Лянцкоронські

Лянцкоронські () — стародавній польський шляхетський рід гербу «Задора». Найвідоміший представник — Предслав Лянцкоронський, хмільницький староста часів польського короля Сигізмунда I Старого та козацький ватажок (гетьман).

Відомості Рід відомий з 1370 року. Протопластом (засновником) Лянцкоронських заведено вважати Пшедбура з Бжезя і Водзіслав'я () (?—1387/1388) — краківського підстолія (з 1364), королівського маршалка (з 1376). Прізвище походить від назви села Лянцкорона (інша версія — Ландскруна).

Дві гілки династії Лянцкоронських походять від двох синів: старшого Збіґнева з Бжезя, та молодшого, який до середини XVI століття мав прізвище Водзіславський з міста Водзіслав і який прийняв прізвище Лянцкоронські. Маєток в Бжезі був проданий родиною Лянцкоронських у XVII ст. Старший з роду мав також подвійне прізвище Лянцкоронські-Бжезькі (Lanckoroński-Brzezki).

У пізніші часи Лянцкоронські продовжували залишатись одним із найвпливовіших родів Поділля і Брацлавщини. Додатково до свого прізвища вони додали придомок «з Бжезя». 1565 року Лянцкоронські заснували у Хоржівцях містечко, яке назвали його Новий Бжезь, бо Лянцкоронські підписувалися «з Бжезя». Поступово ця назва перетворилася на Збриж.

Найвідомішими маєтками родини на території України був палац у селищі Розділ, яке розташоване на берегах Колодниці, лівої притоки Дністра, містечко Лянцкорунь (тепер село Зарічанка), Тартаків, Збриж, Ягільниця, Комарно.

Наприкінці ХІХ ст. на рештках замку Потоцьких у Тартакові було зведено палац коштом тодішнього власника Тартакова Збіґнєва Лянцкоронського.

Родина Лянцкоронських у 1967 році створила Фундацію «Родини Лянцкоронських з Бжезя» (Fundacja Lanckorońskich z Brzezia — пол., DE BRZEZIE LANCKORONSKI FOUNDATION — англ.).

Особи Адам Бонецький стверджував, що рід поділявся на дві основні гілки: одна — на Лянцкороні, потім — на ЯгільниціBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 333., друга — на Влодзіславі (Włodzisław)Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 341..

Збігнев з Бжезя — зем'янин у Краківському повіті, його сини за заповітом короля Казимира ІІІ отримали на власність Влодзіслав з прилеглостями Збіґнєв з Бжезя (?—до 1388) — дідич Велгомлинів, певне, залишив дочок ПшедбурBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 331. з Бжезя і Влодзіслава (?—кін.1387) — краківський підстолій (1364), маршалок королівський (1376) і Королівства Польського з 1394Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 332. Збіґнєв з Бжезя і Влодзіслава (?—1425) — маршалок королівський, маршалок коронний (з 1409), староста краківський (1409—1410), лельовський 1408, добжинський (1412—1413); 1410 отримав у заставу за 1000 гривень Лянцкорону, яку потім викупив у княгині Елізебет Мюнстерберзької з Мельштинських Миколай «Маршалкович» з Бжезя, Лянцкорони і Влодзіслава (?—бл.1462) — син від першого шлюбу, маршалок надвірний (1432—1434) і великий коронний (з 1440), підстолій краківський (з 1435), староста сандецький, віслицький і новокорчинський, дружина Феліція Ян «Маршалкович» з Бжезя, Лянцкорони і Влодзіслава (†1451) — син Збіґнєва від другого шлюбу, маршалок надвірний коронний (з 1448), засновник Влодзіславської гілки роду, дружина Магдалена з роду Грифів, удова Гінчі з Рогова Пакослав (Пакош) Збіґнєв на прізвисько «Бонк» (Bąk), протопласт Бонків, які у XVI ст. взяли прізвище Лянцкоронський

