Ма́впяча гра — умовна назва серії ходів у шаховій партії, коли один із суперників дзеркально повторює ходи другого.

Несвідоме копіювання ходів у практичній партії вкрай небезпечне, і такі партії на практиці — рідкість. Окремі фрагменти «мавпячої гри» найчастіше трапляються в дебютах і в композиції, де збіги бувають не лише графічними, але й ідейними.

Приклади

У дебюті

Показова «мавпяча гра», в якій особливо виразно проступає горизонтально-колірна симетрія, зіграна відразу в двох партіях: між Гершом Ротлеві і Мойсеєм Ельяшовим 1909 рокуГерш Ротлеві — Мойсей Ельяшов, 1909 і Карелом Тракслером з Яном Саманекою 1900 рокуКарел Тракслер — Ян Саманека, 1900 :

Початок у двох партій однаковий:

1. e4 e5 2. Kf3 Kc6 3. Kc3 Kf6 4. Cb5 Cb4 5. O-O O-O 6. d3 d6 7. C: c6 C: c3 8. C: b7 C: b2 9. C: a8 C: a1 10. Cg5 Cg4 11. Ф: a1 Ф: a8 12. С: f6 С: f3

З 13-го ходу в партіях починаються розбіжності, що призводять до різних результатів:

Герш Ротлеві — Мойсей Ельяшов, 1909 13. С: g7 С: g2 14. С: f8 С: f1 15. Ф: f1 Ф: f8 16. Фg2+ Фg7 1/2 — 1/2

Карел Тракслер — Ян Саманека, 1900 13. C: e5! С: e4 14. С: g7 С: g2 15. С: f8 С: f1 16. Фg7# 1 — 0

В композиції

Мабуть, найперший етюд з використанням ідеї «мавпячої гри» датується 1910 роком і належить французькому шаховому композиторові Жану Вільневу-Есклапону. У цьому етюді хто починає, той виграє, керуючись ідеєю — пожертвувати слона, а тоді шахувати короля до виграшу ферзя. Якщо хід білих: 1. Ch5! Kp: h5 2. Фh7 Kpg4 3. Фh3+ Kpf3 4. Фg2+ 5. Ф: a8

Якщо хід чорних: 1… Ch3! 2. Kp: h3 Фh1+ 3. Kpg4 Фh5+ 4. Kpf5 Фg6+ 5… Ф: c2

«Мавпячі» рекорди Певний інтерес становить складання «мавпячих» партій, в яких закінчують партію різні фігури за найменше число ходів. Відомі такі «мавпячі» рекорди:

Ферзь 1. d4 d5 2. Фd3 Фd6 3. Фh3 Фh6 4. Ф: c8#

Тура 1. Kf3 Kf6 2. Kg5 Kg4 3. K: h7 K: h2 4. K: f8 K: f1 5. Kg6 Kg3 6. Т: h8#

Слон 1. e4 e5 2. f4 f5 3. ef ef 4. f6 f3 5. fg fg 6. Ce2 Ce7 7. Ch5#

Кінь 1. Kc3 Kc6 2. Ke4 Ke5 3. e3 e6 4. Ke2 Ke7 5. g3 g6 6. Kf6#

Пішак 1. g4 g5 2. h4 h5 3. Kf3 Kf6 4. Ke5 Ke4 5. hg hg 6. g6 g3 7. gf#

Король 1. d3 d6 2. Kpd2 Kpd7 3. Kpc3 Kpc6 4. Kpb3 Kpb6 5. Kpa3 Kpa6 6. Ce3 Ce6 7. Cb6 Cb3 8. ab ab '''9. Kpb4#

Примітки

Література Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 276–277. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Посилання Євгеній Гік Журнал «Квант»/В мавпячому розпліднику, 1992 номер 9 Євгеній Гік Багатолика симетрія «Мавпяча гра» у французькому захисті Max Weiss — Jacques Schwarz, 1883