Битва біля східних Соломонових островів (), також відома як Битва біля островів Стюарта () і, в японській історіографії,  — третя по рахунку битва авіаносців на Тихому океані, яка відбулася 24 серпня 1942 року в рамках Гуадалканальскої кампанії під час Другої світової війни між об'єднаною японською эскадрою під загальним командуванням адмірала Ісороку Ямамото і американським з'єднанням TF 61 під командуванням віцеадмірала Френка Флетчера. Японське з'єднання здійснювало прикриття конвою, який доставляв підкріплення на острів Гуадалканал. Американське з'єднання виконувало функції з прикриття своїх військ, що проводили висадку на острів Гуадалканал.

Під час битви ворогуючі ескадри обмінялися низкою авіаударів, внаслідок яких потоплено один японський авіаносець, 1 есмінець і 1 транспорт, а також пошкоджено 1 гідроавіаносець. У американців був важко пошкоджений 1 авіаносець, через що вони мусили залишити поле бою. Ввечері японці здійснили погоню за відступаючими американцями, відокремивши ескадру в складі 2 лінкорів, 8 важких і 2 легких крейсерів, 11 есмінців. Але наздогнати американців вони не змогли, побоюючись денних авіанальотів, і мусили швидко відступити.

Гуадалканальська кампанія

Після отримання розвідувальних даних про будівництво японцями аеродрому на острові Гуадалканал, Союзники зробили його ціллю своєї операції «Вотчтауер». 7 серпня 1942 року сили Союзників (переважно США) висадились на островах Гуадалканал, Тулагі і Флорида в архіпелазі Соломонові острови, вибивши звідти японські гарнізони. Висадка на островах мала мету ліквідувати загрозу перекриття японськими військами шляхів сполучення між США і Австралією та створення на островах плацдарму для майбутньої кампанії по ізоляції важливої японської бази в Рабаулі. Також здійснювалась підтримка Новогвінейської кампанії Союзників. Висадка стала початком шестимісячної Гуадалканальської кампаніїHogue, Pearl Harbor to Guadalcanal, pp. 235—236..

Безпосередньо охорону транспортів здійснювали крейсери і есмінці Союзників під загальним командуванням британського адмірала Віктора Кратчлі. Дальній супровід здійснювали три американські авіаносці з'єднання США: TF 11 («Саратога»), TF 16 («Ентерпрайз») і TF 18 («Восп»), в які входили авіаносці з авіагрупами і кораблі підтримки, в тому числі лінкор, крейсери і есмінці. Три авіаносці з групами охорони були зібрані в з'єднання TF-61 під загальним командуванням віцеадмірала Френка Флетчера, який тримав прапор на «Саратозі». У ніч проти 9 серпня в бою біля острова Саво японські крейсери розгромили з'єднання крейсерів Кратчлі, знищивши 4 важких крейсери. Транспорти, які розвантажувались біля Гуадалканала, вціліли, але до вечора 9 серпня були відведені від Гуадалканала через небезпеку нових атак японських кораблів. На березі залишився 37-денний запас продовольства, а укожного морського піхотинця було по чотири боєкомплекти. Десант, що висадився на острові, зайнявся організацією оборони Гуадалканала і добудовою початого японцями аеродрому, який пізніше отримав назву Гендерсон-філд. Змусивши американські кораблі відійти від Гуадалканалу, японці отримали можливість висадити там свій десант. Союзники зайнялись організацією доставки підкріплень і постачання десанту.

Літаки трьох авіаносців повинні були запеспечувати захист з повітря сил вторгнення на Гуадалканалі і Тулагі та відбивати атаки японських літаків із Рабаула. Авіаносці також захищали лінії комунікації між головними базами Союзників у Новій Каледонії і Еспіріту-Санту, забезпечували безпеку руху транспортів до Гуадалканалу, і займались знищенням будь-яких японських військових кораблів у межах досяжності.

В середині серпня запрацював аеродром Гендерсон-філд. З 15 по 20 серпня кораблі ВМС США здійснили постачання винищувачів і бомбардувальників на Гуадалканал. Літаки, що базувалися на ньому, зробили значний стримувальний ефект на просування японських сил на Соломонові острови і взяли участь у війні на виснаження проти японських ВПС у тихоокеанському регіоні. Фактично контроль Союзників над Гендерсон-філд став ключовим фактором, що вплинув на результат битви за Гуадалканал.

Наступ Союзників на Соломонових островах заскочив супротивника зненацька, але японські військово-морські й сухопутні сили підготували контрнаступ, метою якого було вигнання Союзників з островів Гуадалканал і Тулагі. Цей контрнаступ дістав назву «Операція Ка». А військово-морські сили мали ще одну мету — знищення флоту Союзників у південному тихоокеанському регіоні, зокрема авіаносців США.

