Валерій Лукич Басане́ць ( 11 січня 1941, Броди) — український художник і скульптор; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Один з активних учасників нонконформістського руху Одеси — андеграунду, постійний експонент «квартирних» виставок; один із засновників Національної асоціації митців у 1993 році. Чоловік мистецтвознавця Тетяни Басанець.

Біографія Народився 11 січня 1941 року в місті Бродах Львівської області (нині Україна). 1963 року закінчив Одеське художнє училище, був учнем Євгена ЖелтяковаНаціональна спілка художників України. Басанець Валерій Лукич .

У 1960-х роках увійшов до групи молодих художників неформального напрямку. 1993 року став одним із фундаторів групи «Човен», 1998 року був одним із засновників творчого об'єднання «Мамай». Мешкав у Одесі в будинку на провулку Шевченка, № 10/4, квартира № 58Басанець Валерій Лукич // та у будинку на вулиці Спирідонівській, № 27Басанець Валерій Лукич / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 9..

Творчість Працює у галузях живопису, графіки, скульптури. Серед робіт:

«Атракціон» (1966); «Оперний театр» (1966); «Карусель» (1966); «Кіно» (1966); «Весна в місті» (1969); «Окраїна» (1969); «Ті, що йдуть назустріч» (1975); «Екзистенційний погляд» (1975); «Дівчина з намистом» (1975); «Будинок на березі моря» (1980); «Портрет» (1983); «Спокуса» (1985); «Сон» (1985); «Парк» (1989); «Передчуття» (1989); «Без назви» (1990); «Біля скелі» (1991); «Молодий дух» (1991); «Модель» (1992); «Сумнів» (1993); «Аромат» (1993); «Три грації» (1996); «Бесіда» (1997); «Будинок мистецтв» (1997); «Гра» (2000); «Манекени» (2001). </div> Творчий метод митця базується на створенні форми завдяки тонким тоновим нюансуванням силуетного зображення та ідеї метафізичного визначення образів.

Від 1966 року бере участь у художніх виставках. 1980 та 1999 року персональні виставки відбулися в Одесі.

Роботи зберігаються в Одеському, Хмельницькому художніх музеях, Одеському літературному музеї, Музеї сучасного мистецтва Одеського центру культури Києво-Могилянської академії.

Відзнаки Гран-прі Міжнародного бієнале «Імпреза» (1989, Івано-Франківськ); Лауреат Бієнале українського образотворчого мистецтва «Львів-91. Відродження» (1991). Заслужений художник України (2009; за вагомий особистий внесок у розвиток культурно-мистецької спадщини України, високу професійну майстерність та активну участь у проведенні Фестивалю мистецтв України); Довічний державний стипендіант (з 2012 року; як видатний діяч культури і мистецтва, що досяг сімдесятирічного віку).

Примітки

Література ; Басанець Валерій Лукич // Довідник Національної спілки художників України. — К.: Національна спілка художників України, 2005. — С. 389.