Кисорицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Кисоричі
Склад
Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 9 сільських громад. Населення — 11777 осіб (2243 чоловічої статі та 2065 — жіночої), 516 дворових господарства.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 6357 3066 Приватної власності 64061 980 Казенної власності - — Іншої власності 1287 229 Загалом 71705 4275+
Основні поселення Кисоричі колишнє власницьке село за 175 верст від повітового міста, волосне правління, 394 особи, 60 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок. Борове — колишнє власницьке село, 494 особи, 73 двори, православна церква, водяний млин. Голиші — колишнє власницьке село при річці Приході, 444 особи, 76 дворів, православна церква, водяний млин. Карпилівка — колишнє власницьке село, 789 осіб, 91 двір. Рокитне — колишнє власницьке село, 860 осіб, 126 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин.
Під владою Польщі
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 1 волость Овруцького повіту — нею була Кисорицька волость (без сіл Калинівка та Майдан, що залишилися у складі УСРР), яка називалася надалі ґміна Кісориче та приєднали окремі села Олевської (Будки-Сновидовицькі, Дерть, Залав'я, Остки, Сновидовичі) та Юрівської (Біловіж, Дубно, Кам'яне, Купель, Мушні, Обсіч) волостей, що опинилися на захід від нового кордону.
Польською владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 21 громадиWołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 77-78 : Олександрівка — село: Олександрівка та хутори: Діброва, Пічки, Пильня і Попадя; Біловіж — село: Біловіж та хутори: Біловіж, Борисівка, Довге, Ясиновець, Красна-Гола, Кам'янка, Кривушка, Копин, Калин, Милячі, Пруси, Рудня, Снопищі, Стібок, Уріччя, Желіхове, Зелене, Зимники і Залужжя; Борове — село: Борове та хутори: Чорна-Нивка, Діброва, Перевора, Топилище, Вовнище, Воротець і Загалля; Буда — село: Буда та хутір: Боровина; Будки-Борівські — село: Будки-Борівські, лісничівка: Будки-Борівські та хутір: Койлове; Будки-Сновидовицькі — село: Будки-Сновидовицькі; Дерть — село: Дерть; Довгань — село: Довгань; Галич — село: Галич та хутори: Корені, Марин і Свинники; Карпилівка — село: Карпилівка, хутори: Бистричка, Березники, Хвошне і Калища та надлісництво: Карпилівка; Кисоричі — село: Кисоричі, фільварок: Кисоричі, та хутори: Добрий-Острів, Островок і Вилики-Ліс; Масевичі — село: Масевичі та хутори: Горовашка, Кутиха, Кутиха-Дальша, Камінь, Підшубцем, Пухля-Масевицька, Рогів і Занакатом; Мушні — село: Мушні та хутір: Лібухів; Нетреба — село: Нетреба, хутір: Дерманка та гаївка: Нетреба; Окопи — село: Окопи; Рокитне — село: Рокитне та хутори: Берці, Чисто-Лужа, Церквище, Долибини, Діброва, Дубровиця, Кривуха, Коржі, Льова, Липники, Мольничищі, Мутвиця, Низька-Нива, Осовуха, Острів, Остки, Підгало, Підріччя, Свинка, Ровищі, Совця-Виничів, Слижі, Залісом, Залядом, Завіччя; Рудня-Льва — село: Рудня-Льва, фільварок: Рудня-Льва та хутори: Діброва, Фасичин, Граби, Кам'яний Брід і Вудерівка; Сновидовичі — село: Сновидовичі, хутори: Бодля, Бедрива, Хлопишів, Чортиха, Дубне, Дуків, Гола-Нива, Грем'ячка, Гусь, Якубів-Груг, Янчівка, Крутилівка, Каців, Красна-Гірка, Кам'яниця, Клищі, Мідне, Новий-Двір, Новосільська, Пічки, Пересічне, Підози, Вісь, Сріблянка, Ставок, Сілищі, Волочок, Вовча-Гірка, Засобицький, Закльче, Заязвинець, Журавель і Замочок, селище: Остки та надлісництво: Остки; Старики — село: Старики та хутори: Ямне, Мокре, Плучник, Слободі і Вудерівка; Залав'я — село: Залав'я, лісничівка: Залав'я та хутори: Блежівський, Кобила, Шуляки, Вижички і Забара.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Рокитнівського району.
Джерела
Посилання