Ремі де Гурмон (, 4 квітня 1858, Базош-о-Ульм, Орн, Нижня Нормандія — 27 вересня 1915, Париж) — французький письменник. Прозаїк, поет, драматург, есеїст, художній критик.

Біографія Ремі де Гурмон походив зі старовинного аристократичного роду з Котантена, одна з гілок якого з XVI ст. переїхала до Парижа, її представники заснували видавництво. Батько Ремі де Гурмона — Огюст-Марі де Гурмон, граф Гурмонський, мати — графиня Матильда де Монфор.

Блискуче закінчив ліцей у Кутансі. Вивчав право в Кані, з 1879 переїхав до Парижа. Працював у Національній бібліотеці, почав друкуватися в журналах, публікував науково-популярні книги на історичні теми.

Його подругою та музою з 1886 року стала відома в світі Берта де Кур'єр, він зобразив її в кількох творах, вів з нею пристрасне листування. Товаришував з Вільє де Ліль-Адамом, присвятив йому роман Сікстін (1890, прототипом головної героїні була Берта де Кур'єр), познайомився з Гюїсмансом, відвідував «понеділки» Малларме. Став одним із засновників журналу та видавництва Меркюр де Франс, де співпрацював до кінця життя, увійшов до кола письменниці Рашільд.

Його анти-націоналістична стаття «Іграшковий патріотизм» (1891), написана з симпатією до німецької культури, викликала гучну полеміку в пресі, внаслідок якої він був звільнений з Національної бібліотеки, для нього — незважаючи на підтримку авторитетного Октава Мірбо — надовго закрилися сторінки багатьох друкованих видань (через три роки країну розколола справа Дрейфуса).

Захворів на вовчак. Хвороба спотворила його зовнішність та змусила жити відлюдником, майже не покидаючи власного помешкання — він лише ненадовго виходив до редакції Меркюр де Франс та раз на рік виїжджав на кілька тижнів до Кутансу. Письменникові залишилися лише книги та творчість.

1910 року він познайомився з Наталі Барні та пристрасно закохався в неї, присвятив їй Листи до Амазонки (1914). Почав разом з нею виходити з дому, вирушив у поїздку Нормандією. Але хвороба прогресувала, останній удар йому завдала війна: більшість друзів пішли на фронт, редакція Меркюр на рік закрилася.

Помер 27 вересня 1915 року від крововиливу в мозок, похований на кладовищі Пер-Лашез.

Твори

Поезія Litanies de la rose, Mercure de France, 1892 Fleurs de jadis, Monnoyer imprimeur, 1893 Hiéroglyphes, Mercure de France, 1894 Les Saintes du Paradis, images de Georges d'Espagnat, Mercure de France, 1899 Oraisons mauvaises, Mercure de France, 1900 Simone, poème champêtre, Mercure de France, 1901 Divertissements. Poèmes en vers, Crès, 1912 Poésies inédites. Paris, François Bernouard, 1921 Rimes retrouvées, Éditions du Fourneau, 1979 L'Odeur des jacynthes, Éditions de la Différence, coll. " Orphée ", anthologie poétique présentée par Michel Houellebecq, 1991

Романи й казки Merlette, roman, Plon-Nourrit, 1886 Sixtine, roman de la vie cérébrale, Albert Savine, 1890 Le Fantôme, avec 2 lithographies d'Henry de Groux, 1893 Le Château singulier, Mercure de France, 1894 Proses moroses, contes, Mercure de France, 1894 Histoire tragique de la princesse Phénissa, Mercure de France, 1894 Histoires magiques, Mercure de France, 1884 Le Pèlerin du silence, contes et nouvelles, Mercure de France, 1896 Phocas, avec 3 dessins de Remy de Gourmont, collection de l'Ymagier, 1895 Les Chevaux de Diomède, roman, Mercure de France, 1897 D'un pays lointain. Miracles. Visages de femmes. Anecdotes, Mercure de France, 1898 Le Songe d'une femme. Roman familier, roman, Mercure de France, 1899 Une nuit au Luxembourg, roman, Mercure de France, 1906 Un cœur virginal, roman. Couverture de Georges d'Espagnat, Paris, Mercure de France, 1907 Couleurs, contes nouveaux suivi de Choses anciennes. Paris, Mercure de France, 1908. Lettres d'un satyre. Paris, Crès, coll. " Les Maîtres du livre ", 1913. Frontispice de Vibert Lettres à l'Amazone, frontispice de Vibert, Crès, 1914 Monsieur Croquant, Crès, 1918. Réédité en annexe d'Esthétique de la langue française par les éditions Ivrea en 1995 La Patience de Grisélidis. Illustrations de P. A. Moras. Paris, Éditions du Sagittaire, 1920 Lettres à Sixtine. Mercure de France, 1921 Le Vase magique. Paris, Le Divan, 1923 Fin de promenade et trois autres contes. Paris, À l'enseigne de la Porte étroite, 1925 Le Désarroi, roman, Éditions du Clown Lyrique, 2006 (написано 1899)

Драматургія Lilith, Essais d'Art Libre, 1892 Théodat, Mercure de France, 1893 Le Vieux Roi, Mercure de France, 1897 L'Ombre d'une femme, pièce en un acte et en prose, Champion, 1923

