Едред Джон Генрі Корнер (12 січня 1906 — 14 вересня 1996) — британський вчений, ботанік, міколог, спеціаліст з фітоморфологіі.
Біографічні відомості У 1929 році закінчив Кембридзький університет, й далі вирушив досліджувати флору грибів Малаї, до 1939 року обіймав посаду заступника директора Сингапурського ботанічного саду. У період японської окупації (1942—1945 роки) залишався у Сингапурі та продовжував наукові дослідження, перебуваючи під домашнім арештом.
У 1946 році — експерт ЮНЕСКО () у країнах Латинської Америки.
У 1949 році на запрошення свого наукового керівника професора Брукса Корнер повернувся до Кембридзького університету як лектор з ботаніки. У 1955 році став членом Лондонського королівського товариства.
З 1959 року вів курс таксономії рослин, з 1966 року — професор тропічної ботаніки.
Наукові досягнення Перша робота Корнера була присвячена дискоміцетам. Результати досліджень публікувалися у вигляді серії статей в 1929—1930 роках та пізніше, до 1935 року. У статтях описана морфологія цих грибів, а також розглядаються питання еволюції плодових тіл аскомікотових грибів у зв'язку із особливостями росту апотецію.
У ті ж роки вивчалися і поліпорові гриби (Трутовикові), в результаті чого у 1932 році вченим було введено фундаментальне поняття морфології плодових тіл базидіомікотових — гіфальна система та запропоновано класифікацію гіфальних систем за типами. Концепція типів гіфальної системи згодом одержала широке поширення у науковому світі, вона використовувалася для опису морфології трутових грибів в роботах таких авторів, як Г. Каннінгем, З. Поузар, М. А. Бондарцева, Л. Рюварден, М. Донк, К. Бас, Х. Крайзель. Ці автори також доповнювали і уточнювали концепцію Корнера. Модернізовані класифікації типів гіфальних систем пропонували Е. Пармасто, Х. Клеменсон, С. П. Вассер і співавтори, ця концепція продовжує розвиватися і нині. Аж до 1990-х років вона кілька разів перероблялася самим Корнером з урахуванням нових наукових матеріалів.
Вчений займався також дослідженнями у галузі дендрології, вивчаючи болотисті ліси Джохора. На цю тему написана монографія «Придорожні дерева Малаї», яка з 1940 до 1988 року витримала три перевидання. Пізніше Корнер неодноразово повертався до дендрології. У 1949 році він опублікував статтю, в якій запропонував оригінальну «дуріанову теорію» походження дерев, пізніше були написані монографії «Життя рослин» (1964), «Природна історія пальм» (1966), «Насіння дводольних» (1976) та «Ліси прісноводних боліт Південного Джохора та Сингапуру» (1978).
Нагороди 1960 — медаль Дарвіна «на знак визнання його видатних і оригінальних ботанічних робіт про тропічні ліси». 1970 — Медаль Ліннея; У 1985 році став першим лауреатом японської Міжнародної премії з біології.
Епонім таксономічних імен На честь Едреда Корнера названий рід грибів родини . В. Юліхом у 1979 році була описана родина Corneromycetaceae, на даний час входить до синоніміки родини коніофорових.
Бібліографія Монографії
Вибрані статті
Примітки
Посилання Corner's House at the Singapore Botanic Gardens
Джерела ISSN 1810-9586