Республіка Сербія має сучасну ринкову економіку. Найбільші галузі сербської економіки відносяться до третинного сектора, який становить 63,8 % ВВП, тоді як промисловість — 23,5 % ВВП і сільське господарство — 12,7 %. Після падіння Слободана Мілошевича в жовтні 2000 року, відбувалась лібералізація економіки з подальшим її зростанням. Номінальний ВВП на душу населення зріс з $ 1,160 в 2000 — році до $ 6,158 в 2011 році. Вважається, що номінальний ВВП Сербії в 2010 році склав $ 43,6 мільярда. ВВП за ПКС у 2010 році склав 80,6 млрд доларів, або $ 10,897 на душу населення. У 2010 році Сербія мала найвище економічне зростання серед усіх країн у регіоні. Поточні основні економічні проблеми Сербії типові для перехідного періоду: високий рівень безробіття (19,2 % березень 2011 року). , високий дефіцит зовнішньої торгівлі ($ 6,9 млрд). Проте дефіцит торгового балансу різко скоротилося в порівнянні з 2008 роком, коли він досягав майже 12 мільярдів доларів. Крім того, відношення експорту — імпорту було значно збільшено з 32 % в 2004 році до 58,5 % у 2010 році. В останні роки Сербія стала реципієнтом великих інвестицій іноземних компаній, так, середнє реальне зростання за останні 10 років досягло 4,45 %. Сербія має відносно невелику частку державного управління в порівнянні з іншими європейськими країнами — 20,6 %. Приватний сектор становить 74,3 % ВВП і поглинає 28,6 % від інвестицій. Відповідно до недавнього дослідження торгово- промислової палати Німеччини, перші інвестиції в Південно-Східній Європі були направлені в економіку Сербії. Те ж дослідження показало, що 97 % іноземних компаній дуже задоволені умовами ведення бізнесу. Офіційний статус кандидата на вступ до ЄС Сербія отримала 1 березня 2012 року.
Під час світової фінансової кризи 2008—2009 років. , уряд прем'єр-міністра Мірко Цветкович зробив ряд кроків, які врятували країну і банківську систему від економічного колапсу. Наприклад, уряд гарантував збільшення вкладів у банках, до яких увійшло понад 90 % депозитів.
Міністерство фінансів Республіки Сербії відповідає за контроль державного бюджету, доходів і витрат, а також державного боргу. Державний борг Сербії стосовно ВВП знизився на 144,6 % у період з 2000 року до 2008 , однак збільшилася через світову економічну кризу 2008—2009 роках.
Національний банк ЦБ Сербії відповідає за стабільність цін, валютну політику, контролюючи валютні резерви, і наглядає за фінансовою системою країни. Валютні резерви були накопичені Сербію в період з 2000 року до 2007, коли вони досягли максимуму в $ 16,07 мільярдів. У Національному банку вирішили скоротити валютні резерви для пом'якшення надмірних коливань місцевої валюти у період економічної кризи. На зараз запаси складають $ 13 450 000 000.
Сербія підписала угоду про вільну торгівлю з ЄС, яка дозволяє сербським виробникам експортувати на територію ЄС продукцію без митних зборів та інших зборів. Для деяких продуктів (яловичини, цукру, і вино) визначається дозволена кількість (квоти) щорічного імпорту. ЄС є найбільш значним торговельним партнером Сербії.
Сербія також підписала ЦЄУВТ, угоди вільної торгівлі з ЄАВТ та СНД, чим забезпечила собі доступ до основних європейських ринків на досить вигідних умовах. Завдяки швидкому росту Сербію іноді називали « Балканський тигр» (за аналогією з «Азійськими тиграми»).
Офіційна валюта Сербії — сербський динар (RSD). 1 RSD = 0,0095 Євро = 0,0121 USD (08/31/2010 Interbank exchange rate). Проте після входження міжнародних до Косово та Метохії у південних регіонах запроваджено євро. По всій території Сербії вільно користуються також доларом США та швейцарським франком.
Пріоритетними галузями економіки Сербії в 2012 р. були, перш за все, сільське господарство і харчова промисловість, фармацевтична промисловість, автомобілебудування, гірничодобувна, нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість, телекомунікації, легка промисловість.
