Джан Галеа́ццо Ча́но, 2-й граф Кортела́ццо і Букка́рі (; , Ліворно, Королівство Італія — , околиця Верони, Королівство Італія) — італійський політик, дипломат і журналіст. Зять Беніто Муссоліні, 24 квітня 1930 одружився з його донькою Едді. Автор цінних щоденників.
Життєпис Син видатного полководця та ветерана Першої світової війни . У юному віці він приєднався до фашистського руху, брав участь у марші на Рим 1922.
У 1925—1930 працював на дипломатичній службі, зокрема, у Ріо-де-Жанейро, Пекіні та Шанхаї (генеральний консул). Після повернення до Італії був, зокрема, міністром пропаганди у 1935—1936; у 1936 обійняв посаду міністра закордонних справ і члена Великої фашистської ради.
У міру зближення Муссоліні з нацистською Німеччиною Чано все більше розчаровувався в його політиці. З 1943 вів активну діяльність для виходу Італії з війни, у результаті чого втратив посаду міністра закордонних справ і був призначений послом у Ватикані.
24 липня 1943 на Великій фашистській раді підтримав резолюцію про відсторонення Муссоліні з посади.
Новий уряд маршала П'єтро Бадольо відмовився від послуг Чано, і останній разом з родиною втік до Німеччини. Це було серйозною помилкою, бо німці не забули про його діяльність щодо розриву союзу з Німеччиною. Чано схопили і видали владі Італійської соціальної республіки. Під тиском Гітлера і при повній байдужості Муссоліні, попри зусилля його дружини, на Чано засудили до смертної кари, відтак на стрілецькому полігоні розстріляли бійці Чорносорочечники.
Автор знаменитих щоденників, у яких досить докладно описані провідні політичні фігури фашистської Італії та нацистської Німеччини.
Походження, вимова Італійське слово , синонім — волошка, а також ціан, тобто ціановий / блакитний / волошковий колір.
Італійське прізвище .ciano // DiPI Online — Dizionario di Pronuncia Italiana
Нагороди
Італія
Пам'ятна медаль маршу на Рим Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) — нагороджений тричі. Хрест «За військові заслуги» (Італія) Пам'ятна медаль військової операції в Східній Африці (1935—1936) Пам'ятна медаль експедиції в Албанію (1939) Вищий орден Святого Благовіщення (1939) Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (1939) Орден Корони Італії, великий хрест (1939) Савойський цивільний орден Колоніальний орден Зірки Італії, великий хрест Орден Вірності (Албанія), великий хрест Орден Скандербега, великий хрест Пам'ятна медаль війни 1940—1943
Ватикан
Орден Пія IX, великий хрест (13 листопада 1937) Орден Золотої шпори (22 грудня 1939) Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, великий хрест
Іспанія
Орден Ізабелли Католички, ланцюг (18 липня 1938) Імперський орден Ярма та Стріл, ланцюг (9 липня 1939)
Інші країни
Орден Білого лева, великий хрест (Чехословацька республіка; 7 червня 1937) Орден Білого Орла (Польща; 1938) Кавалер Великого хреста милості магістра (Мальтійський орден) Орден Заслуг німецького орла, великий хрест (Третій Рейх)
Література
«Останній монолог фашиста», Галеаццо Чано, видавництво Залізний тато, Київ, 2020; ISBN: 978-617-7653-16-4
Примітки
Джерела Ігнатьєв П. М. Чіано Галеаццо //
Посилання
World War II Database