Мазовецьке воєводство — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня. Столиця Мазовії — Варшава, визнається нарівні з Гельсінкі найзеленішою серед європейських столиць.

Найбільше польське воєводство розташоване майже в самому центрі країни в оточенні шести інших воєводств. Його рівнинна територія з лісами, садами і доглянутими полями переділена мереживом плавних річок, на яких можна навіть плавати на байдарках.

За декілька кілометрів від околиць столиці починається Кампіноська Пуща, яку називають природними легенями Варшави. Ця пуща — другий у світі і єдиний в Європі національний парк поблизу метрополії, другий подібний розташований у Нігерії.

Через схід воєводства простягається Курп'євська пуща, в якій і нині проживає етнічна група курпів — «лісових людей». Обов'язково варто спробувати виготовлений ними питний мед, адже вони знамениті бортники. Тут же готують і «фафернухи» — традиційні тістечка і унікальне козине пиво, що пахне ялівцем.

Уряд Уряд Мазовецького воєводства очолює воєвода (губернатор), якого призначає прем'єр-міністр Польщі. Воєводі у виконанні його обов'язків допомагає маршалок воєводства, який призначається спікером виконавчої влади воєводства і обирається сеймиком (місцевим парламентом). Нинішній воєвода Мазовії — Константи Радзивілл.

Сеймик Мазовії складається з 51 депутата.

Населення Згідно даних Перепису населення 2021 року, в Мазовецькому воєводстві мешкали 5 514 699 осіб.

Етнічність +Найчисельніші етноси Мазовецького воєводства (2021)враховані в першій або в другій формі декларуванняЕтносЧисельністьЧастка, % поляки5 475 75499,29 українці15 4470,28 білоруси9 2710,17 англійці6 6890,12 німці5 3180,10 євреї5 2240,09 американці5 2200,09 сілезці4 9610,09 росіяни3 9670,07 в'єтнамці3 9390,07

Мова +Найчисельніші мови домашнього спілкування в Мазовецькому воєводстві (2021)можна вибрати декілька мовМоваЧисельністьЧастка, % польська5 496 25199,67 англійська135 1672,45 російська17 8240,32 німецька14 1930,26 українська10 6910,19 французька9 4030,17 іспанська6 6520,12 італійська5 8260,11 в'єтнамська3 8030,07 білоруська1 8050,03

Віросповідання +Розподіл населення Мазовецького воєводства за віросповіданням (2021)ВіросповіданняЧисельністьЧастка, %римо-католицизм3 715 91967,38православ'я13 7300,25Свідки Єгови10 8130,20євангелзім Аугсбурзького віросповідання4 1110,07п'ятидесятництво3 1000,06греко-католицизм2 8830,05інші24 0750,43не належать до жодної конфесії537 5489,75відмовились відповісти1 202 52021,81

Міста з населенням понад 50 000 осіб МістоНаселення Площа Варшава1 697 596494,96 км² Радом227 018111,71 км² Плоцьк127 46188,06 км² Седльце77 05631,87 км² Прушкув55 24419,15 км² Остроленка53 83129,00 км² Легіоново50 57013,60 км² Цеханув45 94732,84 км² Отвоцьк42 97647,33 км² Жирардув41 23314,35 км²

Історія

З 1919 року до вторгнення гітлерівських військ в 1939 року було утворене Варшавське воєводство. Воєводство включало такі повіти: Блонський (адміністративний центр — Гродзиськ-Мазовецький), Варшавський, Венгровський (з 1939 р.), Влоцлавський (1938), Гарволінський (з 1939 року), Гостинінський, Груєцький, Дзялдовський (1938), Кутновський (1939), Ліпнівський (1938), Ломжинський (з 1939 р.), Ловицький (1939), Маковський, Мінський, Млавський, Нешавський повіт (центр — Александрув-Куявський; у 1938 р.), Остроленцький (з 1939 р.), Островський (з 1939 р.), Плоцький, Пшасниський, Пултуський, Радзимінський, Равський, Рипінський (1938), Серпецький, Скерневицький (1939), Соколовський (з 1939 р.), Сохачевський і Цехановський (до 1938 р.). Після війни воєводство було відновлене, також продовжувало існувати після адміністративного розподілу у 1975 році. Після адміністративної реформи 1998 року воєводство припинило своє існування і з 1 січня 1999 року його територія повністю відійшла до Мазовецького воєводства.

Адміністративний поділ Мазовецького воєводства міста з правами повіту (міські повіти): Варшава Остроленка Плоцьк Радом Седльце сільські повіти: Бялобжезький повіт => Бялобжегі Цєхановський повіт => Цеханув Гарволінський повіт => Гарволін Гостинінський повіт => Гостинін Гродзиський повіт => Гродзиськ-Мазовецький Груєцький повіт => Груєць Козєніцкий повіт => Козєніце Легіоновський повіт => Легіоново Ліпський повіт => Ліпсько Лосицький повіт => Лосиці Маковський повіт => Макув Мазовецький Мінський повіт => Мінськ Мазовецький Млавський повіт => Млава Новодворський повіт => Новий Двір Мазовецький Остроленцький повіт => Остроленка Островський повіт => Острув Мазовецька Отвоцький повіт => Отвоцьк Пясечинський повіт => Пясечно Плоцький повіт => Плоцьк Плонський повіт => Плонськ Прушковський повіт => Прушкув Пшасниський повіт => Пшасниш Пшисуський повіт => Пшисуха Пултуський повіт => Пултуськ Радомський повіт => Радом Сєдлецький повіт => Седльце Серпецький повіт => Серпць Сохачевський повіт => Сохачев Соколовський повіт => Соколув Підляський Шидловецький повіт => Шидловець Західний Варшавський повіт => Ожарув Мазовецький Венгровський повіт => Венгрув Воломінський повіт => Воломін Вишковський повіт => Вишкув Зволенський повіт => Зволень Журомінський повіт => Журомін Жирардовський повіт => Жирардув

Транспорт Через воєводство проходять три основні шляхи: Корк–Берлін–Познань–Варшава–Мінськ–Москва–Омськ, Прага–Вроцлав–Варшава–Білосток–Гельсінкі та Псков–Гданськ–Варшава–Краків–Будапешт.

Зараз у цьому районі є різні ділянки автостради, причому автострада A2 з'єднує регіон, а отже, і столицю, з рештою Європи. Автострада проходить прямо через воєводство із заходу на схід, з'єднуючи його з Білоруссю та Німеччиною. Швидка дорога S8 з'єднує Варшаву з Білостоком у сусідній східній провінції.

Залізнична система базується на Мазовецьких залізницях та PKP Intercity.

Головний міжнародний аеропорт регіону — Варшавський аеропорт імені Фредерика Шопена.

Адміністрація та політика Маршалки Мазовецького воєводства:

Збігнєв Кузьмук (1999—2001) Адам Струзік (2001—дотепер)

Воєводи Мазовецького воєводства:

Антоній П'єткевіч (01.01.1999—21.10.2001) Лєшек Мізєлінський (21.10.2001—10.01.2006) Томаш Козінський (10.01.2006—17.01.2007) Войцех Домбровський (18.01.2007—01.02.2007) Яцек Сасін (15.02.2007—29.11.2007) Яцек Козловський (29.11.2007—08.12.2015) Здзіслав Сіпєра (08.12.2015—11.11.2019) Константій Радзивіл (25.11.2019—15.03.2023) Тобіаш Бохенський (18.04.2023—13.12.2023) Маріуш Франковський (14.12.2023—дотепер)

Примітки