Склад сил

Японія Японські сили складалися з декількох з'єднань. Супроводженням конвою і забезпеченням висадки займалися 4 важких крейсери, один легкий крейсер і 8 есмінців. Підтримкою десанту займались 2 важких і 1 легкий авіаносець, 1 гідроавіаносець, 2 лінійних кораблі (модернізованих лінійних крейсери періоду Першої Світової війни), 9 важких і 2 легких крейсери, 17 есмінців. Палубні літаки включали 78 винищувачів, 54 пікірувальники і 45 торпедоносців.

В районі можливого розташування американських авіаносців були розміщені 11 підводних човнів.

Також не брали участі в бою, але могли бути використані в будь-який момент близько 100 літаків базової авіації, що перебували в Рабаулі.

Об'єдний флот (адмірал Ісороку Ямамото, на Труці))

Сили підтримки Гуадалканала Передове з'єднання, 2-й флот (віцеадмірал Нобутаке Кондо) 4-а дивізія крейсерів (віцеадмірал Нобутаке Кондо) важкий крейсер «Атаго» типу «Такао» (капітан 1-го рангу Мацудзі Ідзюїн) важкий крейсер «Мая» типу «Такао» (капітан 1-го рангу Сюнсаку Набесіма) важкий крейсер «Такао» типу «Такао» (капітан 1-го рангу Бундзі Асакура) 5-я дивізия крейсерів (адмірал Такео Такагі) важкий крейсер «Мьоко» типу «Мьоко» (капітан 1-го рангу Терухіко Мийосі) важкий крейсер «Хагуро» типу «Мьоко» (капітан 1-го рангу Томоіті Морі) 4-а ескадра есмінців (контрадмірал Томоцу Такама) легкий крейсер «Юра» типу «Нагара» (капітан 1-го рангу Сіро Сато) 15-а дивізія есмінців (капітан 1-го рангу Торадзіро Сато) ескадрений міноносець «Куросіо» типу «Кагеро» (капітан 2-го рангу Тамакі Угакі) ескадрений міноносець «Оясіо» типу «Кагеро» (капітан 2-го рангу Токікіті Аріма) ескадрений міноносець «Хаясіо» типу «Кагеро» (капітан 2-го рангу Кійосі Канеда) 9-а дивізія есмінців (капітан 1-го рангу Ясуо Сато) ескадрений міноносець «Минегумо» типу «Асасіо» (капітан 2-го рангу Ясуацу Судзукі) ескадрений міноносець «Асагумо» типу «Асасіо» Група підтримкм конвою гідроавіаносець «Тітосе» (капітан 1-го рангу Сейго Сасакі) 7 E13A1, 15 F1M2 ескадрений міноносець «Нацугумо» типу «Асасіо» (капітан 2-го рангу Морітаро Цукамото) З-й флот. Ударне авіаносне з'єднання (віцеадмірал Тюїті Наґумо, командувач 3-го флоту) Авіаційна група. 1-а дивізія авіаносців (віцеадмірал Тюїті Наґумо) авіаносець «Сьокаку» (капітан 1-го рангу Масафумі Аріма) авіаносець «Дзуйкаку» (капітан 1-го рангу Таметеру Нотомо) кораблі ескорту (капітан 1-го рангу Тосіо Абе) 10-й дивізіон есмінців ескадрений міноносець «Кадзагумо» типу тип «Югумо» (капітан 2-го рангу Масайосі Йосіда) ескадрений міноносець «Югумо» типу тип «Югумо» (капітан 2-го рангу Сігео Семба) ескадрений міноносець «Макігумо» типу тип «Югумо» (капітан 2-го рангу Ісаму Фудзіта) ескадрений міноносець «Акігумо» типу тип «Югумо» (капітан 2-го рангу Сьохей Сома) 16-й дивізіон есмінців ескадрений міноносець «Хацукадзе» типу тип «Кагеро» (капітан 2-го рангу Камесіро Такахасі) ескадрений міноносець «Акідзукі» типу тип «Акідзукі» (капітан Кога Ясудзі) Передовий загін (контрадмірал Хіроакі Абе) 11-а дивізія лінкорів (контрадмірал Хіроакі Абе) лінійний корабель «Хіей» типу «Конго» (капітан 1-го рангу Масао Нісіда) лінійний корабель «Кірісіма» типу «Конго» (капітан 1-го рангу Сандзі Івабуті) 7-а дивізія крейсерів (контрадмірал Сйодзі Нісімура) важкий крейсер «Кумано» типу «Могамі» (капітан 1-го рангу Кікумацу Танака) важкий крейсер «Судзуя» типу «Могамі» (капітан 1-го рангу Масатомі Кімура) 8-а дивізія крейсерів важкий крейсер «Тікума» типу «Тоне» (капітан 1-го рангу Кейодзо Комура) 11-а ескадра есмінців (контрадмірал Сацума Кімура) легкий крейсер «Нагара» типу «Нагара» (капітан 1-го рангу Тосіо Наоі) 4-й дивізіон есмінців (капітан 1 рангу Косаку Аріга) ескадрений міноносець Новакі типу «Кагеро» (капитан 2-го ранга Маготаро Кога) ескадрений міноносець Майкадзе типу «Кагеро» (капітан 2-го рангу Сейдзі Накасугі) ескадрений міноносець Таникадзе типу «Кагеро» — зі складу 17-го дивізіону есмінців (капітан 2-го рангу Мотоі Кацумі) Мобільна група (віцеадмірал Тюіті Хара, прапор на «Тоне») авіаносець «Рюдзьо» (капітан 1-го рангу Тадао Като) важкий крейсер «Тоне» (капітан 1-го рангу Юдзі Анібе) 16-й дивізіон есмінців (капітан 1-го рангу Кіітіро Сато) ескадрений міноносець «Амацукадзе» типу «Кагеро» (капітан 2-го рангу Тамеіті Хара) ескадрений міноносець «Токіцукадзе» типу «Кагеро» (капітан 2-го рангу Гіітіро Накахара) 8-й флот. З'єднання зовнішніх південних морів (віцеадмірал Гун'їті Мікава) Група підкріплення — 2-а ескадра есмінців (контрадмірал Райдзо Танака) Легкий крейсер «Дзінцу» типу «Сендай» (капітан 1-го рангу Торадзо Кодзай) 24-й дивізіон есмінців ескадрений міноносець «Судзукадзе» типу «Сірацую» (капітан 2-го рангу Кадзуо Сібаяма) ескадрений міноносець «Кавакадзе» типу «Сірацую» (капітан 2-го рангу Кадзуо Вакабаясі) ескадрений міноносець «Умікадзе» типу «Сірацую» (капітан 2-го рангу Нагахіде Сугітані) ескадрений міноносець «Кагеро» типу «Кагеро» — із складу 15-го дивізіону есмінців (капітан 2-го рангу Мінору Йокоі) ескадрений міноносець «Ісокадзе» типу «Кагеро» — із складу 17-го дивізіону есмінців (капітан 2-го рангу Сюн'їті Тосіма) 30-й дивізіон есмінців (капітан 1-го рангу Сіро Ясутаке) ескадрений міноносець «Муцукі» типу «Муцукі» (капітан 2-го рангу Кендзі Хатано) ескадрений міноносець «Яйой» типу «Муцукі» ескадрений міноносець «Удзукі» типу «Муцукі» Транспортний загін Кінрю Мару Бостон Мару Дайфуку Мару Патрульний корабель № 1 Патрульний корабель № 2 Патрульний корабель № 34 Патрульний корабель № 35 Група прикриття (віцеадмірал Гун'їті Мікава важкий крейсер «Текай» типу «Такао» (капітан Мікіо Каякама) 6-а дивізія крейсерів важкий крейсер «Кінугаса» типу «Аоба» (капітан 1-го рангу Масао Сава) важкий крейсер «Аоба» типу «Аоба» (капітан 1-го рангу Йонедзіро Хісамуне) важкий крейсер «Фурутака» типу «Фурутака» (капітан 1-го рангу Аракі Цутау)

