Лідія Платонівна Деполович (народилася в селі Ковчин, тепер Куликівського району Чернігівської області — померла в місті Київ) — український педагог і методист початкової освіти. Вчителювала на Чернігівщині, з 1927 — у школах Києва. Відома як складач і упорядник посібників для навчання грамоти.
У 1893—1900 розпочала педагогічну діяльність учителькою у земській школі села Количівка поблизу Чернігова. Пізніше працювала вчителькою початкових класів Чернігова та Києва. Лідія Деполович відома, передусім, як укладач букваря під назвою «Нумо читати!», що вийшов друком у 1926. Цей підручник витримав більше 19 видань. Аж до початку 60-х років учні початкової ланки в Україні вчилися читати саме по цьому букварю.
Померла, замучена постійним недоїданям, впавши в ямку від вибуху снаряду.
У Ковчині одну з вулиць названо на її честь.
Похована на Солом'янському кладовищі у м. Києві.
Примітки
Література
Лідія Платонівна Деполович (1869 – 1943) : Біографія. Щоденникові записи. Фотографії / упоряд. Сергій Спутай, Наталія Халімон; наук. ред. Олександр Коваленко. – Київ : Логос, 2019
Посилання Слово просвіти До 150-річчя від дня народження Лідії Деполович (1869–1943), української педагогині, фахівчині з методики початкової освіти Сторінка «ДЕПОЛОВИЧ ЛІДІЯ ПЛАТОНІВНА » інформаційно-бібліографічного ресурсу „Видатні педагоги України та світу » ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського