Фурія (БпАК А1-СМ «Фурія» UAS A1-CM “Furia”) — український розвідувальний безпілотний літальний апарат. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».

Станом на 2021 рік було вироблено понад 100 комплексів у різних модифікаціях для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України.

З 2014 року безпілотний авіаційний комплекс активно застосовувався в ході проведення Операції об’єднаних сил на сході України для ведення повітряної розвідки і корегування вогню артилерії.«Атлон Авіа» - A1-CM Фурія  — сайт розробника

З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. У 2019-2020 роках БпАК пройшов повний перелік Державних випробувань. Офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України у 2020 році за наслідками успішних державних випробувань.

Історія Апарат був розроблений київським НВП «Атлон Авіа» 2014 року.

Влітку 2014-го пройшли випробування можливостей використання безпілотного літального апарата А1С «СІВЕР» на базі Чернігівського науково-випробувального центру ЗСУ, у підсумку яких Міністерством оборони України затверджена можливість його застосування для виконання низки завдань. Згодом, того ж 2014-го, від добровольців було отримано конкретне тактико-технічне завдання і уже восени відбулись перші постачання БпАК до Національної гвардії України«Атлон Авіа» - Історія  — сайт розробника.

У військах перші бпла «Фурія» почали з'являтися влітку 2015 року.

Назву «Фурія» вигадали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас».

21 січня 2015 року відбулося перше представлення БпЛА А1-С.

22 липня 2015 нові безпілотні літальні апарати «Фурія» офіційно прийняті на озброєння Нацгвардією, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

БПЛА «Фурія» також знаходяться на озброєнні Збройних сил України.

У 2016 році компанія представила замовнику глибоко модернізовану версію комплексу з індексом А1-СМ, яка пройшла відомчі випробування та була випробувана артилеристами в зоні бойових дій. За оцінками розробників, вартість осучасненого комплексу А1-СМ буде не вищою за $150 тис. в цінах літа 2016 року.

За роки війни виробники доправили понад 100 комплексів А1-С та А1-СМ «Фурія» в зону АТО. Початково, комплекс складався із одного літального апарата, наземної станції, антенного комплексу, потім кількість літальних апаратів у складі комплексу зросла до двох, а вже останні вироби були з комплектацією трьох літальних апаратів.

Склад комплексу Комплекс містить три БпЛА, три денні модулі корисного навантаження і два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування і обробки інформації, антени та додаткове обладнання.

Конструкція планера — «літне крило». При виготовленні безпілотника використовувалися склотканина, вуглецева тканина і карбон. Всі складові зроблені на потужностях підприємства «Атлон Авіа». Завдяки моніторам оператор може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий монітор призначений для ведення спостереження крізь оптичну камеру. Зображення передається в режимі дійсного часу.

Силовий агрегат електричного типу. Живлення забезпечують дві батареї по 16 тисяч мА/год. БпЛА обладнується денною і нічною системою спостереження і може перебувати в повітрі до трьох годин (залежно від погодних умов).

Модифікації А1-С — перша базова модель, котра надійшла в Нацгвардію як допомога від волонтерів 2014 року. А1-СМ Фурія. Нововведення: новий вдосконалений кевларовий центроплан (фюзеляж), нове розташування внутрішніх елементів, нова геометрія вертикальних стабілізаторів зі збільшеною площею, легкозамінна силова установка з вібророзв'язкою, штатна парашутна посадка, легкозмінне корисне навантаження, нові бортові і наземні антени, додаткове програмне забезпечення та іншеА1-С Фурія (r) v.2 // НПП «Атлон Авиа».

Технічні характеристики +ХарактеристикаЗначенняПриміткаТиплітаюче крилоЗлітна маса5,5 кгМаксимальний радіус взаємодії< 50 кмДальність польотудо 200 кмСиловий агрегателектричний двигунЖивленнядві акумуляторні батареїLi-ion акумулятори 42000 мАгТривалість польотудо 3 годинШвидкість максимальна130 км/годКрейсерська швидкість65 км/годКорисне навантаженняденна та нічна камера.до 1,5кг

Тактичні характеристики Час розгортання з транспортного положення – 15 хв Поєднана навігаційна система (ГНСС) та інерціальна навігаційна система Можливість виконання польоту у способі радіомовчання Захищені цифрові канали керування та передавання даних, стійкі до впливу засобів РЕБ Визначення координат об’єктів (цілей) з точністю до 20м з можливістю автосупроводження Корегування вогню артилерії з автоматичним розрахунком коректури Автоматичне корегування вогню для декількох вогневих позицій Можливість встановлення спеціального корисного навантаження (обладнання для ведення радіорозвідки, РХБ розвідки)

Бойове застосування Російсько-українська війна

Безпілотні комплекси БпАК «Фурія» служили в зоні АТО для виконання низки завдань, у тому числі із забезпечення роботи артилерії.

З початком великої московської навали в лютому 2022 року компанія-виробник була вимушена евакуюватись на захід України. Комплекси А1-СМ «Фурія» активно застосовуються на усіх напрямках дій українських артпідрозілів — як вдень, так і вночі. З огляду на становище, було істотно пришвидшено процес ремонту й відновлення БпЛА: якщо раніше відновлення пошкоджених комплексів у межах державного замовлення тривало чи не рік, то, за словами керівника компанії «Атлон Авіа»: «...сьогодні відновлення відбувається значно швидше. Йдеться про лічені дні. За тиждень ми відновлюємо десятки безпілотників».

Галерея

Оператори : 2020 р. передана цивільна модифікація комплексу; у використанні приватної компанії. (близько 300 апаратів)ЗА 4 РОКИ ЗСУ ОТРИМАЛИ БЛИЗЬКО 300 БПЛА ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ КОМПАНІЇ «АТЛОН АВІА» (ФОТО): Національна гвардія України Збройні сили України — прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року. Отримано «десятки» комплексів (точна кількість не розголошується).

Україна Станом на 2017 рік, комплекс пройшов відомчі випробування в МОУ і постачався в ЗСУ в межах держзамовлення. Проте не був прийнятий на озброєння офіційно. Передавався до ЗСУ: у 2016 — 5 штук, у 2017 — 10 штук.

Прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року.

2020 року було передано «десятки» БпАК А1-СМ «Фурія», проведено ремонт та оновлення вже переданих комплексів.

Головний споживач розробки — артилерійські підрозділи бригад, де комплекс служить для розвідки та корегування вогню.

25 серпня 2022 року українська благодійна організація «Фонд Віктора Пінчука» передала 4-м бригадам Збройних Сил України 12 БпЛА «Фурія».

Див. також Warmate (БпЛА) FlyEye (БпЛА) RQ-11 Raven Бойовий безпілотний літальний апарат ST-35 Грім

Примітки

Посилання «Атлон Авіа» — сайт розробника

Техніка війни № 12. Роботи-сапери. БПЛА «Фурія» // Військове телебачення України, 12.12.2015 (відео) БПАК А1-С / А1-СМ «Фурія» на сайті Військові сторінки України  М. Жирохов Українська «Фурія» в небі

Посібник з льотної експлуатації БПЛА «Фурія»