Тара (, , «Рятівниця») — головна богиня (ідам, бодхісаттва) буддизму.

Походження Тари має різні версії в письмових джерелах і в буддійських поясненнях усних традиційТара – енергія Будди . Серед легенд про Тару зокрема є досить цікава для жінок. Тара є прикладом того, що в жіночому тілі можливо досягти просвітлення.

Текст «Славлення 21 Тари» читають вранці у всіх чотирьох школах тибетського буддизму.

Форми

Зелена Тара (śyāmatārā), пов'язана з миролюбністю та просвітленою діяльністю, є найбільш зображеним та центральним аспектом Тари, від якого виходять інші, такі як 21 Тара. У своєму зеленому вигляді її часто також називають Хадіравані-Тара (Тара акацієвого лісу), яка з'явилася Нагарджуні в лісі Хадіравані на півдні Індії і захищає від восьми великих страхів.

Загалом є багато форм проявлення Тари, включаючи різні популярні списки 21 різних еманацій Тари. Серед них більш відомими є: Біла Тара (Сіта-Тара, Sitatārā)Біла Тара, бодхісатва Рятівниця, захисниця від усіх небезпек Музей Ханенків, Україна Зелена Тара (С'яма-Тара, Śyāmatārā) «ЗЕЛЕНА ТАРА» В ЯКОСТІ СВІДКА З ІСТОРІЇ ТИБЕТУ XVIII СТ. (НА ПРИКЛАДІ ТАНКИ) О. Д. Огнєва 2014 Ел.джерело Жовта Тара (Золота Тара)Yellow TaraYellow Tara, 17th century google Arts&Culture Червона Тара (; ; Rikchema; Вайлі: rig byed ma, Drolma Marmo)Red Tara Chinese Buddhist EncyclopediaRed Tara Синя Тара (Ekajaṭī чи Ekajaṭā; Вайлі: ral gcig ma, MāhacīnatārāThe Alchemical Body: Siddha Traditions in Medieval India By David Gordon White. pg 65)Ekajati Chinese Buddhist Encyclopedia. ГнівнаEkajati (Buddhist Deity), можлива форма з багатьма головами та руками, пов'язано з трансмутацією гніву. Деякі автори вказують на ідентичність Угри Тари (Ugra Tārā, Чорна Тара) та Екаджаті.

Така іконографія Тари, як лотос, також демонструє схожість з індуїстською богинею Лакшмі, і принаймні одна тибетська літургія називає Лакшмі як ТаруShaw, Miranda, 2006, p.332. За словами Міранди Шоу, існує пізніша тенденція теології Тари, яка почала розглядати всі інші жіночі божества як аспекти Тари або принаймні пов'язані з нею. Окрім багатьох еманацій Тара різного кольору, серед інших жіночих божеств Махаяни, які стали частиною теології Тари, є Джангулі, Парнасабарі, Кунда, Курукулла, Махамаюрі, Уснісавіджая (Ушнішавіджая) та Марічі. Виходячи з цього принципу Тари, як центральної жіночої божественності, Дакіні також розглядалися як її еманації.Shaw, Miranda, 2006, p.341

Біла Тара

Біла Тара (санскр. Sita Tāra, ) символізує виключну чистоту і трансцендентну мудрість.

Біла Тара зображується в падмасані (позі лотоса) на лотосовому троні, одягнена в прикраси Самбхогакаі, на голові — корона. Права рука складена біля коліна в Вараді-мудрі (жест дарування блага). Ліва рука, складена в Джняна-мудрі (жест проповідуючого Вчення / санскр. Jñāna — мудрість, істинне знання), вона тримає атрибут — повністю розквітлу квітку лотоса. В неї сім очей — третє око на лобі, що символизує її всебачення стражданнь у всьому Всесвіті, а також по одному в центрі кожної долоні і стопи. Тому її також називають «Семиокою». Біла Тара випромінює яскраве біле сяйво.

Зелена Тара Зелена Тара (санскр. Syama Tāra, )

Зелена Тара зображується на лотосовому троні в Лаліта-асані, права нога опущена на малий лотос, що символізує готовність Тари миттєво прийти на допомогу. Її права рука складена біля коліна в Вараді-мудрі (жест дарування блага). Ліва рука складена біля грудей в жесті захисту (Абхая-мудра). Зелена Тара тримає лотос, що розпустився наполовину, або лілію з довгими блакитними пелюстками.

Мантри

Головна мантра Зеленої Тари однакова в буддизмі і в індуїзмі:

ॐ तारे तुत्तारे तुरे स्वः — «oṃ tāre tuttāre ture svāhā».

Тибетцями й тими, хто слідує тибетській традиції ця мантра вимовляється: «oṃ tāre tu tāre ture soha».

Мантра Білої Тари:

OM TARE TUTTARE TURE MAMA AYUH PUNYA JNANA PUSTIME KURU SVAHAThe Wish-Fulfilling Wheel: The Practice of White Tara. Khenpo Karthar Rinpoche. - NY.:Richen, Inc, 2009. - ISBN 978-0-9714554-2-9 (p.61)

Мантра Золотої Тари:

OM TARE TUTTARE TURE PUSHTIM KURU SVAHA golden tara

Див. також Деві (богиня)

Примітки

Джерела Stephen Beyer (1978). The Cult of Tārā: Magic and Ritual in Tibet (Hermeneutics: Studies in the History of Religions). University of California Press. ISBN 0-520-03635-2. Martin Willson (1992). In Praise of Tārā: Songs to the Saviouress. Wisdom Publications. ISBN 0-86171-109-2. Buddhist Goddesses of India Buddhist Goddesses of India, Miranda Eberle Shaw / Princeton University Press, 2006.- ISBN 0691127581, ISBN 9780691127583 (pp.332,333,337,339,341) Dakini's Warm Breath: The Feminine Principle in Tibetan Buddhism. By Judith Simmer-Brown. Boston: Shambhala Publications, 2001. xxv, 436 pages. Source ISBN 157062920X Література Активность дакини. Динамичная игра пробуждения / Падмасамбхава и др. ; [пер. с англ. О. Турухиной] — М. : Ганга, 2019. — 328 с. : ил. — (Самадхи).

Посилання Дзанабадзар у контексті історії та культури Монголії (танка Тари Білої з Музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків) 21 Taras at Tara Mandala