Антон Цайлінґер ( 20 травня 1945, Рід-ім-Іннкрайс, Австрія) — австрійський квантовий фізик, дослідник фундаментальних аспектів та застосувань квантової телепортації. Професор Віденського університету. Отримав одну третину Нобелівської премії з фізики 2022 року разом з Аленом Аспе та Джоном Клаузером «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство квантової інформаційної науки».Прес-реліз: Нобелівська премія з фізики 2022
Біографія Навчався у Віденському університеті, у якому також здобув докторський ступінь під науковим керівництвом Гельмута Рауха. В 1979 габілітувався в Технічному університеті Відня. Займав тимчасові наукові посади в Массачусетському технологічному інституті, Гумбольдтському університеті Берліна, Оксфордському університеті та Колеж де Франс.
1990 року став ординарним професором Інсбрукського університету і головою Інституту експериментальної фізики. Від 1999 призначений професором Віденського університету, де був також деканом фізичного факультету від 2006 до 2009.
Член Австрійської академії наук, а від 1 липня 2013 року її президент.
Наукова робота Антон Цайлінґер відомий передовсім своїми експериментами з квантової телепортації. Займається також застосуваннями квантової фізики, зокрема квантовою інформацією.
Початково Цайлінґер займався нейтронною інтерферометрією. Йому вдався експериментальний доказ зміни знаку частинки зі спіном 1/2. Цей ефект важливий для багатьох протоколів квантової інформації. Антон Цейлінґер продемонстрував квантовомеханічну інтерференцію на великих молекулах фулерену.
Визнання 1998: член Австрійської академії наук 1999: Дійсний член Американського фізичного товариства 1999: Шредингеровська лекція (Трініті-коледж, Дублін) 2001: «Pour le Mérite» (Прусія) 2001: Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво» (Австрія) 2003: Шредингеровська лекція (Імперський коледж Лондона) 2004: Премія Декарта 2005: Леопольдина 2005: Почесний член Словацької академії наук 2005: Іноземний член Сербської академії наук і мистецтв 2005: Міжнародна премія короля Фейсала 2005: Медаль Вільгельма Екснера 2007: 2008: 2008: Медаль Ісаака Ньютона 2009: Великий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед ФРН» 2009: Іноземний член Французької академії наук 2010: Премія Вольфа з фізики 2011: Член Європейської академії 2012: Дійсний член Американської асоціації сприяння розвитку науки 2014: Іноземний член Національної академії наук Білорусі 2014: Член Академії наук країн, що розвиваються 2015: Меморіальна лекція Манне Сігбана 2016: Іноземний член Російської академії наук 2016: 2020: Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України — за видатні досягнення в галузі квантової електроніки та здійснення телепортації фотонів
Астероїд 48481 названий на честь Цайлінґера.
Примітки
Посилання Офіційна сторінка Антона Цайлінґера Quantinger — Блог А. Цайлінґера