Сергій Никифорович Василенко (18 (30) березня 1872, Москва — 1 березня 1956, Москва) — російський та радянський композитор, диригент, педагог. Народний артист РРФСР (1940)Новая Российская энциклопедия: в 12 т./Редкол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян и др. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“» Т. 3 Бруней — Винча, 2007. — 480 с.: ил.. Народний артист Узбецької РСР (1939). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1947).
Біографія Народився в родині управляючого маєтками. 1882 року його сім'я перебирається в село Царівка (нині Долгоруковський район Липецької області), але за ними залишається московське мешкання. Вчитися був відданий 1882 року в 1-й клас гімназії Креймана, де пробув лише один рік.
Серйозно навчатися музиці почав з 1888, почав брати приватні уроки у Річарда Ноха, потім — у О. Т. Гречанінова (теорія музики), Г. Е. Конюса (композиція) та Сергія Протопопова (гармонія). Але за бажанням батька вступив на юридичний факультет Московського університету (навчався там в 1891 — 1896).
Зустріч з П. І. Чайковським залишила велике враження, і плани перемінилися. В 1895 він, залишивши університет, вступає до Московської консерваторії. У травні 1901 закінчує її з золотою медаллю (по класах контрапункту і фуги у С. І. Танєєва, композиції у М. М. Іпполітова-Іванова, диригування у В. І. Сафонова) та подорожує по Туреччині, Італії, Австрії, Швейцарії, Франції, відвідує Німеччину, Голландію, Норвегію, Єгипет.
У 1903 — 1905 був диригентом Московської приватної опери Мамонтова, в 1907 організував цикл загальнодоступних «Історичних концертів» і впродовж десяти років диригував ними.
У 1907 отримав місце професора оркестровки та композиції в Московській консерваторії, працював на цій посаді до самої смерті (з перервою в 1941 — 1943 роках).
З 1918 року організатор та керівник загальнодоступних концертів та концертів-лекцій у Москві, 1925 брав участь в організації радіотрансляцій класичної музики. Спільно з М. А. Ашрафі в 1938 в Ташкенті працював над створенням першої узбецької опери «Буран».
За роки роботи в Московській консерваторії виховав ряд відомих музикантів, серед гих О. В. Александров, А. М. Александров, М. С. Голованов, М. Абдраев та ін.
С. Н. Василенко помер 1 березня 1956. Похований у Москві на Введенському кладовищі в Москві.
Творчість Ранні твори Василенка відзначені впливом російського фольклору та старообрядницьких наспівів, з 1906 простежується зв'язок творчості композитора з поезією символізму (оркестрові п'єси «Сад смерті» та «Політ відьом», романси на вірші О. О. Блоку та В. Я. Брюсова), між 1910 і 1920 він починає цікавитися народною музикою Сходу і вже в радянський час неодноразово використовує її мотиви у своїх творах (балети «Нойя» та «Йосип Прекрасний»). Його твори відрізняються багатою колористичною оркестровкою, яскравою, блискучою дотепністю і грою фантазії музикою. Василенко — автор навчального посібника «Інструментування для симфонічного оркестру» та книги спогадів, що вийшла в Москві 1979 року.
Написав кілька додаткових номерів до балету Ц. Пуні «Есмеральда» в редакції Р. М. Глієра.
Основні твори Опери «Сказання про великий град Кітеж та тихе озеро Светояр» (1902) «Син сонця» (1929) «Христофор Колумб» (1933) «Буран» (1938, спільно з М. Ашрафі) «Великий канал» (1940, спільно з М. Ашрафі) «Суворов» (1942)
Балети «Нойя» (1923) «Йосип Прекрасний» (1925) «У сонячних променях» (1926) «Цигани» (1936) «Ак-Біляк» (1942) «Лола» (1943) «Мирандолина» (1946)
Твори для оркестру «Епічна поема» (1903) П'ять симфоній (1906 — 1947, в тому числі Третя «Італійська» — для оркестру російських народних інструментів) «Сад смерті» (1908) «Політ відьом» (1909) Дві «Китайські сюїти» (1927, 1933) «Туркменські картини» (1931) «Радянський Схід» (1932) «Узбецька сюїта» (1943) «Україна» (1946)
Концерти для інструментів з оркестром Концерт для фортепіано з оркестром (1949) Два концерти для скрипки з оркестром (1913, 1952) Концерт для віолончелі з оркестром (1944) Концерт для арфи з оркестром (1949) Концерт для балалайки з оркестром (1931) «Навесні», сюїта для флейти та камерного оркестру (1954) Концерт для кларнета з оркестром (1953) Концерт для валторни з оркестром (1953) Концерт для труби з оркестром (Концерт-поема, 1945)
Вокальні твори Три пісні на вірші В. Я. Брюсова і О. О. Блока (1906) «Заклинання» на вірші Брюсова, К. Д. Бальмонта, М. О. Лохвицької (1909) «Маорійського пісні» на вірші К. Д. Бальмонта (1913) «Екзотична сюїта» на вірші Бальмонта, Брюсова, В. І. Іванова
Камерні твори, обробки народних пісень, хорові твори, музика до театральних постановок та кінофільмів.
Нагороди та премії Народний артист Узбецької РСР (1939) Народний артист РРФСР (1940) Сталінська премія першого ступеня (1947) — за балетну сюїту орден Трудового Червоного Прапора (28.12.1946) медалі Див. також Історичні концерти
Примітки
Бібліографія Поляновский Г. Сергей Василенко: жизнь и творчество. — М., 1964.
Посилання Сергій Василенко на belcanto.ru