Францішек Єльонек (, 1864, Варшовиці — 1929) — польський архітектор, головний архітектор Дрогобича.
Біографія Народився в селі Варшовицях Сілезького воєводства. Закінчив школу реальну. Протягом 1884—1889 років навчався на факультеті наземного будівництва Львівської політехніки.Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki we Lwowie. — Lwów : nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 224. Член Політехнічного товариства у Львові протягом 1895–1898 роківTowarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 89. і від 1903 року.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91. Працював головним архітектором Дрогобича. Член журі конкурсу на проект дрогобицької ратуші (1913).Konkurs na projekt ratusza w Drohobyczu // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 90; Konkurs architektoniczny // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 16. — S. 187; Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 368; Konkurs na projekt ratusza // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 22. — S. 308. Помер 1929 року.Członkowie Towarzystwa // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 5. — S. 90. Роботи Конкурсний проєкт будівлі Промислового музею у Львові (1890, співавтор Казімеж Пекарський).Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 99. — ISBN 83-88372-29-7. Приміщення Державної гімназії в Дрогобичі (1896,Mściwujewski M. Królewskie Wolne Miasto Drohobycz. — Lwów-Drohobycz : Drukarnia i litografia Piller-Neuanna, 1929. — S. 29; Rąkowski G. Ukraińskie Karpaty i Podkarpacie. Część zachodnia. Przewodnik krajoznawczo-historyczny. — Rewasz, 2013. — S. 179. — ISBN 978-83-62460-31-1., нині — на вулиці Франка, 24). Реставрація костелу святого Варфоломія у Дрогобичі. Проєкт створив Єльонек 1902 року під наглядом Грона консерваторів Східної Галичини. Реалізація відбувалась у 1906—1913 роках. Було повторно вимуровано частини фасаду, кам'яні обрамування вікон, реконструйовано масверки, карниз, викладено новий цоколь, зруйновано аттик над пресбітерієм. Очищено фрески пресбітерія і відреставровано головний вівтар. Можливо тоді ж поновлено Вервечкову каплицю.Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii, Św. Krzyża i Św. Bartłomieja w Drohobyczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1998. — Т. 6. — S. 39, 57. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-60-2. Колишній Дім єврейських сиріт у Дрогобичі на вулиці Чмоли, 46 (1913—1924).Mściwujewski M. Królewskie Wolne… — S. 25; Rąkowski G. Ukraińskie Karpaty… — S. 190. Проєкт капуцинського костелу у Дрогобичі на колишній вулиці Польній. Створений 1914 року, неоготичний, відрізнявся значним архаїзмом. Розібраний 1922 року на стадії будівництва, після чого спорудження розпочалося наново. Автор проєкту нині існуючого костелу невідомий.Zaucha T. Kościół p.w. Imienia Najświętszej Panny Marii i klasztor oo. Kapucynów w Drohobyczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 1998. — Т. 6. — S. 85, 89. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-60-2. Низка конкурсних проєктів, які здобули відзнаки.
Примітки