Соціа́льний дарвіні́зм — ідеологія суспільства, яка прагне застосовувати біологічні поняття дарвінізму або еволюційну теорію соціології в політиці, часто з припущенням, що конфлікт між групами в суспільстві призводить до соціального прогресу: боротьба за існування і природний добір — головний рушій суспільного розвитку.

Згідно з ідеологією, закономірності природного добору і боротьби за виживання, виявлені Чарлзом Дарвіном в природі, поширюються на відносини в людському суспільстві: існування панівних класів виправдовувалося їхньою біологічною перевагою.

Ця ідеологія спонукала до ідей євгеніки, наукового расизму, імперіалізму,Leonard, Thomas C. (2009) Origins of the Myth of Social Darwinism: The Ambiguous Legacy of Richard Hofstadter’s Social Darwinism in American Thought Journal of Economic Behavior & Organization 71, p.37–51 фашизму, нацизму, і боротьби між національними або расовими групами.Gregory Claeys (2000). The "Survival of the Fittest" and the Origins of Social Darwinism. Journal of the History of Ideas 61 (2):223-240.

Назва «соціальний дарвінізм» є сучасною назвою, даною різним теоріям суспільства, які виникли в Англії та Сполучених Штатах в 1870-х роках, які, як стверджується, прагнули застосувати біологічні поняття в соціології та політиці. (2011-04-24) The Real William Graham Sumner, Mises InstituteWilliams, Raymond. 2000. Social Darwinism. in Herbert Spencer's Critical Assessment. John Offer. (ed). pp. 186 -199 Термін соціал-дарвінізм отримав широке вживання у 1944 році серед тих, хто виступав проти цих концепцій. Сьогодні, у зв'язку з негативними конотаціями теорії соціального дарвінізму, особливо після звірств Другої світової війни, мало хто називає себе соціальним дарвіністом, і термін здебільшого розглядається як принизливий. , pp. 428–430

Теорії та походження Соціал-дарвінізм, започаткований Л. Гумпловичем, Г. Ратценхофером, Албіоном Смоллом й іншимиФилософский словарь Под ред. И. Т. Тихонова изд. пятое, М, 1987 С.440, користувався особливою популярністю в період з кінця 19 століття до Другої світової війни, хоча деякі критики вважають, що сучасна соціобіологія також може бути класифікована як різновид соціал-дарвінізму.

Соціальний дарвінізм не створив наукової школи або яскраво вираженої політичної течії. Цей термін використовується в академічному середовищі для опису антигуманістичних і антисоціалістичних тенденцій в соціально-економічній теорії; його також застосовують як «ярлик» стосовно до соціально-політичних ідей тих дослідників-інакодумців, які не мають широкого визнання в науковому світі. Елементи соціал-дарвіністської теорії використовуються різними консервативними рухами, лібертаріанцями, прихильниками лесеферизму і мілітаризму.

Критика соціал-дарвінізму Ідеї соціал-дарвінізму суперечать принципам патерналізму і суті традиційного суспільства, бо пояснюють еволюцію суспільного життя біологічними принципами природного відбору підносячи значення конфліктів.

Одним з відомих критиків соціал-дарвінізму був Петро Кропоткін. У своїй праці «Взаємодопомога як фактор еволюції»(1902) «Взаимная помощь среди животных и людей как двигатель прогресса» він з матеріалістичних позицій доводить, що в живій природі і людському суспільстві кооперація і взаємодопомога є природнішими явищами, ніж конкуренція і боротьба за виживання.

Младотурки Комітет Союзу і прогресу в Османській імперії прийняв соціал-дарвіністську ідеологію. Віра в те, що між турками та іншими етнічними групами існує конфлікт на життя чи смерть, спонукало їх проводити геноцид та кампанії етнічної чистки проти вірмен, ассирійців, курдів, греків та інших груп. Соціальний дарвінізм дозволив їм розглядати винищення цілих груп населення і вбивство жінок і дітей як необхідний і виправданий курс дій.

Соціал-дарвінізм також був аспектом кемалізму.

Див. також Економічний матеріалізм Індоктринація

Примітки

Джерела

Соціальний дарвінізм. Енциклопедія «Укроп» Философский словарь под ред. И. Т. Тихонова, изд. пятое, М, 1987

Література Peter Weingart, Jürgen Kroll, Kurt Bayertz: Rasse, Blut und Gene. Geschichte der Eugenik und Rassenhygiene in Deutschland. Suhrkamp, Frankfurt am Main 1992, ISBN 3-518-28622-6 (Suhrkamp-Taschenbuch Wissenschaft 1022).(нім.) Manuela Lenzen: Der Sozialdarwinismus. In: Manuela Lenzen: Evolutionstheorien in den Natur- und Sozialwissenschaften. Campus-Verlag, Frankfurt am Main 2003, ISBN 3-593-37206-1 (Campus Einführungen).(нім.) Stephan S. W. Müller: Theorien sozialer Evolution. Zur Plausibilität darwinistischer Erklärungen sozialen Wandels. transcript-Verlag, Bielefeld 2010, ISBN 978-3-8376-1342-1 (Sozialtheorie), (Zugleich: Hamburg, Univ., Diss., 2008).(нім.) Hendrik Wortmann: Zum Desiderat einer Evolutionstheorie des Sozialen. Darwinistische Konzepte in den Sozialwissenschaften. UVK Verlags-Gesellschaft, Konstanz 2010, ISBN 978-3-86764-264-4 (Theorie und Methode. Sozialwissenschaften), (Zugleich: Luzern, Univ., Diss., 2009).(нім.)

Посилання