Повонзки (пол. Powązki) — міський мікрорайон у Варшаві, давнє селище, нині розташоване головно в адміністративній дільниці Воля і частково Жолібожі.
Історія У 1770 князь Адам Казимир Чарторийський та його дружина орендували сільськогосподарські землі селища Повонзки. У 1771 виникла приміська резиденція княгині, яка перебувала на місцевості на північ від сучасного кладовища «Військові Повонзки». У 1790 староста Мельхіор Шимановський подарував частину земель селища Повонзки під католицьке кладовище, зване нині «Старі Повонзки» (перше повонзківське кладовище). У 1792 побудували перший католицький костел св. Карло Борромео. У 1818 на пасовищах селища Повонзки виник військовий табір під назвою «Повонзківське поле» з площею вправ, казармою і військовими складами. У періоді Царства Польського існувала гміна Повонзки. У 1912 засновано цвинтар для померлих солдат російського військового гарнізону («Військові Повонзки»). У 1916 розпорядженням німецького генерал-губернатора Ганса Гартвіга фон Безелера селище Повонзки включили до Варшави.
Кладовища На території району кілька кладовищ: Військові Повонзки (або Військове кладовище Повонзки) — у дільниці Жолібож. Старі Повонзки (або Повонзківське кладовище) — у дільниці Воля. Лютеранський цвинтар Варшави (Євангелічно-Аугсбурзьке) — Воля. Кальвіністське кладовище Варшави (євангелічно-реформатське) — Воля. Єврейське кладовище Варшави — Воля. Мусульманське кавказьке кладовище — Воля. Мусульманське татарське кладовище — Воля.
Література Karol Mórawski: Przewodnik historyczny po cmentarzach warszawskich. Warszawa: PTTK «Kraj», 1989. ISBN 83-7005-129-4 Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994. ISBN 83-01-08836-2