Структура гірських порід — характеристика міри кристалічності гірських порід, що залежить від розміру і форми мінеральних зерен, їх взаємодії один з одним і з вулканічним склом.
Загальна характеристика Міра кристалічності магматичних порід зростає з переходом від вулканічних до жильних (дайкових) і плутонічних (інтрузивних) порід. Відповідно для вулканічних порід характерні склувата, неповнокристалічна, повнокристалічна, афірова і порфірова С.г.п., а структура основної маси цих порід вітрофірова, гіалопілітова (андезитова), пілотакситова, трахітова, інтерсертальна, інтерґранулярна (долеритова), офітова, пойкілоофітова і інш. Жильні породи мають звичайно порфіровидну, тонкозернисту і дрібнозернисту структуру.
До особливого типу належать грубозернисті структури пегматитів. Для плутонічних порід характерні явнокристалічна, дрібнозерниста і середньозерниста структура. Структури метаморфічних порід називаються кристалобластовими.
Метасоматичні гірські породи мають такі ж кристалобластові структури, як і метаморфічні, але в них сильніше виявлена тенденція до утворення псевдоморфоз і внаслідок цього краще зберігаються релікти первинних структур. Дислокаційний метаморфізм порід виражається в їх деформації, ґрануляції, дробленні, перетиранні. Шоковий, або ударний метаморфізм з утворенням імпактитів характеризується особливими С.г.п. внаслідок дроблення і виникнення типоморфних мінералів і мономінерального скла, які зберігають морфологічні межі мінералів, що раніше існували.
Структури осадових порід відображають умови накопичення осадів і їх подальшого перетворення. За крупністю зерна розрізнюються: лептопелітова (тонкопелітова), пелітова (глиниста), крупнопелітова (мулиста), алевропелітова, алевритова (пилувата), алевропсамітова, псамітова (піщана), псевдопсамітова, псефітова (крупноуламкова), агломератова і інш. С.г.п. Форму уламків відображають такі С.г.п. як кластична, щебенева, брекчієва, гравійна, гравійно-галькова, оолітова, сфероїдна, центрична, ґлобулярна. Склад уламків осадових порід відображають попелова, туфова, туфітова, аркозова, ґрауваккова, детритова, грудкувата, копролітова структури.
Окремі різновиди структури гірських порід
СТРУКТУРА АГЛОМЕРАТОВА — різновид уламкової структури пірокластичних порід, що складаються г.ч. з великих уламків — вулканічних бомб, лапілей і брил.
СТРУКТУРА АГПАЇТОВА — різновид гіпідіоморфнозернистої структури, притаманної для нефелінових сієнітів (в тому числі агпаїтів Півд. Ґренландії). Характеризується ідіморфізмом лужних польових шпатів і нефеліну по відношенню до кольорових мінералів.
СТРУКТУРА АДІАГНОСТИЧНА — надзвичайно тонка структура деяких вивержених та метаморфічних порід, складові частини яких не розрізняються навіть під мікроскопом (порфіроїди, мілоніти тощо).
СТРУКТУРА АКСІОЛІТОВА — структура кислих склуватих вулканічних порід, що характеризується наявністю аксіолітів — сферолітових утворів, у яких волокна групуються у вигляді радіальних променів навколо прямої або вигнутої лінії, а не навколо центру, як у власне сферолітах.
СТРУКТУРА АЛОТРІОМОРФНОЗЕРНИСТА — характерна тим, що мінерали, які складають гірські породи, не мають специфічних кристалографічних контурів, тобто алотріоморфні (ксеноморфні). Син.: структура паналотріморфнозерниста, панксеноморфнозерниста.
СТРУКТУРА АЛЬВЕОЛЯРНА — те ж саме, що структура петльова.
СТРУКТУРА АМІГДАЛОЇДНА — характерна наявністю в гірських породах миндалин-пустот, заповнених цеолітами, мінералами кремнієвої кислоти, кальцитом, хлоритом, епідотом та ін. постмагматичними продуктами.
СТРУКТУРА АНДЕЗИТОВА — структура основної маси ефузивних порід середнього складу. Являє собою повсть голчастих мікролітів, просякнутих склом або продуктами розсклування. Син. : структура гіалопілітова.
СТРУКТУРА АПЛІТОВА — характерна однаковим степенем ідіоморфізму кварцу та польових шпатів. Властива аплітовим жильним породам. Див. апліт.
СТРУКТУРА АФАНІТОВА — макроскопічно однорідна структура щільних вулканічних порід (афанітів), що складаються зі скла і дрібних кристалічних індивідів, нерозрізнюваних без мікроскопа. Див. афанітова порода.
