Альпі́йський розло́м () — правобічний зсувний геологічний розлом, що проходить практично по всій довжині Південного острова Нової Зеландії. Це Трансформний розлом, розташований в зоні субдукції Тихоокеанської тектонічної плити під Австралійську плиту. У зоні розлому відбувається розвернення Австралійської плити щодо Тихоокеанської проти годинникової стрілки зі швидкістю 2-5 см/рік, дуже швидко за геологічними мірками. Переміщення земної кори в зоні розлому і пов'язані з ними землетруси призвели до утворення Південних Альп. Масив гірських порід, що круто здіймається з південно-східної сторони розлому є результатом конвергенції плит.
Вважається, що альпійський розлом пов'язано з системою розломів Маккварі в жолобі Пюїсегюр в південно-західній частині Південного острова. Звідти Альпійський розлом проходить уздовж західного хребта Південних Альп і розділяється на безліч невеликих правобічних скидів горизонтального зміщення на північ від перевалу Артура, відомих як система розломів Марлборо. Ця система складається з розломів: Уаїрау, Хоуп, Аватере і Кларенс. По ній зсув тектонічних плит передається від Альпійського розлому до западини Хікурангі на півночі. Розлом Хоуп, як вважають дослідники, є основним продовженням Альпійського розлому.
Землетруси У зоні Альпійського розлому і його північних відгалужень відбувалися сильні землетруси:
1848 — Марлборо, магнітуда 7,5 1888 — Кентербері, магнітуда 7,3 1929 — перевал Артура, магнітуда 7,1 1929 — Мерчисон, магнітуда 7,8 1968 — Інангахуа, магнітуда 7,1 2003 — Фіордленд, магнітуда 7,1 2009 — Фіордленд, магнітуда 7,8
Основні тектонічні зрушення Протягом останньої тисячі років в Альпійському розломі сталося чотири великих зміщення тектонічних плит, що викликали землетруси магнітудою 8 і вище. Вони трапилися в 1100, 1450, 1620 і 1717 роках, з інтервалом від 100 до 350 років. Землетрус 1717 торкнувся близько двох третин розлому в південній його частині, зміщення гірських порід сталися на ділянці протяжністю близько 400 км. Вчені дійшли висновку, що схожий землетрус може статися в будь-який момент, так як з 1717 роки пройшло більше часу, ніж між попередніми сильними землетрусами.
Дослідники з GNS Science побудували 8000-річну модель 24 останніх великих землетрусів, що сталися в південній частині Альпійського розлому, по відкладеннях в Хокурі-крик біля озера Мак-Керроу на півночі Фіордленду. За геологічними мірками 850-кілометровий Альпійський розлом виявився надзвичайно послідовним, тектонічні зрушення в ньому відбуваються в середньому кожні 330 років, з інтервалом від 140 до 510 років.
Великі тектонічні зрушення можуть також викликати землетруси в розломах на північ від Альпійського розлому. Існують свідчення майже одночасних зрушень в Альпійському розломі, у розломі Веллінгтон та інших великих розломах на півночі, що відбувалися як мінімум два рази за останні 1000 років.
Примітки
Посилання Otago Regional Council Natural event and human consequences in Queenstown Lakes and Central Otago University of Otago Geology Department: Alpine fault Virtual Field Trip Potential effects of major rupture Institute of Geological & Nuclear Sciences Limited (GNS Science): Interactive map New Zealand Active Faults Database. Map of New Zealand's Largest Earthquakes FAQ on Alpine Fault Press release, 10 September 1998
Різне Earthquakes and Tectonics in New Zealand