Геродот () — кратер, розташований в північно-східній частині океану Бур на видимій стороні Місяця. Названий на честь давньогрецького історика Аристарха Самоського, давньогрецького астронома (310–230 до н. Е.) затверджена Міжнародним астрономічним союзом в 1935 р. Джерело кратера відноситься до Пізньоімбрійського періоду. Найближчими сусіди кратера — Аристарх, на північному сході кратера — Прінц, далі на північному сході лежать гори Харбінгер.
Місцевість навколо кратера цікава великою кількістю гряд і борозен. Селенографічні координати центру кратера , діаметр 35,87 км, глибина 1,3 км. Верхній знімок зроблений з борту Аполлона-15 в напрямку півдня, тобто знімок розгорнуть на 180 градусів. Нижній знімок має нормальну орієнтацію на північ. Верхній знімок зроблений з борту Аполлона-15 в напрямку півдня, тобто знімок розгорнутий на 180 градусів.
Кратер має злегка неправильну форму і порівняно тонкий вал, дно кратера рівне, заповнене базальтовою лавою. Внаслідок цього альбедо кратера значно нижче, ніж у сусіднього, набагато більш помітного, кратера Аристарх. Вал кратера дуже добре зберігся, в північно-західній частині вала знаходиться невеликий сателітний кратер, Геродот N. У північно-східній частині вала наявний провал в напрямку долини Шретера (див. нижче). Максимальне піднесення вала кратера над дном близько 1200 м — в східній частині валу. Центральний пік відсутній, системи променів немає. Обсяг кратера становить 821 куб.км.. 25 км на північ від валу кратера починається найцікавіше утворення — долина Шретера протяжністю близько 160 км і глибиною до 1 км. Долина ймовірно прорізана швидким потоком лави або утворилася при обваленні лавового тунелю. Долина починається з невеликого кратера, що отримав неофіційну назву — «Голова Кобри».
Супутникове кратери
За угодою ці функції визначені на місячних картах, поміщаючи лист на стороні кратера середині, яка найближче до «Геродот».
ГеродотШиротаДовготаДіаметрA21.5° N52.0° W10 кмB22.6° N55.4° W6 кмC21.9° N55.0° W5 кмE29.5° N51.8° W48 кмG24.7° N50.2° W4 кмH26.8° N50.0° W6 кмK24.5° N51.9° W5 кмL26.1° N53.2° W4 кмN23.7° N50.0° W4 кмR27.3° N53.9° W4 кмS27.7° N53.4° W4 кмT27.9° N53.8° W5 км
Див. також Список кратерів Місяця
Примітки
Література Ґеродот. Кантата Мельпомена Морфологический каталог кратеров Луны. /Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М.: Изд-во МГУ, 1987. — 173 с. Andersson, L. E.; Whitaker, E. A. (1982). NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. NASA RP-1097. Blue, Jennifer (July 25, 2007). Aristarchus in Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS. Retrieved 2014-07-26. Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-81528-4. Cocks, Elijah E.; Cocks, Josiah C. (1995). Who's Who on the Moon: A Biographical Dictionary of Lunar Nomenclature. Tudor Publishers. ISBN 978-0-936389-27-1. McDowell, Jonathan (July 15, 2007). «Lunar Nomenclature». Jonathan's Space Report. http://host.planet4589.org/astro/lunar/ . Retrieved 2007-10-24.