Іноземна військова база в міжнародних відносинах та міжнародному праві може розглядатися в кількох аспектах: як форма іноземної військової присутності — розташування однією державою військових об'єктів і формувань на території іншої з метою захисту власних державних інтересів, у тому числі під час збройного конфлікту, а також в інших цілях; в контексті території — як територію однієї держави, яка перебуває в тимчасовому користуванні і на якій розташовуються військові об'єкти та формування іншої держави, юрисдикція над якою розподіляється між сторонами відповідно до міжнародних договорів; у майновому контексті — як військові об'єкти та інфраструктура однієї держави, що розташовані на території іншої, порядок функціонування та використання яких регулюється згідно з нормами відповідних міжнародних договорів.
Класифікація відповідно до тривалості функціонування: ті, що функціонують на тимчасовій (строковій) основі; ті, що функціонують на безстроковій основі; за призначенням: військово-морські; військово-повітряні; сухопутні (наземні); окремого призначення; за способом створення: ті, які створюються за згодою держави перебування; ті, що створюються без її згоди (в ході окупації, миротворчих операцій і т. ін.); за юридичними підставами створення: ті, що створені на підставі міждержавних договорів; ті, що створені на інших підставах (рішення міжнародних організацій тощо).
Джерела Міжнародно-правовий статус іноземних військових баз