Західна Нуса-Тенгара

Західна Нуса-Тенгара (Західні Малі Зондські острови, Західна Південно-Східна Нуса; ) — провінція в складі Індонезії. Розташована на західних островах з групи Малих Зондських островів: Ломбок, Сумбава та сусідніх менших. На заході межує з провінцією Балі, на сході — з провінцією Східна Нуса-Тенгара.

Адміністративний центр — місто Матарам, розташоване на острові Ломбок.

Географія Провінція омивається морем Балі на північному заході, морем Флорес на північному сході, Індійським океаном на півдні, протокою Ломбок (k) на заході та протокою Сапе () на сході.

Острів Ломбок перетинають два паралельних гірських хребта, північний — це вулканічний ланцюг з найвищою вершиною гора Ринджані (3726 м). Острів Сумбава також гористий, є чинні вулкани, серед яких і найвища точка — гора Тамбора (2850 м), розташована на півночі східної частини острова. Сумбава майже навпіл розділена затокою Салег (). На островах переважає гірський рельєф, лише на узбережжі розташовані вузькі рівнини, що перериваються скелястими берегами. На гірських схилах ростуть переважно чагарники. На крайньому півдні Ломбока знаходиться велика безводна й безплідна карстова територія. В сезон мусонів, що триває приблизно з жовтня по березень, з гір стікають тимчасові потоки.

Історія В VII ст. острови Ломбок та Сумбава перебували під владою буддійських правителів Яви, а в XIV ст. потрапили під контроль індуїстської яванської імперії Маджапагіт. Поширення на Яві ісламу в XVI ст. викликало розпад Маджапагіту. На Малих Зондських островах продовжували існувати індуїстські держави, які перебували під впливом правителів Балі, але на початку XVII ст. тут виникають мусульманські султанати, іслам поступово витісняє індуїзм.

У другій половині XVII ст. в регіоні з'являються голландські колонізатори. Вони нав'язали місцевим правителям нерівноправні договори. Повстання на Ломбоку місцевих сасаків-мусульман у 1891 році спровокувало масштабне вторгнення голландських військ. 1894 року голландці захопили Матарам, а в першому десятилітті XX ст. решту території сучасної провінції Західна Південно-Східна Нуса.

Під час Другої світової війни (1939—1945) острови були окуповані японцями. Після закінчення війни та виводу японських військ була проголошена незалежність Індонезії, але Нідерланди намагалися відновити свою владу в країні. 1946 року Малі Зондські острови стали частиною залежної від голландців держави Східна Індонезія, яка 1949 року увійшла до складу ширшого об'єднання — Сполучені Штати Індонезії. Врешті голландці визнали незалежність Індонезії й 1950 року майже вся територія колишньої Нідерландської Ост-Індії була об'єднана в складі Республіки Індонезія.

В процесі змін до Конституції був сформований поділ Індонезії на провінції. Закон № 64 від 14 серпня 1958 р. передбачав створення автономних районів Балі, Західна Південно-Східна Нуса та Східна Південно-Східна Нуса. Офіційною датою утворення провінції Західна Південно-Східна Нуса стало 17 грудня 1958 року, коли були ліквідовані регіональні уряди Ломбока та Сумбави. Адміністративним центром провінції став Матарам, а її першим губернатором А. Р. Мох. Руслан Джакранінграт .

Уряд Індонезії розглядає питання про створення окремої провінції на острові Сумбава Посадовці підтримують рішення про створення провінції Сумбава

Адміністративний поділ

До складу провінції входять 8 округів () та 2 муніципалітети (), які складаються з 116 районів (), 281 селища () та 697 сіл (): +Населений пунктПлоща,км²Населення,осіб (2010)Населення,осіб (2012)РайониСелищаСела Біма, округ 4389,40 439228 447286 18 8 170 Домпу, округ 2324,60 218973 223678 8 9 67 Ломбок Західний, округ 872,90 599986 613161 10 38 50 Ломбок Північний, округ 776,25 200072 203564 5 4 29 Ломбок Східний, округ 1605,55 1105582 1123488 20 70 80 Ломбок Центральний, округ 1427,65 860209 875231 12 28 111 Сумбава, округ 6643,98 415789 423029 24 27 136 Сумбава Західна, округ 1849,02 114951 118608 8 9 54 Біма, муніципалітет 207,50 142579 146307 5 38 - Матарам, муніципалітет 61,30 406910 413210 6 50 -+

Населення Понад дві третини населення провінції становлять сасаки. Вони живуть переважно на острові Ломбок; крім них тут розселені балійці. Сумбаванці (семава) живуть у західній частині острова Сумбава, а його східну частину займають біма та споріднені з ними домпу, донго, мбоджо, коре.

Етнічний склад населення провінції Лампунг, за даними переписів населення 2000 і 2010Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia . Hasil Sensus Penduduk 2010, pp. 36-41: Tabel L2.6. Jumlah Penduduk Menurut Provinsi dan Suku Bangsa років, був таким: Народи Чисельність (2000) Доля в населенні (2000) Чисельність (2010) Доля в населенні (2010) Сасаки 2 594 629 67,75 % 3 033 631 67,57 % Інші народи Західної Південно-Східної Нуси 1 156 493 25,76 % • Біма 513 055 13,40 % • Сумбаванці 319 423 8,34 % • Домпу 90 635 2,37 % • Донго 38 050 0,99 % Балійці 99 321 2,59 % 119 407 2,66 % Яванці 56 340 1,47 % 78 916 1,76 % Буги 19 450 0,51 % 19 965 0,44 % Інші 88 002 2,58 % 80 869 1,80 % Всього 3 829 905 100,00 % 4 489 281 100,00 %

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Західна Південно-Східна Нуса проживало 4 341 284 мусульманина (96,5 % населення), 118 083 індуїста (переважно балійці, 2,6 % населення), 22 756 християн (0,5 % населення), 14 625 буддистів (0,3 % населення).

Економіка Основним заняттям населення провінції є землеробство, вирощують рис, каву, кукурудзу, цукрову тростину, бавовну, індигоферу, тютюн. Також тримають велику рогату худобу, коней. Важливе значення має морське рибальство. Місцеві промислові підприємства випускають шліфований рис, напої, тканини, оброблені тютюн і каву, фармацевтичні препарати, транспортне обладнання, рафінований цукор. Основні дороги проходять в напрямку із заходу на схід, здебільшого паралельно узбережжю островів. Головні аеропорти провінції розташовані в містах Матарам і Сумбава-Бесар.

Джерела West Nusa Tenggara. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica

Примітки