Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (ХНЕУ ім. С. Кузнеця) — заклад вищої освіти державної форми власності, розташований у м. Харкові, один з провідних університетів України економічного профілюПономаренко Володимир Степанович // Україна — Європа — Світ. Гуманітарні аспекти розвитку 2010 — К., 2010. — (Who is who).. В університеті здійснюється підготовка студентів і наукові дослідження у широкому спектрі спеціальностей у напрямах економіки і менеджменту, IT, публічного адміністрування, журналістики, туризму, міжнародних відносин тощо. У ХНЕУ ім. С. Кузнеця впроваджені спільні магістерські програми подвійного диплому із університетами країн ЄС.
Університет був створений восени 1930 року як Харківський інженерно-економічний інститут на базі промислового факультету Харківського інституту народного господарства. Він веде свою історію від Харківського комерційного училища (створене 1893 року) та Харківського комерційного інституту (створений 1912 року) і є найстарішим економічним університетом Сходу України. У 1994 році інститут було реорганізовано у Харківський державний економічний університет, а 2004 року йому було надано статус національного. У 2013 році йому було присвоєно ім'я Семена Кузнеця, який навчався у Харківському комерційному інституті (попередник університету). У Харківському інженерно-економічному інституті працював відомий український та радянський економіст Овсій Ліберман.
За час свого існування з 1930 року університет підготував понад 50 тисяч фахівців з близько 80 країн світу.
Історія
Передумови створення: 1893—1930 рр.
Перші курси політичної економії у Харкові викладали на юридичному факультеті створеного у 1805 році Харківського університету. Перша спроба харківського купецтва створити окремий навчальний заклад економічного спрямування — комерційно-технологічне училище — була невдалою, оскільки була заблокованою Міністерством внутрішніх справ.Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно; Під заг. редакцією В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 8. Проте у 1888 році ініціативу створення у Харкові спеціального комерційного навчального закладу, яку висунув коммерції-радник М. В. Орлов, було підтримано Харківським купецьким товариством, місцевим самоврядуванням та Харківським губернатором. У 1890 році почалось зведення будівлі навчального закладу за проектом Олексія Бекетова. І у 1893 році було відкрито Харківське комерційне училище, якому у 1894 році училищу було надане ім'я Імператора Олександра III. Училище складалось з 8 класів. Учням, які успішно завершували навчання, надавалося звання особистого почесного громадянина Харкова, а кращі випускники ставали кандидатами комерції.Нариси з історії Харківського національного економічного університету: Монографія / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно; Під заг. редакцією В. С. Пономаренка. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. — С. 8—10.
Створити у Харкові вищий навчальний заклад економічного напрямку запропонував професор Микола Палієнко, якого підтримали місцеве купецтво та промисловці. У 1912 році Харківським купецьким товариством були відкрило вечірні Вищі комерційні курси, які до 1916 року розташовувались у будівлі Харківського комерційного училища. У 1916 році курси отримали назву Харківського комерційного інституту та нову власну будівлю.Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 23—26, 41—43. У 1918—1921 роках у Харківському комерційному інституті навчався майбутній лауреат Нобелівської премії з економіки Саймон Кузнець.
Після третього зайняття Харкова радянськими військами у листопаді 1919 року відбуваються зміни в організації освіти. У 1920 році комерційний інститут було реорганізовано у Харківський інститут народного господарства, який у 1920—1930 році був одним з провідних економічних вишів УРСР. Структура інституту постійно змінювалась і станом на 1930 рік існувало 5 факультетів (промисловий, фінансово-банківський, торгівельний, статистичний та правовий). В ході реформи вищої освіти 1930 року інститут народного господарства, подібно до інших великих вищих навчальних закладів, був розділений на галузеві інститути з вузьким профілем навчання. Восени 1930 року Харківський інститут народного господарства був реорганізований і 23 вересня 1930 року Вищою радою народного господарства СРСР на базі найбільш популярного на той час промислового факультету інституту народного господарства було створено Харківський інженерно-економічний інститутНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 62—63, 65, 68..
Харківський інженерно-економічний інститут: 1930—1994 рр. Датою створення Харківського інженерно-економічного інституту вважається 1 жовтня 1930 року, коли було підписано Наказ № 1 по навчальному закладуНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 68.. Інститут став готувати інженерів-економістів широкого профілю для галузей важкої промисловості України та СРСР: гірничої, металургійної, хімічної і коксохімічної, машинобудівної. У довоєнний час інститут переживав період становлення, а тому постійно змінювалась організаційна структура освітнього закладуНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 68—70.. Також у цей час було створено низку лабораторій, які через брак приміщень розташовувалися у лекційних аудиторіяхНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 73.. Інженерно-економічний інститут, який отримав скорочену назву «інжек», розташовувався у частині будівлі колишнього Харківського інституту народного господарства. У 1932 році було ухвалено рішення про будівництво власного приміщення інституту на Шатилівці, будівництво якого завершено у 1938 року.Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 67, 72, 76. У 1935 році в інституті відкрилась аспірантураНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 74.. Найбільші наукові дослідження проводилися у сфері організації гірничої промисловості та планування виробництва під керівництвом Д. С. Ростовцева та Овсія ЛіберманаНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 75—77..
