Гідроло́гія суходо́лу (; ; n) — наука про природні води на поверхні суходолу (річки, озера, болота, ґрунтові води, водосховища, канали).
Методологія та об'єки вивчення
Належать, з одного боку, до географічних наук, а з іншого — до геофізичних. Як географічна наука гідрологія суходолу вивчає окремі водні об'єкти, льодовики, сніговий покрив, як геофізична — фізичні процеси, що протікають у водних об'єктах: теплові (випаровування, конденсація, сніготоплення, льодоутворення тощо), гідродинамічні (вітрові течії, хвилювання, руслові потоки тощо), ерозійні (розмивання, перенесення та відкладання наносів, руслові деформації тощо).
Найважливішим об'єктом вивчення гідрології суходолу є річки. При цьому, основна увага звертається на дослідження гідрологічного режиму та водності річок. Поряд із замкнутим процесом материкового водообігу гідрологія суходолу вивчає такі процеси, як стікання наносів, які є частинками ґрунтів, порід та органічних речовин, стікання хімічних речовин (розчинені у воді і завислі хімічні речовини), розмивання та намивання русла річок тощо. Розділ гідрології суходолу, що вивчає озера, виділився в окрему науку — лімнологію (озерознавство).
Синонім — гідрологія поверхневих вод суші.
Розділи гідрології суші гідрометрія, гідрографія, інженерна гідрологія (гідрологічні розрахунки), , гідрофізика, гідрохімія.
Див. також Гідрологія Болотознавство Потамологія Лімнологія
Література
Загальна гідрологія / За ред. В. К. Хільчевського і О. Г. Ободовського — 2-ге вид., доповнене. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2008. — 399 с. - ISBN 978-966-439-016-0