Ферде — тип вузької затоки на східному узбережжі півострова Ютландія, що складається з данської Ютландії та німецького Шлезвіг-Гольштейн. Ці затоки мають льодовикове походження, але механіка льодовика відрізнялася від механіки льодовика у Норвезьких фіордах, а також від шведських і фінських фіардах.

Геологія

Під час Віслинського зледеніння, приблизно 20 000-70 000 років тому, акваторія нинішнього Балтійського моря була покрита льодовиковим щитом, край льодовика що рухався суходолом вирізав западини. Коли льодовик відступив, утворилось велике передльодовикове озеро. Рівень води піднявся, і западини заповнилися водою. Видалений матеріал утворив моренні пагорби біля бортів і торців річищ.

Науковці вважають, що деякі з цих ферде не були вирізані льодом безпосередньо, а були вимиті потоками води під льодом (тунельні долини). Крім того, їх інтерпретували як «обезголовлені» річкові русла, збережені біля моря без припливів.

Приклади

Данія ​​: довжина 32 км. Східна частина Лім-ферде, насправді протока зі східним входом до Каттегату і західним сполученням з іншими частинами Лім-ферде, які є скоріше лагунами. : 35 км, довжина каналу 42 км. : довжина 30 км. Вхід з півночі, розгалуження на південь, зі східним відгалуженням. Грунд-ферде: менш замулений, ніж внутрішня частина Рандерс-фіорда. : довжиною лише трохи більше 3 км, був скорочений шляхом меліорації з 1830 року і став внутрішнім озером із каналізованим доступом до моря через велике замулення входу. : довжиною 16 км; вхід між островами Алро і Г'ярне називається Алро-Сунд. : довжина 12 км. Рандс-ферде: довжиною всього 3 км, був фіордом до 19 століття. Після вхід перегородили дамбою, нині прісна водойма. Коллінг-фіорд: Довжина 10 км. Відгалуження вузької частини Малого Бельту. : довжина 15 км, найвужчий фіорд. : довжина 10 км, ширина 3-4 км. : довжина 12 км, продовжена до 20 км фіордом Аугустенборг (8 км). Крім головного входу з півночі, є вузький другий вхід під назвою ; глухий кінець — Аугустенборг-фіорд.

Кордон та Німеччина У Шлезвіг-Гольштейні є чотири фіорди і два колишніх фіорди: є частиною німецько-данського кордону. Залежно від визначення довжину можна вказати від 40 до 50 км. Шляй є найвужчим (німецьким) фіордом і його можна вважати найдовшим, довжина якого становить від 40 до 42 км, залежно від типу вимірювання. Через його малу ширину також вважають, що утворено не льодовиком, а є тунельною долиною.

, який геологічно також має у своєму складі частину Кільської затоки.  — колишній фіорд Любецької бухти. На початок ХХІ сторіччя Травефорде частково засипаний піском. Залишкова частина називається Петенитцер-вік і з'єднується з морем лише гирлом річки Траве.

Примітки

Література Kurt-Dietmar Schmidtke: Die Entstehung Schleswig-Holsteins. 3. Auflage. Wachholtz, Neumünster 1995, ISBN 3-529-05316-3.