Гібридна війна — війна з поєднанням в застосуванні конвенційної зброї, партизанської війни, тероризму, кібервійни, торгових війн, патентних війн, реваншистських рухів, інформаційного тероризму, пропаганди, порушень прав людини, злочинів проти людяності, військових навчань, переселення, узурпації, вплив на громадську думку, злочинні акти цензури, тощо. та злочинної поведінки з метою досягнення певних політичних цілей, основним інструментом якої є створення державою-агресором в державі, обраній для агресії, внутрішніх протиріч та конфліктів з подальшим їх використанням для досягнення політичних цілей агресії, які досягаються звичайною війною.
Експерти називають гібридну війну типом конфлікту, який все частіше буде застосовуватися у 21 століттіDaniel T. Lasica. Strategic Implications of Hybrid War: A Theory of Victory — School of Advanced Military Studies, 2009..
Запровадження поняття «гібридна війна» стосовно російської агресії пов'язують із заявою очільника НАТО Андерса Фога Расмуссена в липні 2014 року. Під цим терміном він мав на увазі комплексне використання військових засобів, непублічної підривної діяльності та масштабних інформаційних маніпуляційБойко О. Інформаційно-психологічна війна як чинник гібридної агресії Росії проти України: старі цілі та нові наративи // Українська енциклопедистика як складник інформаційного спротиву: колективна монографія / За заг. ред. д. і. н., проф. А. Киридон. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2022. С. 264. — 368 с. — ISBN 978-966-97385-8-5.
Методи ведення війни Гібридна війна поєднує принципово різні типи і способи ведення війни, які скоординовано застосовуються задля досягнення основних цілейJohn R. Davis Jr. Defeating Future Hybrid Threats // Military Review, September-October 2013. Типовими компонентами гібридної війни є використання методів, що сприяють виникненню та поглибленню в державі, обраній для агресії, внутрішніх конфліктів: створення внутрішніх суспільних протиріч через пропаганду з її переходом у інформаційну війну; створення економічних проблем через економічне протистояння з переходом в економічну війну та протидію зв'язкам країни-жертви з сусідніми країнами; підтримка сепаратизму та тероризму аж до актів державного тероризму; побудова псевдодержавних утворень як гібридного ідеал-проекту державотворення; сприяння створенню нерегулярних збройних формувань (повстанців, партизан та ін.) та їх оснащення. При цьому сторона-агресор намагається та може залишатися публічно непричетною до розв'язаного конфліктуУкраїна має розпочати власну «гібридну війну» проти Росії (світова преса) // Радіо Свобода, 27.11.2014..
Наприклад, у виправданні злочинних антиукраїнських дій — у заяві МЗС РФ щодо подій у Донецьку 13 березня 2014 року зазначається: «Росія усвідомлює свою відповідальність за життя „співвітчизників“ і „співгромадян“ в Україні і залишає за собою право на їх захист» і, одночасно, аналогічно до еклектичних «поєднань» позицій в проекті «російського світу», — в офіційній заяві використовує нечіткі терміни «співвітчизники» і «співгромадяни» (порівняй із концепцією «зелені чоловічки»), які залишають для влади РФ відкритими фактично будь-які варіанти подальших дій.
Якщо ці методи війни виявляються дієвими, держава агресор може досягти своїх агресивних цілей та закріпити успіх, виступили в ролі миротворця у внутрішньому конфлікті. У випадку, якщо ці методи виявляються мало дієвими, агресор може застосувати: інші методи ведення війни з залученням у конфлікт на своєму боці третіх країнСофія Корнієнко. Путін веде в Україні гібридну війну — генерал Каппен // Радіо Свобода, 27.04.2014.; класичні прийоми ведення війни з прихованим локальним обмеженим застосуванням власних збройних сил або через неприховану агресію.
Питання визначення Оскільки поняття г.в. стосується новітніх методів ведення війни, загальний консенсус щодо його остаточного визначення знаходиться у стадії формування.
