Sternoptychidae, соки́ркові (Жизнь животных: в 7-ми томах. Том 4. Ланцетники, Круглоротые, Хрящевые рыбы, Костные рыбы / под ред. Т. С. Расса. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1983. — 575 с. Нельсон Джозеф С. Рыбы мировой фауны / Пер. 4-го перераб. англ. изд. Богуцкой Н. Г., науч. ред-ры Насека А. М., Герд А. С. — М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — С. 305. ), або ри́би-соки́рки () — родина глибоководних морських риб із ряду Голкоротоподібні (Stomiiformes).
Назва Sternoptychidae походить від — груди і — складка, згин; стосується складки прозорої шкіри на грудях Sternoptyx diaphana, типового виду родиниOrder Cyprinodontiformes: Family Sternoptychidae Duméril 1805 (Marine Hatchetfishes). The ETYFish Project. Fish Name Etymology Database, Christopher Scharpf.
Включає 79 видів риб, об'єднаних у 10 родів, за формою тіла їх традиційно поділяють на 2 підродини: Підродина Sternoptychinae Argyropelecus (7 видів) Polyipnus (34 види) Sternoptyx (4 види) Підродина Maurolicinae Araiophos (2 види) Argyripnus (9 видів) Danaphos (2 види) Maurolicus (15 видів) Sonoda (2 види) Thorophos (2 види) Valenciennellus (2 види)
Поширені в тропічних і субтропічних водах Атлантичного, Індійського і Тихого океанів. Населяють середні шари глибоководних районів. Відзначаються млявою поведінкою.
Від решти голкоротоподібних сокиркові відрізняються рядом морфологічних ознакChang, S., Z. Heiple, D. Hays, F. Melendez-Vazquez, C. Lee, B.W. Frable, J. Pogonoski, C.M. Martinez, R. Betancur-R and D. Arcila, 2025. Genome-wide phylogeny reshapes our understanding of the evolution of deep-sea dragonfishes, bristlemouths, viperfishes, and allies (Stomiiformes). BMC Ecology and Evolution, 25(1):1-17, зокрема мають від шести до десяти зябрових променів, 3–7 зябрових фотофорівJoseph S. Nelson, Terry C. Grande, Mark V. H. Wilson. Fishes of the World, 5th Edition. John Wiley & Sons, 2016, p. 260: Family Sternoptychidae; фотофори альфа-типу. Жировий плавець маленький.
Розмір становить від 2,0 см стандартної (Polyipnus bruuni, Valenciennellus carlsbergi) до 14 см загальної довжини (Argyropelecus gigas, Argyripnus iridescens).
Представники підродини Sternoptychinae мають високе й сильно стиснуте з боків тіло, черево кілеподібне, хвостове стебло різко звужується в напрямку хвостового плавця. Очі великі, у видів роду Argyropelecus вони телескопічні й дивляться вгору. Рот стоїть майже вертикально. Представники родів Argyropelecus та Sternoptyx живуть у відкритому морі, перші на глибинах 100—600 м, другі — 500—1500 м. Види Polyipnus зазвичай зустрічаються в прибережній зоні, на глибині 50–400 м.
Представники підродини Maurolicinae, навпаки, мають видовжене тіло, яке ніколи не буває сильно стиснуте з боків.
Загальне забарвлення більшості видів яскраво-сріблясте з синюватим металевим лиском, спина темніша, іноді майже чорна. На нижній частині тіла розташовані фотофори: по одному ряду з кожного боку вздовж черевця і групами по декілька штук трохи вище. Вони випромінюють зеленувате світло, яке через будову фотофорів спрямовано вниз і робить рибу майже невидимою при погляді знизу на тлі світла, що доходить з поверхні океануДокументальний серіал BBC «Блакитна планета» (The Blue Planet), епізод 2: «Глибина» (Deep), 19 вересня 2001.
Викопні представники родини сокиркових включають еоценових †Polyipnoides, олігоценових †Horbatshia та міоценових †Dicosternon з Європи, а також еоценовий †Eosternoptyx з Ірану.
Джерела