АвіаціяЧастина/підрозділКомандирЛітакиВсьогоЗ них робому стані«Сьокаку» 72 71Командир авіагрупимайор Мамору Секі ескадрилья винищувачівкапітан Хідекі Сінговинищувач A6M2 «Зеро» 27 26ескадрилья бомбардувальниківмайор Мамору Секіпікірувальник D3A1 «Вэл»27 27ескадрилья торпедоносцівмайор Сігехару Мурататорпедоносець B5N2 «Кейт» 18 18«Дзуйкаку» 72 70Командир авіагрупи капітан Садаму Такахасі ескадрилья винищувачів капітан Аяо Сіраневинищувач A6M2 «Зеро»27 25ескадрилья бомбардувальників капітан Садаму Такахасіпікірувальник D3A1 «Вэл»27 27ескадрилья торпедоносців капітан Сігеітіро Імадзюкуторпедоносець B5N2 «Кейт» 18 18«Рюдзьо» 33 32Командир авіагрупи майор Кендзіро Нотомі ескадрилья винищувачів майор Кендзіро Нотомівинищувач A6M2 «Зеро»2423ескадрилья торпедоносців капітан Бін'їті Муракаміторпедоносець B5N2 «Кейт»9 9Загалом 177 173

США

Сили США включали 2 авіаносці, лінкор, 3 важкі крейсери, один крейсер ППО і 11 есмінців. Палубна авіація становила 55 винищувачів, 68 пікірувальників, 29 торпедоносців і 2 літаки-розвідники. У бою брали участь 13 винищувачів і 11 пікірувальників, що базувались на Гуадалканалі, бомбардувальники В-17 з Еспіріту-Санто і розвідники PBY-5 Каталіна, що діяли з плавбази «Макінак», яка стояла на якорі в бухті острова Ндені із архіпелагу островів Санта-Крус.

61-е оперативне з'єднання (lang-en|Task Force 61) (віцеадмірал Френк Флетчер) 11-е оперативне з'єднання (lang-en|Task Force 11) (віцеадмірал Френк Флетчер) авіаносець «Саратога» типу «Лексінгтон», флагман Френка Флетчера (капітан Ремсі де Вітт) Сили охорони ОС 11 (контрадмірал Карлтон Г. Райт)