Есеїстика Un volcan en éruption, A. Degorce-Cadot, Bibliothèque du Jeune Âge I, 1882 Une ville ressuscitée, A. Degorce-Cadot, Bibliothèque du Jeune Âge II, 1883 Bertrand Du Guesclin, A. Degorce-Cadot, 1883 Tempêtes et Naufrages, A. Degorce-Cadot, 1883 Les Derniers Jours de Pompéi, A. Degorce-Cadot, 1884 En ballon, A. Degorce-Cadot, 1884 Les Français au Canada et en Acadie. Avec 50 gravures. Paris, Firmin-Didot, 1888 Chez les Lapons, mœurs, coutumes et légendes de la Laponie norvégienne. Avec 31 gravures. Paris, Firmin-Didot, 1890 " Le joujou patriotisme ", Mercure de France, avril 1891 Le Latin mystique. Les poètes de l'antiphonaire et la symbolique au moyen âge, préface de J.-K. Huysmans, Mercure de France, 1892 L'Idéalisme, Mercure de France, 1893 L'Ymagier, en coll. avec Alfred Jarry, 2 volumes, 1896 La Poésie populaire, Mercure de France et L'Ymagier, 1896 Le Livre des masques. Dessins de Félix Vallotton. Mercure de France, 1896. Témoignage de premier ordre sur les écrivains du mouvement symboliste Almanach de «L'Ymagier», zodiacal, astrologique, littéraire, artistique, magique, cabalistique et prophétique, avec 15 bois de G. d'Espagnat, L'Ymagier, 1897 Le Deuxième Livre des Masques, dessins de Félix Vallotton, Mercure de France, 1898 Esthétique de la langue française, Mercure de France, 1899 Réédité par les éditions Ivrea en 1995 La Culture des idées, Mercure de France, 1900 Les Petites Revues. Essai de bibliographie avec une préface de Remy de Gourmont, Mercure de France, 1900 Le Chemin de velours. Nouvelles dissociations d'idées. Paris, Mercure de France, 1902 Le Problème du style, Mercure de France, 1902 Épilogues (Réflexions sur la vie, 1895–1898), Mercure de France, 1903 Physique de l'amour. Essai sur l'instinct sexuel, Mercure de France, 1903 Promenades littéraires, Mercure de France, 1904 Judith Gautier, biographie, Sansot, 1904 Promenades philosophiques, Mercure de France, 1905 Dante, Béatrice et la poésie amoureuse. Essai sur l'idéal féminin en Italie à la fin du XIIIe. Mercure de France, 1908 Le Chat de misère. Idées et images, chroniques. Paris, Société des Trente, Albert Messein, 1912 La Petite Ville, Mercure de France, 1913 " Des pas sur le sable… ", Almanach littéraire Crès, Paris, 1914, avec un portrait par E. Vibert La Belgique littéraire. Paris, Crès, 1915 Pendant l'orage, bois d'André Rouveyre, Champion, 1915 Dans la tourmente (avril-juillet 1915). Préface de Jean de Gourmont. Paris, Crès, coll. «Bellum», 1916 Pendant la guerre. Lettres pour l'Argentine, préface de Jean de Gourmont, Mercure de France, 1917 Les Idées du jour, 2 tomes, t. I (octobre 1914-avril 1915), t. II (mai 1915-septembre 1915), Crès, coll. " Bellum ", 1918 Trois légendes du Moyen Âge. Paris, Société des Trente, Albert Messein, 1919 Pensées inédites, avec 18 dessins de Raoul Dufy, préface de Guillaume Apollinaire. Paris, Éditions de la Sirène, 1920 Le Livret de «L'Ymagier», bois de Daragnès. Paris, Éditions du Sagittaire, 1921 Petits Crayons, chroniques. Paris, Crès, 1921 Le Puits de la vérité, chroniques. Paris, Société des Trente, Albert Messein, 1922 Dernières Pensées inédites. Paris, François Bernouard, 1924 Dissociations. Paris, Éditions du Siècle, 1925 Nouvelles Dissociations, Éditions du Siècle, 1925 La Fin de l'art, chroniques. Paris, Cahiers de Paris, 1925 Les Femmes et le langage, Chez Madame Lesage, Paris, 1925 Deux poètes de la nature: Bryant et Emerson. Paris, La Centaine, 1925 Le Joujou et trois autres essais, avec 10 bois de Joseph Quesnel, La Belle Page, 1926 Lettres intimes à l'Amazone, avec 52 lithographies d'André Rouveyre, Mercure de France, 1926 Promenades littéraires'', Mercure de France, Paris, 1929

Література Voivenel P. Remy de Gourmont vu par son médecin. Essai de physiologie littéraire. Paris: Éditions du Siècle, 1924 Aldington К. Remy de Gourmont, a modern man of letters. Seattle: University of Washington book store, 1928 Uitti K.D. La passion littéraire de Remy de Gourmont. Paris: PUF, 1962 Burne G.S. Remy de Gourmont: his ideas and influence in England and America. Carbondale: Southern Illinois UP, 1963 Dantzig Ch. Remy de Gourmont: cher vieux Daim! Monaco: Editions du Rocher, 1990. Remy De Gourmont: atti del Convegno/ Patrizio Tucci, ed. Padova: Unipress, 1997 Boyer A. Remy de Gourmont. L'écriture et ses masques. Paris: éd. Champion, 2002 Bancquart M.-C. Paris «fin-de-siècle»: de Jules Vallès à Remy de Gourmont. Paris: Editions de la Différence, 2002 Gillyboeuf T., Bois B. Remy de Gourmont. Paris: Editions de l'Herne, 2003

Посилання

Les Amateurs de Remy de Gourmont - Товариство шанувальників Ремі де Гурмона Notice biographique sur le site de Biblio Monde - Біографічна довідка Textes sur le site de Bibliothèque électronique de Lisieux - Оригінали текстів