У роки Другої світової війни інститут припинив свою роботу: частина викладачів та студентів добровільно або за мобілізацією пішли до армії, частина працювала у тилу, але більшість співробітників залишалась в окупованому Харкові. Вже 23 серпня 1943 року, у день звільнення міста від німецьких військ, було видано наказ про відновлення роботи інституту: відбулась реєстрація співробітників та студентів, які були у Харкові, облік вцілілого майна. Вже 12 грудня 1943 року було відновлено навчання в інституті в одному з корпусів інституту по вул. Юмовській, 12. Але головний корпус та бібліотека на Шатилівці, лабораторії на вул. Пушкінській (нині Григорія Сковороди) були розграбовані, а загальні збитки склали понад 1,17 млн рублів. Проводилась робота з відновлення приміщень та матеріально-технічної бази, поступово зростала кількість студентів, викладачів та співробітників інституту. Навесні 1944 року відновила роботу Вчена рада інституту, а у 1945—1946 роках було відбудовано головний корпус. Загалом же основні проблеми в роботі інституту, пов'язані з поновленням його діяльності та післявоєнною відбудовою, були вирішені до осені 1948 року.Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 86—91, 95.
Наприкінці 1940-х — на початку 1960-х років в інституті швидко збільшується кількість студентів, а до викладацької роботи запрошують фахівців-практиків з дослідних інститутів та підприємств Харкова. Крім того, восени 1948 року в інженерно-економічному інституту почали навчатись громадяни з дружніх для СРСР соціалістичних країн.Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 97—99, 125—126. Інститут будує ще один навчальний корпус та гуртожиток, створюється низка лабораторій, але достатньої кількості приміщень не вистачало, а проект масштабної перебудови інституту реалізовано не було.Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 120—121, 125—126.. Головними напрямами наукових досліджень у цей період були проблеми зниження собівартості продукції та оптимізації виробничих процесів, планування діяльності та організації виробництва. Найбільш плідно інститут співпрацював із харківськими заводами «Серп і Молот», «Світло Шахтаря», ХЕМЗ, заводом імені В. О. Малишева, ХТЗ, велосипедним, а також заводами «Запоріжсталь», «Азовсталь», Алчевським, Макіївським, Єнакіївським металургійними заводами, шахтами Донбасу тощо. Виконувались наукові дослідження для Харківського, Донецького та Ворошиловградського раднаргоспів.Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 100—118. У 1950-ті — на початку 1960-х років ученими інституту під керівництвом професора Овсія Лібермана була проведена велика дослідницька робота, результати якої були сформульовані у пропозиції, що лягли в основу економічної реформи 1965 року в СРСРНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 148.. Активно залучались до наукової роботи студенти, чому сприяло створення в інституті у 1948 році студентського наукового товаристваНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 130—131..
З середини 1950-х років в освітньому процесі впроваджуються методи математичного аналізу виробничого процесу, і у 1960 році в інженерно-економічному інституті було створено обчислювальний центр та починають готувати фахівців-економістів з автоматизованих систем управління виробництвомНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 122—123., а у 1964 році було створено окремий факультет Організації механізованої обробки економічної інформації і до кінця 1960-х років підготовка фахівців із володінням електронними обчислювальними машинами почалась на всі факультетахНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 138—139.. Загалом, 1960-ті роки позначились великими змінами в організаційній структурі інституту та великим змінами у навчальних програмахНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 139—142., створенням факультету підвищення кваліфікації керівників промислових підприємствНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 142—144.. У 1960-ті — 1970-ті роки тривала реконструкція навчальних корпусів інституту, але він як і раніше не мав достатньої кількості приміщень для аудиторій, лабораторій, бібліотеки тощо, через що навчальний процес відбувався у 3 зміниНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 175—178. Лише у 1980-ті було вирішено проблему поселення студентів з інших місць та частково — браку необхідних приміщеньНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 177—178. та створюються дисплейні класи, комп'ютеризовується освітній процес, з'являється в інституті промислова робототехнікаНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 174—175.. Інженерно-економічний інститут у 1970—1980-ті встановлює співпрацю з навчальними закладами з Польщі, Чехословаччини, Німецькою Демократичною Республікою, Болгарією, Югославією, Великою Британією, В'єтнамом, Кубою, Народною Республікою Конго, Алжиру, Афганістану, Нігерії, країнами-учасницями Ради економічної взаємодопомоги тощоНариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 180.. Водночас, науковцями інституту проводяться спільні дослідження з науково-дослідними установами загальносоюзного та українського значення, підрозділів АН СРСР та АН УРСР, промисловими підприємствами, а провідними були дослідження у сфері організації та планування виробництва із застосуванням математичних методів.Нариси з історії Харківського національного економічного університету… — С. 150—158.