Визначення гібридної війни: Начальник Генерального штабу Збройних сил Росії, перший заступник міністра оборони РФ генерал армії Валерій Герасимов на конференції в Академії військових наук в січні 2013 року описав російську військову тактику наступним чином:
За словами генерал-майора у відставці, члена верхньої палати парламенту Нідерландів Франка ван Каппена:
Підполковник корпусу морської піхоти США Білл Немет, чия дисертація базується на досвіді обох чеченських війн, характеризує ведення гібридної війни, як: Немет зазначає, що чеченці були здатні легко переходити від традиційної до партизанської тактики ведення війни, в міру необхідності; і що їх тактика часто знаходилась на межі між партизанською війною і тероризмом.Armed Forces Journal: Hybrid vs. compound war , 1.10.2009
Історичні приклади
Приклади гібридних воєн з античності до другої половини XX століття Автори збірника під редакцією Мюррея і Мансура розбирають дев'ять прикладів гібридних воєн з античності до другої половини XX століття:
Завоювання Німеччини римлянами. Придушення англійцями Ірландії в 1594—1603 роках. Американська революція. Піренейські війни. Протипартизанські дії в ході громадянської війни в США. Франко-прусська війна. Велика гра. Японія в Північному Китаї в 1937—1945 роках. В'єтнамська війна.
Війна в Карабаху Роздмухання конфлікту, а потім негласна участь радянських, а потім російських військ у Карабаського конфлікту між Вірменією і Азербайджаном на кінці 1980-х — початку 1990-х років і надалі.Віталій Портніков: [Никто не хотел умирать]Нагорный Карабах, гибридные войны и готовность номер один . — «Грани.ру», 20.02.2015
Лівансько-ізраїльська війна 2006 року Одним з прикладів гібридної війни вважається Лівансько-ізраїльський конфлікт 2006 року, у якому Хізбалла боролася із військово сильнішим противником Ізраїлем із використанням класичних військових дій, нерегулярних збройних формувань та інформаційних методів ведення війни, завдавши Ізраїлю, на думку деяких експертів, стратегічної поразки.
Російсько-грузинська війна 2008 року У Російсько-грузинській війні 2008 року Росія, одночасно із застосуванням офіційної армії, вела інформаційну, кібер- та економічну війну.
Російсько-українська війна починаючи з 2014 року
Іншим прикладом гібридної війни, у якій військово потужніша держава-агресор домовляється із недержавними виконавцями — групами місцевого населення та бойовиками, — зв'язок із якими вона формально цілковито заперечує, є російська диверсійна діяльність в Україні навесні 2014 рокуHybrid war — hybrid response? .
Під час конфлікту невеликі групи російських військовослужбовців організовували та координували озброєні загони терористів із місцевого населення на сході України, уникаючи прямого введення своїх військ через український кордон, що дозволяло Росії частково обходити міжнародне право у галузі ведення війни.
Колишній радник з безпеки при ООН і НАТО, генерал-майор у відставці Франк ван Каппен в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що Путін веде в Україні гібридну війну.
Екс-заступник міністра оборони України І. В. Кабаненко заявив, що гібридна війна, яку веде щодо України Російська Федерація, вимагає переходу від реактивних стратегій до проактивних. Тобто, «гібридна війна побудована на „промацуванні“ слабких місць, послідовному просуванні або одночасному за кількома напрямами, такими „хвилями“, які йдуть на спад, а потім піднімаються. Розуміючи цю природу, і як це працює, можна достатньо ефективно працювати на випередження»
Разом із тим, директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що Кремль веде в Україні не гібридну, а «більшовицьку» війну. Події, що відбуваються сьогодні на Сході України, дуже схожі на те, що відбувалося у 1918—1920 роках. «Такі події, як утвердження радянської влади насправді у 1918, 1919, 1920 роках і те, що відбувається зараз — в цьому можна провести багато паралелей. Світ говорить про якійсь новий тип війни, який застосовується проти України, так звану гібридну війну, але мені здається, насправді, цей тип не новий — це типовий більшовицький тип ведення війни, який вівся проти України ще в 1918 році», — зазначив В'ятрович. За його словами, суть цього методу полягала в тому, що «на певній території твориться якась паралельна, альтернативна влада, в Харкові на противагу УНР твориться Раднарком Радянської України, який підтримується з Москви, створюються збройні формування, саме ці збройні формування визнаються Москвою, ведеться активна інформаційна, пропагандистська промивка місцевого населення для того, щоб його підтримувати, а потім розгортається вже безпосередня агресія — вторгнення на територію України».
