Генера́л-чотар — військове звання генеральського складу Української Галицької армії 1919–1920 роках. Найнижче генеральське звання, еквівалентне званню генерал-хорунжий (Українська республіка) чи генеральний хорунжий (Українська Держава), відповідає званню генерал-майор в сучасних Збройних силах України.
Військове звання Української Галицької армії (1919—1920) Генерал-чотар – військове звання генеральної старшини (генералітет) Української Галицької Армії, регулярної армії Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Вище за рангом ніж полковник, але нижче за генерал-поручника, найнижче генеральське звання в УГА.
Знаки розрізнення в УГА були введені Державним секретаріатом військових справ (ДСВС) Західної області УНР 22 квітня 1919 року і уявляли собою комбінацію стрічок на рукавах однострою та «зубчатки» на комірах. Генерал-чотар мав за знаки розрізнення одну широку срібну стрічку з булавами на кінці. Генерали (генеральна старшина) мали срібну зубчатку, на прямокутному золотому підкладі (72х34 мм) Крип'якевич 1992:532-535—712..
{| class="wikipedia sortable" border="1" |- | width="30%" align="center" rowspan="2" style="background:#cfcfcf"| Нижче за рангом:Полковник | width="35%" align="center" rowspan="2" style="background:#bfbfbf"| УГАГенерал-чотар| width="30%" align="center" style="background:#afafaf"| Вище за рангом:Генерал-поручник'|}
Див. також Генерал-майор Генерал-хорунжий Чотар
Примітки
Посилання Ранґи військові // — Т. 7. — С. 2466-2467 Крип'якевич І. П., Гнатевич Б. П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська. /Упорядник Якимович Б. З.—4-те вид., змін. І доп. —Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992) Гнатевич Б.П., О. Думін. Українська Галицька армія // Історія Українського Війська. — Львів: Видання Івана Тиктора, 1936. —535 (Репринтне видання: Київ, 1992) Путро О. І., Шандра В. С.'' Сотник // Воинские звания