Мозд́ок (, ) — місто в Північній Осетії, адміністративний центр Моздоцького району.
Географія Місто розташоване на лівому березі річки Терек, за 92 км на північ від Владикавказа.
Поблизу міста знаходиться авіабаза, що з 2023 року використовується для ракетних ударів по території України.
Історія Назва поселення походить від черкеського «мез дегу» — «глухий (темний) ліс». Нині більшість заплавних лісів Терека вирубані.
У 1759 власник Малої Кабарди Кургока Кончокін прийняв хрещення (нове ім'я — Андрій Іванов (Кончокін)) і переселився з похрещеними підданими в урочище Мездогу. З переселенців, головним чином хрещених осетин і кабардинців, була створена горянська Моздоцька козача команда, що налічувала трохи більше 100 осіб.
До 1763 була побудована фортеця, з 1765 місто Моздок. Його основне населення склали грузини, вірмени, черкеси, осетини, греки.
У 1770 переселення в район 517 сімей волзьких козаків і створення Моздоцького козачого полку Терського війська. У їх числі був Омелян Пугачов, який був обраний козаками військовим отаманом. Пізніше він був заарештований представниками державної влади і з 1771 по 1772 утримувався у в'язниці Моздока, звідки втік.
У 1777 почалося створення , а Моздоцька фортеця стала її найсхіднішою точкою.
З 1785 повітове місто Кавказького намісництва.
У 1804 в Моздоку проживало 1411 вірмен і 811 грузин, що становило 63 % населення всього міста.М. Самсонадзе. Торговля в Грузии: первая треть XIX в. // Мецниереба, 1990 — С. 102(132).К 1800 году, например, у Кизляре жили 1622 армянина и 673 грузина, что составляло 73 % всего города. В 1804 г. в Моздоке проживало 1411 армян и 811 грузин (63 % населения). Значительная часть армян в эти города, несомненно, переселилась и из Грузии
З 1822 адміністративний центр Моздоцького повіту Кавказького краю.
У 1823 побудований нафтоперегінний завод, перший у Російській імперії.
29 листопада 1866 заштатне місто Моздок перейшло зі складу Ставропольської губернії до Терської областіХроника административно-территориальных изменений, коснувшихся Ставрополье с 1785 года по настоящее время .
Наприкінці XVIII — початку XIX ст. Моздок був великим економічним центром регіону, але після будівництва залізниці (1870), що пройшла південніше міста, він втратив економічне значення і статус міста (до 1925 Моздок мав статус слободи).
Під час Другої світової війни деякий час у 1943 був окупований німцями.
У лютому 1944 Моздок переданий зі складу Ставропольського краю до Північної Осетії.
Населення За переписом 2010 року населення Моздока складало 38 768 осіб. З них: росіяни — 21 918 осіб (58,1 %) осетини — 4209 осіб (9,3 %) кумики — 2741 осіб (7,1 %) вірмени — 2399 осіб (6,2 %) чеченці — 1359 осіб (3,5 %) кабардинці — 1258 осіб (3,2 %) турки-месхетинці — 789 осіб (2,0 %) корейці — 764 осіб (2,0 %) українці — 590 осіб (1,5 %) інші — 2741 осіб (7,1 %)
Персоналії Луковський Ігор Володимирович (1909—1979) — радянський сценарист і драматург.
Примітки