Володимир Олександрович Неллі (Володимир Олександрович Неллі-Влад; 17 лютого 1895За старим стилем — 5 лютого 1895 року.), м. Рівне, Волинська губернія Російської імперії — 22 січня 1980, м. Київ, УРСР) — радянській український режисер театру, актор, педагог. Народний артист Чечено-Інгушської АРСР (1944). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946). Професор (1961).
Біографія
У 1919 році закінчив драматичну школу-студію при Другому театрі Української Радянської Республіки імені Леніна в Києві, в якому з того ж року почав працювати актором.
Працював режисером театрів:
РРФСР 1-го (Москва, 1920); Чернігівського (1921—1923); Харківського Червонозаводського російського драматичного театру (1923—1927); Саратовського (1927—1929); Одеського «Червоний факел» (1929—1931); В 1931–1962 рр. (з перервами, коли недовгий час працював у інших театрах) — режисер Київського російського драматичного театру імені Лесі Українки.
Режисерські роботи
«Кінець Криворильска» Б. Ромашова (1926); «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (1932); «Розлом» Б. А. Лавреньова (1928, Саратов); «Постріл» А. Безименського (1930); «Оптимістична трагедія» В. В. Вишневского (1933, вперше в Радянському Союзі); «Живий труп» Л. М. Толстого (1940); «Ходіння по муках» (за твором по О. Н. Толстого) (1966); «Три сестри» А. П. Чехова; «Вороги» Максима Горького; «Діти сонця» М. Горького; «Бронепоїзд 14-69» В. В. Іванова; «Палії» (« Полум'ярі») A.В.Луначарского; «Одруження Бєлугина» О. Островського і М. Соловйова (1950); «Весна в Москві» В. Гусєва (1953) «Під золотим орлом» Я. А. Галана (1952); «Фіолетова щука», «В степах України», «Загибель ескадри» О. Є. Корнійчука; «Кадри» І. К. Микитенко; «Поєдинок» («Двобій») Ю. А. Мокріева; «Навіки разом» Л. Д. Дмитерко; «Страх» О. Афіногенова; «Таланти і поклонники» О. Островського; «Комедія помилок» Е. Шекспіра, «Мій друг», «Кремлівські куранти» М. Погодіна; «Чуже дитя» В. Шкваркіна; «Загибель ескадри» О. Корнійчука; «Сенсація номер один» Л. Дмитерка; «В день весілля» В. Розова «Проводи білих ночей» В. Панової; «Друзі і роки» А. Арбузова (1962); «Вільгельм Тель» Ф.Шіллера та ін. </div>
Педагогічна діяльність В 1933–1980 рр. (з перервою) викладав у Київському інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого (з 1961 року — професор).
Серед учнів — В.Бегма, Ю.Мажуга, Б.Мешкіс, А.Паламаренко, В.Рудницький, А.Слісаренко, Ф.Стригун, О.Бойцов, О.Осіїк та ін.
Публікації «Робота режисера» (1962); «Про режисуру» (1977).
Нагороди Народний артист Чечено-Інгушської АРСР (1944); Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946); Орден «Знак Пошани»; Медалі.
Примітки
Джерела Нелли-Влад Владимир Александрович Российская еврейская энциклопедия. НЕЛЛИ Владимир Александрович В. Туркевич. Наш учитель Киевский календарь Українські культурні дослідження. Володимир Неллі. Режисер і п'єса