Байра́к ( — ущелина, урвище або балка), рідше баїр ( — пагорб або зарослий схил) — сухий або вологий яр (балка), що заріс деревами (здебільшого дубовими дібровами) чи чагарниковими кущами. Власне, такі діброви теж називають байраками.
Північно-степовий ландшафтний комплекс у поєднанні з деревними та трав'яними біоценозами по суті утворює лісостепи. Байракам характерні ерозійні форми рельєфу північної частини степової та південної частини лісостепової зон в місцевостях з глибоким базисом ерозії, більшими запасами вологи у донних ґрунтах і прохолоднішим мікрокліматом. Байраки мають добре розвинені схили.
Див. також Байрачні ліси Балка Яр
Примітки
Джерела Пащенко В. М. Байрак // — С. 104.
Посилання
Байракь // Українські краєвиди XVI—XVIII ст. Слово — текст — словник / Ганна Дидик-Меуш, Олена Слободзяник. НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2015. — С. 19. — ISBN 978-966-02-7639-0.