Олекса́ндр Трохи́мович Рома́ненко (, Стара Синява, Хмельницька область — ) — прапорщик 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Життєпис Народився 1960 року в смт Стара Синява (Хмельницька область). 1977 року закінчив Старосинявську середню школу № 1; навчався у одному із хмельницьких ПТУ — за спеціальністю електрик. У грудні 1978 року призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил СРСР.

Був добре підготовленим у військовій справі. 42 рази стрибав із парашутом, двічі брав участь у військовому конфлікті на території Демократичної Республіки Афганістан. Вперше, бувши водієм — строковиком, вдруге — командиром взводу у 459-й роті спецназу ГРУ. Нагороджений орденом Червоної Зірки та медаллю «За відвагу». Очолював району організацію Спілки ветеранів Афганістану. 9 днів від дня загибелі гвардійців 3-го резервного батальйону спеціального призначення

1985-го з відзнакою закінчив Кам'янець-Подільський радгосп-технікум за фахом «електрифікація народного господарства». У 1985—1987 роках заочно навчався в київській Українській сільськогосподарській академії. Працював інженером-електриком, медичним техніком у Старосинявській районній лікарні. 1987 року за власним бажанням знов був призваний до лав ЗС СРСР, наступного року закінчив школу прапорщиків Прикарпатського військового округу, отримав військове звання прапорщик. У травні 1992 року звільнився в запас.

Протягом 1992—2005 років працював начальником охорони фірми «Інком» та ТОВ «Вега», згодом — директором будинку-інтернату для людей похилого віку З 2010 року Олександр Трохимович був головою Старосинявської селищної ради.

З весни 2014 року — доброволець. 23 травня 2014-го брав участь у бою з терористами за Карлівку Мар'їнського району.

Загинув у війні на сході України під час визволення Іловайська (Донецька область) 19 серпня 2014 року — зазнав кульового поранення в серце (снайпера) навиліт. Тоді ж поліг Шкарівський Сергій Олександрович.

Похований у смт Стара Синява.

Без Олександра лишились дружина, син та донька.

Нагороди та вшанування Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 754/2014. У липні 2015 року міськрада Золотого ухвалила рішення перейменувати вулицю Леніна на вулицю Олександра Романенка. Поетеса Любов Сердунич присвятила своєму краянинові вірш «СКІФ». 1 липня 2015 р. на честь Олександра його позивним — «Скіф» — названо один із танків танкової роти 46-го окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ «Донбас-Україна». Олександр Романенко є героєм шостої серії фільму «Живі мрії» телеканалу Еспресо TV — «Скіф». Вшановується 19 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня в різні роки внаслідок російської збройної агресії12 разів пролунав Дзвін Пам'яті 19 серпня 2020 року Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 8. Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно) «Іловайський Хрест» (посмертно) В 2022 році висаджена іменна Калина Добровольця на Калиновій Алеї Добровольців (ЖК Каховський, м. Київ).

Примітки

Посилання

Ще одне місто Луганщини увічнить пам'ять героя АТО Романенко Олександр Трохимович («Скіф») Романенко Александр Трофимович Святослав-Андрій Грушевський