Павло Костянтинович Фінн (; справжнє прізвище: Фінн-Хальфін; * , Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський кіносценарист, кіноактор, журналіст. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1991)Павел ФИНН: «Я среди сценаристов — урод» .

Життєпис Народився в сім'ї письменника і драматурга Костянтина Яковича Фінна. Брат — Віктор Фінн (нар. 1933), дослідник у галузі штучного інтелекту та математичної логіки.

Закінчив сценарний факультет ВДІКу (1962, майстерня А. Я. Каплера, К. К. Парамонової, І. В. Вайсфельда)). Працював журналістом, у документальному кіно і на телебаченні.

З 1968 року писав сценарії до ігрових фільмів.

Викладав на Вищих курсах сценаристів і режисерів. У 1987—1998 рр. керував сценарними майстернями,Сценарное отделение // Высшие курсы сценаристов и режиссёров а з 1999 року, спільно з В. І. Хотиненком і В. О. Фенченком, керував майстернею режисури ігрового фільму.

Фільмографія

Актор: 1964: «Застава Ілліча» (гість) 2021: «Історія Олега Відова» / Oleg: The Oleg Vidov Story (США, документальний) Сценарист: : «Місія в Кабулі» (у співавт.) : «Заблукалі» («Білий корабель») (у співавт.) : «Вершник без голови» (у співавт.) 1973: «Зламана підкова» (у співавт.) : «Новорічні пригоди Маші і Віті» : «Озброєний і дуже небезпечний» 1977: «Освідчення в коханні» : «День весілля доведеться уточнити» (у співавт.) : «Двадцять шість днів із життя Достоєвського» (у співавт.) : «Незрівняний Наконечников» (у співавт.) : «Крижина в теплому морі» : «Чужі тут не ходять» (у співавт.) 1986: «Свідок» (у співавт.) : «Дитячий майданчик» 1986: «Плата за проїзд» : «Леді Макбет Мценського повіту» (у співавт.) 1989: «Випадковий вальс» : «Захід» 1990: «Я служив в апараті Сталіна, або Пісні олігархів» (у співавт. з С. Арановичем, док.-публіцистична стрічка) : «Великий концерт народів або Дихання Чейн-Стокса» (у співавт. з С. Арановичем, док.-публіцистична стрічка про знищення єврейської інтелігенції) 1991: «Міф про Леоніда» : «Помста блазня» 1993: «Шейлок» : «За що?» (у співавт.) : «Кар'єра Артуро Уї. Нова версія» : «Ми діти твої, Москво» (к/м) : «Врата Єви» 2000: «Таємниці палацових переворотів» (у співавт.) 2001: «Чудеса, та й годі, або Щука по-московськи» 2002: «Брейк-пойнт» (у співавт.) : «Вечірній дзвін» (у співавт.) 2004: «Смерть Таїрова» (у співавт.) 2006: «Три дівчини» (у співавт.) 2006: «Рятувальники. Затемнення» (у співавт.) 2006: «Біси» (т/с) 2006: «Валізи Тульса Люпера. Російська версія» (у співавт.) 2007: «Яр» (у співавт.) : «Подарунок Сталіну» 2009: «Чорта з два» 2011: «І не було краще брата» (у співавт.) 2011: «Фурцева» (т/с, у співавт.) 2013: «Вона» (у співавт.) 2013: «Роль» (у співавт.)

Громадянська позиція У березні 2014 року підписав лист «Ми з Вами!» на підтримку УкраїниМы с вами! , а також звернення проти політики російської влади у Криму.

У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

Примітки

Джерела