СТРУКТУРА АФІРОВА — Див. афірова структура.
СТРУКТУРА БЕТОННА — те ж саме, що структура цементна.
СТРУКТУРА БІТУМІНОЗНА (СТРУКТУРА БІТУМІНОЗНОЇ ДІЛЯНКИ) — просторова неоднорідність у якісному складі бітумінозних речовин у межах єдиної бітумонасиченої зони г.п. Обумовлена процесами природного хроматографічного фракціонування. Особливо добре виражена в карбонатних породах. Виявляється за допомогою люмінесценції (звичайно під люмінесцентним мікроскопом).
СТРУКТУРА БЛАСТОВА (БЛАСТИЧНА) — загальний термін для означення усіх структур, що виникли в результаті бластезу. Розрізняють структури бластоґранітову, бластоофітову і т. д. Син.: структура кристалобластова (кристалобластична), катабластична.
СТРУКТУРА БОСТОНІТОВА — структура основної маси сієнітових схизолітів (жильних магматичних порід типу бостонітів, бостонітових порфірів), що характеризується флюїдально або безладно розташованими, часто вилковими лейстами (пластинчастими, брускоподібними утвореннями) лужного польового шпату зі звивистими, зубчастими границями.
СТРУКТУРА БРЕКЧІЄВИДНА (БРЕКЧІЄВА) — структура магматичних та метаморфічних порід, що характеризується наявністю кутастих уламків і цементуючої маси, причому остання суттєво відрізняється від уламків або мінеральної складової за структурою або генезисом.
СТРУКТУРА БРЕКЧІЄВИДНО-ТАКСИТОВА — характеризується відсутністю поступових переходів між ділянками різного складу або різної структури.
СТРУКТУРА ВАРІОЛІТОВА (від фр. variole — віспа) — різновид сферолітової структури, яка зустрічається в основних вулканічних породах. На вивітреній поверхні варіолі виступають у вигляді віспин.
СТРУКТУРА ВІНЦЕВА — структура глибинних основних порід (олівінових габро, норитів, троктолітів) з первинномагматичними облямівками наростання, обумовленими послідовним виділенням і наростанням новоутворених мінералів на більш ранніх мінеральних утвореннях. Син. : структура коронітова.
СТРУКТУРА ВІТРОКЛАСТИЧНА — різновид кластичної структури вулканічних туфів, що складаються переважно з уламків вулканічного скла незалежно від їхньої форми й розміру. Син.: попелова структура.
СТРУКТУРА ВІТРОФІРОВА — Див. склувата структура.
СТРУКТУРА ВІЧКОВА — структура тільки фельдшпатидових порід, у яких кольорові мінерали розташовуються тангенціально або радіально навколо ідіоморфних кристалів анальциму або лейциту, які утворюють вічка — оцели. У процесі росту вічка-оцели не захоплюють пойкілітово-кольорові мінерали, а відсувають їх. Син. : структура оцелярна (оцелярова). Див. також фельдшпатоїди.
СТРУКТУРА ГАБРОВА — зерниста, близька до алотріоморфнозернистої структури глибинних основних порід — габро, габро-норитів, що характеризується ізометричними формами плагіоклазу й кольорових мінералів зі слабким ідіоморфізмом.
СТРУКТУРА ГАБРО-ДІАБАЗОВА — проміжна між габровою і діабазовою, характерна для тіл габро-діабазів, внутрішніх частин діабазових сіллів і нижніх горизонтів діабазових покривів. У порівнянні з габровою структурою, плагіоклаз тут відрізняється помітним, але не різким ідіоморфізмом стосовно піроксену або ін. фемічному мінералу. Син. структура габро-офітова.
СТРУКТУРА ГАБРО-ОФІТОВА — те ж саме, що структура габро-діабазова.
СТРУКТУРА ГІАЛІНОВА — те ж саме, що структура склувата.
СТРУКТУРА ГІАЛОПІЛІТОВА — те ж саме, що структура андезитова.
СТРУКТУРА ГІПІДІОБЛАСТОВА — зерниста структура метаморфічних порід, при якій різні мінерали мають різні ступені ідіоморфізму (ідіобластезу).
СТРУКТУРА ГІПІДІОМОРФНОЗЕРНИСТА — невпорядкована зерниста структура глибинних гірських порід складного складу, що характеризується різним ступенем ідіоморфізму мінералів (найбільш ідіоморфні — темноколірні мінерали, менш ідіоморфні — польові шпати, найменше — кварц). Різновидами цієї структури гірських порід є: ґранітова, монцонітова, офітова й ін.