Гібридну війну проти України РФ розв'язала не в квітні 2014-го з початком подій на Донбасі, і не в лютому з початком анексії Криму, як багато хто вважає. Початок кримських подій символізує задіяння військового компонента, у якому Москва досі не потребувала (хоча все і було підготовлено до військового сценарієм), оскільки все і так йшло «за планом». А план гібридної війни почав реалізовуватися ще з 14 серпня 2013, коли Росія в явочному порядку і масово стала дискримінувати український експорт в РФ, завдаючи економічний збиток. Мета була очевидною — не допустити підписання Угоди про асоціацію з ЄС і втягнути Україну в Митний союз.
На думку доктора К. Вуйціцького з Центру студій Східної Європи Варшавського університету те, що відбувається в Україні, можна назвати «гібридною війною». Вона полягає в тому, що сильна держава не може напасти на слабшу, тому намагається розділити її. Москва робить це, висилаючи диверсантів, мобілізуючи злочинців і проводячи інформаційну війну.
Подібну думку висловив український політолог Сергій Таран: "Якщо говорити про гібридну війну, то в Україні слово «гібридна» вживається в тому сенсі, що немає оголошеної повномасштабної війни з танками, з літаками, з застосуванням армії. А є неоголошена війна за допомогою малих диверсійних груп, які вчиняють провокації й диверсії на території України, хоча вони прийшли з Росії, і дуже багато найманців саме росіян. У цьому сенсі є гібридна війна.
Світові ЗМІ пишуть, що «гібридна війна» Росії з Україною на сході працює, а тому Києву варто перейняти деякі прийоми ворога. Інші видання говорять про те, що Захід мав би демонструвати більш рішучу підтримку України щодо її європейських прагнень. «Визначальним атрибутом у гібридній війні є не так конкретна перемога, проведений ефектний бій, як утримання населення в постійному страху, страху за своє життя, життя рідних та близьких, і неважливо якими методами це досягається».
Згідно оцінки видання Foreign Policy елементом гібридної війни були не тільки російські війська спеціального призначення, але і місцевий криміналітет, що діяв під виглядом загонів самооборони.
Див. також Фейкові новини Наступальний реалізм Центр боротьби з гібридними загрозами (Гельсінкі) Когнітивна війна Latrocinium
Примітки
Література Війна «гібридна». — в кн.: Політологічний енциклопедичний словник (уклад.: Л. Герасіна, В. Погрібна та ін.; за ред. проф. М. П. Требіна) — Харків: вид-во «Право», 2015. — 816 с. ISBN 978‑966‑458‑848‑2 Вєдєнєєв Д. В., Семенюк О. Г. Формування концептуальних та функціональних передумов гібридної конфліктності як загрози національній безпеці України: ретроспективний аналіз. Монографія. — К.: ДП «ІНФОТЕХ», 2020. — 274 с. Вєдєнєєв Д. В., Семенюк О. Г. Розвиток концептуальних і науково-практичних поглядів на сутність неконвенційної (гібридної) конфліктності. Монографія. — К.: ТОВ "Видавничий дім «АртЕк» 2021. — 228 с. Вєдєнєєв Д. В., Семенюк О. Г. Сутнісні риси та функціональні компоненти сучасної неконвенційної (гібридної) конфліктності // Стратегічна панорама. — 2021. — № 1-2. — С. 30–47.https://niss-panorama.com/index.php/journal/issue/view/9/1-2-2021-pdf Вєдєнєєв Д., Сегеда С. Історико-теоретичні витоки поглядів на сутність війн (конфліктів) неконвенційного концептуального типу (1970-і — початок 2000-х рр.) // Воєнно-історичний вісник. 2022. № 1. С. 161—181. http://viv.nuou.org.ua/article/view/258332/255143