Ма́рквард фон За́льцбах () — тевтонський лицар, що брав активну участь у налагодженні стосунків між Орденом та Великим князівством Литовським у 1389—1410 роках, брав участь у Ворсклинській та Грюнвальдській битвах.
Перша згадка про Маркварда фон Зальцбаха датується 1384 роком, коли Вітовт, перебуваючи у стані війни з Ягайлом, несподівано порушив мир з Тевтонським орденом. Військо Вітовта захопило замок Новий Марієнбург, каштеляном якого був саме Марквард фон Зальцбах, який потрапив у полонUrban W. Lithuania, Poland and the Teutonic Order in Search of Immortality |издательство=Lithuanian Research and Studie. — Chicago, 2003. -с.16.
Невдовзі Вітовт і Марквард стали друзями. Марквард навіть був радником Вітовта. У 1389 році, готуючись до нового протистояння з Ягайлом, Вітовт посилає в Орден посольство на чолі з МарквардомUrban W.Tannenberg and After: Lithuania, Poland and the Teutonic Order in Search of Immortality. — Chicago, 2003. — С.19. Після повернення в землі Ордену, Маркварт отримує посаду комтура замку Рагніт, а завдяки знанню литовської мови (вивченої в 1384—1389 рр.) він стає одним із головних експертів з литовських справUrban W.Samogitian Crusade. — Chicago, 2006. — с.175}.
У 1392 році Вітовт порушив перемир'я з Орденом (Вітовт на той час помирився з Ягайло). Розпочалася нова війна Литви з Орденом, що завершилася в 1398 році укладенням Салінського договору. Маркварт також брав активну участь у самій війні і переговорах щодо укладення зазначеного договоруUrban W.Samogitian Crusade. — Chicago, 2006. — С. 209—214.
У 1399 році Марквард фон Зальцбах бере участь у Битві на Ворсклі разом з загоном тевтонцівUrban W.Tannenberg and After: Lithuania, Poland and the Teutonic Order in Search of Immortality. — Chicago, 2003. — С.44.. За різними даними у битві брало участь 100, 400 чи 1600 воїнів, приведених Марквардом фон Зальцбахом. Найбільша цифра оцінює кількість тевтонців у 1600 вершниківIvinskis Z.Lietuvos istorija iki Vytauto Didžiojo mirties. — Rome,1978. — С.316, з яким вціліли лише 3 лицарів і незначна кількість простих воїнівТам само. — С.318.
В 1401 році Вітовт інспірував повстання жемайтів. Марквард звинуватив литовського князя у зраді й зірвав переговори з приводу чергового миру. Новий мир між ВКЛ та Орденомбуло укладено тільки в 1404 році. Після укладення миру Марквард фон Зальцбах образив матір Вітовта Біруту в тому, що вона була не достатньо цнотливоюUrban W.Tannenberg and After: Lithuania, Poland and the Teutonic Order in Search of Immortality. — Chicago, 2003. — С.101}. Після цієї образи Марквард став одним із головних ворогів Вітовта. У 1410 році під Грюнвальдом Вітовт і Марквард зустрілися знову. Марквард брав участь у битві як комтур Бранденбурга Turnbull S. Tannenberg 1410: Disaster for the Teutonic Knights. — London, 2003. — С.52. Польський хроніст Ян Длугош у своїй роботі «Banderia Prutenorum» («Прусські знамена») зазначив, що саме його батько взяв у полон Маркварта фон ЗальцбахаEkdahl S.Jono Dlugošo «Prūsų vėliavos» — Žalgirio mūšio šaltinis. — Vilnius, 1992. — С.58-59.. Длугош зазначає, що Вітовт, розгніваний зухвалою поведінкою полоненого Маркварда, наказав його стратити.
Примітки
Література Ekdahl, Sven (1992) . Jono Dlugošo «Prūsų vėliavos» — Žalgirio mūšio šaltinis. Vilnius: Mintis. ISBN 5-89942-624-1. (Lithuanian) Ivinskis, Zenonas (1978). Lietuvos istorija iki Vytauto Didžiojo mirties. Rome: Lietuvių katalikų mokslo akademija. LCC 79346776. (Lithuanian) Turnbull, Stephen (2003). Tannenberg 1410: Disaster for the Teutonic Knights. Campaign Series. 122. London: Osprey. ISBN 9781841765617. Urban, William (2003). Tannenberg and After: Lithuania, Poland and the Teutonic Order in Search of Immortality (Revised ed.). Chicago: Lithuanian Research and Studies Center. ISBN 0-929700-25-2. Urban, William (2006). Samogitian Crusade. Chicago: Lithuanian Research and Studies Center. ISBN 0-929700-56-2.