СТРУКТУРА ГЛОМЕРОПОРФІРОВА — різновид порфірової структури, при якій фенокристали утворюють зростки або скупчення.
СТРУКТУРА ГРАНОБЛАСТОВА (ГРАНОБЛАСТИЧНА) — різновид бластової структури, при якій порода складена г.ч. ізометричними зернами, що мають різну форму — округлу, поліедричну, зубчасту тощо. Властива для ґнейсів, амфіболітів, еклогітів, мармуру, кварциту і ін. метаморфічних порід.
СТРУКТУРА ГРАНОКЛАСТИЧНА — зерниста катакластична структура порід, які витримали механічний вплив. Характерна наявність кварц-полевошпатових і кварцових ділянок мозаїчної структури. Цим же терміном позначають і наявність аналогічних ділянок у породах ультрамілонітової структури.
СТРУКТУРА ГРАНОФІРОВА — структура основної маси деяких кислих і середніх порфірових порід, що складається із закономірних зростків польового шпату й кварцу. Генезис її пов'язаний із кристалізацією по типу евтектики, можливе метасоматичне походження.
СТРУКТУРА ГРАНУЛІТОВА — 1. Аплітова структура. 2. Структура краплинного кварцу в аплітах; 3. Мозаїчна структура метаморфічних порід і структура вивержених порід, що нагадує структуру зернистого пісковику. Зайвий термін.
СТРУКТУРА ГРАНУЛЯЦІЙНА — розвивається у результаті грануляції зерен мінералів.
СТРУКТУРА ГРАФІЧНА — характеризується закономірним проростанням двох мінералів, причому мінерал, присутній у меншій кількості, включений в ін. у вигляді окремих вростків що за формою нагадують клинчасті письмена й мають однакове оптичне орієнтування. Виникає часто при кристалізації по типу евтектики й властива кислим гірським породам.
СТРУКТУРА ҐЛОБУЛЯРНА — 1. Структура трахібазальту, яка містить ґлобули — округлі утворення анальциму, оточені кристалами польового шпату й піроксену. 2. Структура склуватих гірських порід, яка містить сфероїдні утворення, — ґлобуліти, розсіяні у фельзитовій масі.
СТРУКТУРА ҐРАНІТОВА — Див. ґранітова структура.
СТРУКТУРА ҐРАНІТОЇДНА — Див. ґранітоїдна структура.
СТРУКТУРА ҐРАНІТ-ПОРФІРОВА — те ж саме, що структура гірських порід порфіровидна.
СТРУКТУРА ДІАБАЗОВА — Див. діабазова структура.
СТРУКТУРА ДІАБЛАСТОВА (ДІАБЛАСТИЧНА) — різновид бластової структури, що характеризується взаємним проростанням двох або декількох мінералів; при цьому окремі мінеральні індивіди не є суцільними, а розпадаються на ряд вростків, розділених між собою речовиною, що належать ін. мінеральному індивідові. Схожа з пегматитовою структурою.
СТРУКТУРА ДОЛЕРИТОВА — різновид діабазової структури, при якій кожний проміжок між ідіоморфними лейстами плагіоклазу зайнято декількома ксеноморфними зернами піроксену (нерідко разом з олівіном). Син.: структура інтергранулярна. Див. також долерит.
СТРУКТУРА ЕВПОРФІРОВА — чітко виражена порфірова структура з фенокристалами, які ідентифікуються неозброєним оком.
СТРУКТУРА ЕВТЕКТИЧНА — характеризується взаємними закономірними (пегматитовими) проростаннями мінералів (напр., калієвий польовий шпат і кварц, олівін і авгіт). Обумовлена одночасною кристалізацією з евтектичного розплаву мінералів, що зростаються. Термін С. е. може застосовуватися до структур тільки вивержених порід. Див. евтектика.
СТРУКТУРА ЕВТЕКТОФІРОВА — те ж саме, що структура порфіровидна. СТРУКТУРА ЗУБЧАСТА — різновид гранобластової структури, що характеризується неправильними зубчастими обмеженнями зерен гірських порід. Властива кварцитам, мармурам, контактовим і ін. метаморфічним породам.
СТРУКТУРА ІҐНІМБРИТОВА — така будова сполучної маси спечених туфів, при якій виявляється реліктова вітрокластична структура гірських порід. Окремі уламки вулканічного скла (дужки, рогульки й ін.) спаяні один з одним і, зберігаючи свої обриси, обгинають уламки кристалів. Див. також іґнімбрит.
СТРУКТУРА ІМПЛІКАЦІЙНА — те ж саме, що структура симплектитова.
СТРУКТУРА ІНТЕРГРАНУЛЯРНА — те ж саме, що структура гірських порід долеритова.