Сергі́й Ві́кторович Горо́шніков (нар. 30 травня 1959, Тульський, СРСР) — радянський та український військовик, генерал-лейтенант, командир 13-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України (2006–2011), учасник бойових дій в Афганістані та миротворчої місії в Іраку. Лицар ордена Богдана Хмельницького II та III ступенів, кавалер двох орденів Червоної Зірки.

Життєпис Сергій Горошніков народився в станиці Тульській Краснодарського краю (нині — Республіка Адигея). У 1980 році закінчив Орджонікідзевське вище загальновійськове командне училище. Офіцерську службу розпочав на Далекому Сході, обіймав посаду командира мотострілецького взводу. У 1985 році був направлений до Кабула для проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан. Удостоєний двох орденів Червоної Зірки та низки інших нагород. Пройшов шлях від командира мотострілецької роти до начальника штабу мотострілецького батальйону.

У 1992 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. По завершенні навчання був призначений на посаду командира мотострілецького батальйону. З 1994 по 1999 рік обіймав посади начальника штабу та командира окремої механізованої бригади. У 2001 році закінчив факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня Національної академії оборони України. У 2002—2004 роках командував 128-ю гвардійською механізованою дивізією. З 2004 року — начальник штабу 13-го армійського корпусу.

З квітня по грудень 2005 року очолював 81-шу тактичну групу ЗС України, що брала участь у миротворчій місії в Іраку. Після виведення з Іраку українського миротворчого контингенту генерал-майор Горошніков повернувся до виконання обов'язків начальника штабу 13-го армійського корпусу.

У травні 2006 року був призначений командиром 13-го армійського корпусу. 21 серпня 2007 року указом Президента України Віктора Ющенка Сергію Горошнікову було присвоєно звання «генерал-лейтенанта». У березні 2011 року склав обов'язки командира АК через вихід в запас.

З 1 лютого 2013 року — завідувач кафедри військової підготовки рівненського Національного університету водного господарства та природокористування.

Нагороди Орден Богдана Хмельницького II ступеня (8 лютого 2010) — за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, патріотичне виховання молоді та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав Орден Богдана Хмельницького III ступеня (27 грудня 2005) — за мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов'язку, вагомий особистий внесок у підтримання миру і стабільності у Республіці Ірак Медаль «Захиснику Вітчизни» Відзнака міністерства оборони України «Доблесть і честь» Відзнака «Знак пошани» Відзнака «Ветеран військової служби» Медаль «10 років Збройним Силам України» Медаль «15 років Збройним Силам України» Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» II ступеня (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» III ступеня (СРСР) Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту» Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»

Примітки

Посилання

Інтерв'ю