Ва́рмінсько-Мазу́рське воєводство є одиницею територіально-адміністративного поділу Польщі, одним з 16 воєводств. Розташоване у північно-східній частині країни. Столицею (адміністративним центром) воєводства є місто Ольштин.
Вармінсько-Мазурське воєводство утворене у 1999 році внаслідок регіоналізації країни і зайняло території колишніх воєводств: Ольштинського, а також більшу частину Ельблонзького.
Історія У 1824-1829 роках існував особистий союз Західної і Східної Пруссії, а в 1829 році формально об'єднав дві провінції в одну провінцію під назвою Пруссія. У 1878 році союз розпався. Після завершення Першої світової війни і згідно Версальського рішення від Східної Пруссії було від'єднано Клайпедський повіт, який перебував під контролем Ліги Націй, та у 1923 році був захоплений Литовськими військами і доєднаний до Литви. Південна частина Східної Пруссії (Вармія, Мазурія та Повісле) розглядалася для надання цих земель Польщі, але 97,8% голосів було на підтримку Пруссії, і лише 8 комун були надані Польщі.
Після Другої світової війни за рішенням Потсдамської конференції Пруссію ліквідували як державне утворення. Східну Пруссію розділили між Радянським Союзом і Польською республікою. До складу Радянського Союзу разом із Кенігсбергом (перейменовано в Калінінград) увійшло більше третини (17 757 км²) Східної Пруссії, на території яких створили Калінінградську область РРФСР (15 100 км²), а невелику частину — 2 657 км², що включала частину Куршської коси і місто Клайпеда з околицями (колиш. м. Мемель нім. Memel) — т.з. Клайпедський край, передали Литовській РСР (у 1939-1945 роках був анексований гітлерівською Німеччиною). Більше половини Східної Пруссії відійшло Польської республіки — близько 19 236,9 км², що зараз приблизно збігається з сучасними територіями Вармінсько-Мазурського воєводства. З 1946 року і до адміністративного поділу з певними територіальними змінами до 1998 року існувало Ольштинське воєводство. У 1999 року з Ольштинського та більшої частини Ельблонзького воєводства (решта територій відійшли до Поморського) було утворене сучасне Вармінсько-Мазурське воєводство. Географія
Розміщення Вармінсько-Мазурське воєводство розташоване на північному сході Польщі. Межує: на заході з Поморським та Куявсько-Поморським воєводствами, на півдні з Мазовецьким воєводством, на сході з Підляським воєводствами, на півночі розташована Калінінградська область Росії. Вармінсько-Мазурське воєводство складається з трьох історичних областей: Вармії, Мазур і Повісл'я. Назва «Вармія» має багатовікову традицію і походить від прусського «wurmen», що означає «червоний» (червона земля). Назва «Мазури» з'явилася в середині XIX століття — так почали називати південну територію Східної Пруссії, населену переселенцями з Мазовії.
Населення Згідно даних Перепису населення 2021 року, у Вармінсько-Мазурському воєводстві мешкали 1 382 232 особи.
Етнічність +Найчисельніші етноси Вармінсько-Мазурського воєводства (2021)враховані в першій або в другій формі декларуванняЕтносЧисельністьЧастка, % поляки1 371 38099,21 українці9 5560,69 німці4 7170,34 англійці2 4120,17 білоруси1 3310,10 американці7570,05 мазури6390,05 італійці5990,04 росіяни5750,04 голландці4710,03
Мова +Найчисельніші мови домашнього спілкування у Вармінсько-Мазурському воєводстві (2021)можна вибрати декілька мовМоваЧисельністьЧастка, % польська1 378 35699,72 англійська23 7421,72 німецька8 7050,63 українська5 2320,38 російська1 5900,12 італійська1 2630,09 французька1 0800,08 нідерландська8170,06 іспанська7640,06 норвезька6810,05
Віросповідання +Розподіл населення Вармінсько-Мазурського воєводства за віросповіданням (2021)ВіросповіданняЧисельністьЧастка, %римо-католицизм1 005 46272,74греко-католицизм9 4130,68Свідки Єгови3 8620,28євангелзім Аугсбурзького віросповідання3 8020,28православ'я2 9260,21п'ятидесятництво1 4720,11інші3 2680,23не належать до жодної конфесії79 9995,79відмовились відповісти272 02819,68
Адміністрація та політика Маршалки Вармінсько-Мазурського воєводства:
Єжи Шміт (1999) Анджей Ринський (1999—2006) Яцек Протас (2006—2014) Густав Марек Бжезін (2014—2023) Марчін Кухчинський (2023—дотепер)
Воєводи Вармінсько-Мазурського воєводства:
Збігнєв Бабальський (1999—2001) Станіслав Лех Шатковський (2001—2005) Адам Супель (17.01.2005—17.01.2007) Анна Шишка (в.о.) (18.01.2007—02.04.2007) Анна Шишка (02.04.2007—29.11.2007) Маріан Подзєвський (29.11.2007—08.12.2015) Артур Хоєцький (08.12.2015—02.11.2023) Радослав Круль (20.12.2023—дотепер)
Туризм
Край Тисячі Озер
Мазури називають «Краєм Тисячі Озер», хоча озер в цих місцях значно більше — близько 4 тисяч. Найбільше з них Снярдви (113,8 км²), найглибше Ганьча (108,5 м), а найдовше — Єзьорак (27 км).
Пейзаж Великих Мазурських озер — рівнини, високі післяльодовикові горби, стрімкі обриви, поля, усіяні величезними доісторичними валунами, сріблясті річки, канали і струмки.
Література Serwis informacyjny Warmińsko-Mazurskiego Urzędu Wojewódzkiego w Olsztynie Biuletyn Informacji Publicznej Warmińsko-Mazurskiego Urzędu Wojewódzkiego w Olsztynie Serwis informacyjny Warmińsko-Mazurskiego Urzędu Marszałkowskiego w Olsztynie Biuletyn Informacji Publicznej Warmińsko-Mazurskiego Urzędu Marszałkowskiego w Olsztynie
Посилання