Економічно активне населення становить 2,96 млн (2012) Зайнятість трудових ресурсів за секторами (2010) Третинний: 58,6 % Вторинний: 19,5 % Первинний: 21,9 % Рівень безробітних: 25,9 % (2012)
Ресурси Основа енергетики Сербії це значні запаси вугілля — до 18,1 млрд т., з них 17,3 млрд т. припадає на буре вугілля. Видобуток вугілля досягає 37 млн т. (2010). Запаси нафти і газу в надрах Сербії оцінюються в розмірах до 400 млн тонн., Розвідані 60 млн т. (2006) обсяг видобутку становить до 1,6 млн тонн. нафтового еквівалента (2011 р. ). Розвідані також 2 млрд тонн горючих сланців (210 млн тонн нафтового еквівалента). Розвідані і частково експлуатуються геотермальні родовища. Технічний гідропотенціал країни оцінюється в розмірі 19,8 млрд кВт • год електроенергії на рік, використовується 9,18 млрд кВт • год. На території Сербії є великі родовища поліметалічних руд. Розробляються родовища мідних руд Майданпек і Бор в Східносербських горах.
Промисловість Структура промисловості Республіки Сербії включає в себе три основні сектори: видобуток руди та каменю (у 2012 р. показники залишилися на рівні 2011 р.), переробну промисловість (зниження на 0,9 %), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (зниження на 7,1 %). Загальний спад промислового виробництва в 2012 р. склав 2,9 %. Практично у всіх підсекторах економіки в 2012 р. спостерігалося зниження показників . Найбільший спад у фізичному обсязі виробництва відбувся в галузі сільського господарства (−17,5 %), насамперед через несприятливі кліматичні умови і як наслідок низького врожаю в 2012 р. Зниження показників у галузі лісового господарства і водних ресурсів склало 2,5 %. Зростання показників спостерігався в області будівництва (3,7 %) і в галузі телекомунікацій (17,2 %). Уряд Сербії щорічно фінансує сектор виробництва і торгівлі промисловими товарами з метою розвитку даного напрямку, збільшення кількості працевлаштованого населення, підвищення конкуренції, стимулювання експорту, рівномірного регіонального розвитку. Державна підтримка в області виробництва і торгівлі промисловими товарами здійснюється за рахунок: стимулювання експорту; страхування та фінансування експорту ; формування вільних зон; регіонального розвитку. Засоби фінансування виділяються з: бюджетних коштів (у середньому 2,5 % річного ВВП) ; коштів фондів ЄС; коштів кредитування. Політика Уряду Республіки Сербії з надання підтримки в області виробництва і торгівлі промисловими товарами відповідно до Стратегії розвитку промисловості на період 2011—2020 рр. ґрунтується на таких основних принципах: визначення пріоритетних напрямів у промисловості та виробництві; надання підтримки даному напрямку за допомогою прямих і непрямих субсидій, безповоротних фінансових вливань, за рахунок встановлення прямого контролю з боку Уряду та органів державної влади над виробництвом і реалізацією товарів та послуг. У процесі розвитку промисловості Республіки Сербії активну участь беруть Агентство з іноземних інвестицій та просуванню експорту Республіки Сербії спільно з Національним агентством з регіонального розвитку. З метою збільшення конкурентоспроможності сербського підприємництва Агентство щорічно виділяє безповоротні фінансові кошти на підтримку експорту Сербії. Програма щодо стимулювання конкуренції та інтернаціоналізації сербського підприємництва, розроблена даними Агентством, встановлює критерії відбору претендентів на отримання безповоротних коштів та умови участі в подібних проектах фінансування. Програми щодо збільшення обсягу експорту за рахунок безповоротних коштів фінансування, що надаються малим і середнім підприємцям, спрямовані на: розробку нового дизайну у виробництві; тестування, сертифікацію товару; тестування та сертифікація системи контролю за якістю виробництва; участь на міжнародних господарських ярмарках за кордоном; оформлення права промислової власності; розробку нового дизайну упаковки; розробку ознайомчої та рекламної інформації; організацію зустрічей з іноземними контрагентами; надання підтримки при виході на зарубіжні ринки. Агентство спільно з Національним агентством із регіонального розвитку протягом 2012 р. було підготовлено ряд програм із надання сприяння і розвитку конкурентоспроможності малих і середніх підприємств на іноземному ринку. Дані програми передбачають покриття до 50 % витрат, які понесли компанії при виході на іноземний ринок. Уряд Республіки Сербії також ухвалив рішення про необхідність розробки Програми стабілізації економічної ситуації та розвитку економіки, в розробці якої будуть брати участь Національна рада з оздоровлення економіки та представники профспілок.
