Рене Альфонс Адольф Дюменіль (; , Руан — , Париж) — французький музичний критик, історик музики, літературознавець.
Вивчав в Сорбонні літературу і медицину. Виступав як музичний критик в газетах Mercure de France (з 1930 року) і Le Monde (з 1944 року). У 1965 році був обраний дійсним членом Академії витончених мистецтв.
Як літературознавець відомий серією робіт про Гюстава Флобера, за яку у 1949 році отримав Національну літературну премію.
Музикознавчі праці присвячені головним чином сучасній музиці. Серед них можна виділити, насамперед, масштабну оглядову працю «Ілюстрована історія музичного театру» (; 1953) і книгу про Ріхарда Вагнера (1929, доповнене видання 1954). Написав також монографію про «Дон Жуана» Моцарта (1927, доповнене видання 1955), нарис «Сучасна музика у Франції» (; 1930, доповнене видання 1949) тощо.
Примітки
Література G. Van der Kemp. Notice sur la vie et les travaux de René Dumesnil — Paris, 1970.