Паливно-енергетичний комплекс
Добувна промисловість Основне вугледобувне підприємство в країні «Рудний Басейн Колубара», яке видобуло в 2012 році 29,6 млн тонн вугілля.
Нафтогазовий сектор Компанія «Нафтова індустрія Сербії» управляє нафтопроводом «Адрія», сполученим із «Дружбою», нафтогазовидобувними підприємствами та переробними заводами загальною потужністю в 7,3 млн тонн на рік: НПЗ «Панчево», НПЗ «Нові-Сад», НПЗ «Белград» і фабрикою мастильних матеріалів «Крушевац», мережею нафтобаз і АЗС. Споживання нафти становить близько 4 млн т. на рік (2011). Газова монополія — «Сербіягаз» управляє транзитними магістралями і розподільними мережами, а також великим газовим сховищем Банатський двір, яке знаходиться в 60 кілометрах на північний схід від Нові-Саду. Споживання газу становить близько 2,8 млрд м³ на рік (2012).
Електроенергетика Електроенергетична монополія — Електропрівреда Србії управляє мережами, найбільшими тепловими та гідравлічними електростанціями . Виробництво електроенергії — 37,86 млрд кВт⋅г (2012). Теплоелектростанції в Сербії працюють на власному бурому вугіллі. Найбільша з них — ТЕЦ « Нікола Тесла А» (1650 МВт, видає третину електричної потужності Сербії), знаходиться поблизу міста Обреновац, на північний захід від Белграда. На гідроелектростанціях Сербії виробляється близько 9,18 млрд кВт⋅г електроенергії (25,5 %), сукупна потужність гідроелектростанцій — 2831 МВт. Найбільша — ГЕС Джердап I, розташована на кордоні з Румунією, використовує потенціал річки Дунай. Політика в галузі енергоефективності та енергозбереження Республіки Сербії проводиться відповідно до Закону «Про енергетику». Питання енергоефективності та ресурсозбереження містять також наступні нормативно- правові акти Сербії: Закон про захист навколишнього середовища; Закон про планування і будівництво; Стратегія розвитку енергетики Республіки Сербії до2011 р.; Програма з реалізації Стратегії розвитку енергетики, що включає широке використання поновлюваних джерел енергії, та створення Фонду енергетичної ефективності; Закон про раціональне використання енергії; Розпорядження Уряду Республіки Сербії про заходи щодо стимулювання виробництва електроенергії, за допомогою використання поновлюваних джерел енергії і комбінування виробництва електричної та теплової енергії. Органи виконавчої влади Республіки Сербії, безпосередньо формують політику в галузі енергетичної ефективності та ресурсозбереження: Міністерство енергетики, розвитку і захисту навколишнього середовища: Міністерство освіти, науки та технологічного розвитку, яке розробляє Національну програму енергетичної ефективності; Міністерство захисту навколишнього середовища, гірничої справи та територіального планування ; Управління стандартизації ; Фонд захисту навколишнього середовища: Згідно Стратегії розвитку енергетики Республіки Сербії до 2015 р. основними пріоритетними напрямами розвитку енергетичного сектора країни є: технологічна модернізація енергетичних об'єктів; раціональне використання енергії; часткова заміна електроенергії на поновлювані джерела енергії (далі — ПДЕ); енергоефективність будівель і споруд. У 2009 році Республіка Сербія стала членом Міжнародного агентства з відновлюваної енергії (IRENA), основною метою якого є повсюдне поширення технологій виробництва енергії за рахунок використання поновлюваних джерел.