Гілка роду на Лянцкороні, потім на Ягільниці Миколай (пом. до березня 1462) — маршалок великий коронний, сандецький староста Станіслав Маршалкович (?—1489), дружина Анна Курозвенцька (Kurozwęcka) Миколай<ref name="Boniecki_334">Boniecki, [https://polona.pl/item/herbarz-polski-wiadomosci-historyczno-genealogiczne-o-rodach-szlacheckich-cz-1-t-13,MTAzNTU5MjE/340/#item s. 334.</ref>, студент Краківського університету 1479, дружина Катерина зі Жмигроду Стадницька, дочка белзького воєводи Геронім — скальський староста 1537, відомий вояк, дідич Нового Бжезя,Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 335. власник Балина та Новосілки приблизно з 1578Kotarski H. Lanckoroński Mikołaj z Brzezia h. Zadora (zm. 1597) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. XVI/3, zeszyt 70. — S. 448. Станіслав — скальський староста (1553 отримав від батька експектативуBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 13. — S. 336.) з 1566, галицький каштелян Миколай — львівський хорунжий, чоловік Анни Станіславської Геронім — підкоморій подільський, чоловік Барбари Каліновської Ян — хорунжий подільськийKotarski H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (zm. 1592)… — S. 453., дружина Барбара з Калиновських (дочка Марціна Калиновського, сестра Валентина Олександра Калиновського Станіслав — 1650 році одержав Брацлавське воєводство, невдовзі став гетьманом польним коронним; дружина — Анна (АлександраPrzyboś A. Lanckoroński Stanisław z Brzezia na Lanckoronie h. Zadora (zm. 1657) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 455. ), дочка люблінського каштеляна Збігнева Сененського. Геронім — підкоморій кам'янецький (подільський) 1658 р., ротмістр королівський, староста скальський Прецлав (PrzecławBoniecki, s. 338 .) — чернігівський каштелян 1689 р., староста скальський (1658 р. отримав дозвіл на його відступлення, чого не зробив) Францішек Станіслав (?—1699) — співдідич Ягільниці, дружина Гелена Хоментовська Миколай (похований 21 лютого 1706 в Ягільниці) — скальський староста Агнешка, 1710 року посіла Скальське староство, однак справа довкола староства не була владнана на Сеймі 1710, а відкладена до наступного; чоловік — Валентій Казімеж Межеєвський (Walenty Kazimierz Mierzejewski, гербу ШелігаWalenty Kazimierz Mierzejewski h. Szeliga (ID: 13.619.244) . ) Ян Збігнев — староста скальський Миколай Марцін Йоанна, чоловік Анджей Святопелк Завадзький Ян — домініканець, йому 1616 року тітка Чурилова за 6000 флоринів віддала Васючин і ВолицюBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 13. — S. 337. Марцін, дружина Кристина Козетульська Станіслав, перша дружина Констанція Телефус Войцех (?—1753) — подільський підстолій 1706, дружина Александра Залуська, равська воєводичка Францішек Казімеж, дружина Елеонора Гарчинська (Garczyńska)Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 339. (бл.1723—1785) Францішек Стефан — равський староста, Юстина Лянцкоронська, брацлавська воєводичка Мацей (?—1810) Теодор — Теодор — власник маєтків (Нижнів, ТрибухівціТрибоківці?, Тартаків, Піддубці), дружина Ружа Росновська з ТартаковаBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 13. — S. 340. Збігнев — доктор права, дідич Тартакова, дружина Францішка Мисловська (сестрениця) Пшецлав (1880—1889) Стефанія, з 1875 дружина Яна Урбанського Миколай (?—1597), дружина Анна з Ходороставу Журавінська Станіслав — подільський воєвода, дружина Зофія Замеховська (Ґольська), помер бездітним Зофія — дружина Миколи Чурила Агнешка Уршуля Ян Станіслав — військовий товариш Яна Творовського (Бучацького), Марціна Каменецького, не був одруженимKowalska H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (ok. 1465—1535) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 451—452. Предслав (Кшеслав) — хмільницький староста часів польського короля Сигізмунда I Старого, Ян, помер бездітним

Влодзіславська гілка Ян (?—1451) Збігнев (?—до1497) — ойцувський староста, дружина Катерина з Кобилян (?-не раніше 1523) Абраам Адам (?—1517) — ойцувський староста Ян Влодзіславський (Лянцкоронський) (?—1564) — пограбував костел у Влодзіславі та віддав його кальвіністам, загинув в Інфляндській війні, дружина Анна з Курозвенок Геронім (Ярош) — сандомирський ловчий, перша дружина Зофія Дембінська, удова Мартина Чурила, дочка краківського каштеляна, друга — Анна з Дрогичан, дочка любачівського каштеляна Сендзівуя Адам (?—1614) — дружина Ева, дочка Анджея Рея, помер бездітним Самуель (?—1634) — віслицький 1618 і сандецький 1634 каштелян, малогоський староста, дружина Дорота з Фірлеїв, мав 7 синів Пакослав КазімежBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 342. — після смерті дружини Анни Дембінської г. Равич став ксьондзом, пробощом в Освенцімі ФранцішекBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 13. — S. 343. (бл.1645-1715)Polski Słownik Biograficzny. 440 Вавжинець (пом. 1751) — стопницький, бохенський староста, 1696 року від Героніма Лянцкоронського набув Ягільницю та Жванець з прилеглостями, дружина Францішка з Тарлів Станіслав Пйотр (1721, Ягільниця—1760), 1754 провів поділ спадку з братом, дружина Маріанна Свідзінська, воєводичка брацлавська, помер бездітним Мацей (1723—1789) — граф (1783 — отримав графський титул від цісаря Йозефа ІІ Габсбурга), член Галицького станового сейму, капітан французької армії, ротмістр панцерний, каштелян київський (з 1762), воєвода брацлавський (з 1772) Антоній Юзеф (1760—1830) — граф, дружина Людвіка Жевуська, дочка коронного писаряBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 13. — S. 344. Казимира ЖевуськогоKądziela Ł. Rzewuski Kazimierz h. Krzywda (ok. 1750—1820) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 125. Людвік Мацей (1795—1819) Кароль Міхал Казімеж ВінцентійKowecki J. Lanckoroński Antoni Józef h. Zadora, przydomek z Brzezia // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 438—440. Кароль — граф, правнук попереднього, польський мистецтвознавець, колекціонер, письменник і мандрівник, спадковий член Палати Панів в австрійській Державній Раді, віце-президент Організації Культурної Оборони в Галичині Самуель Казімеж, дружина Гелена Констанція Ліпська (її третій чоловік Стефан Гумецький), помер бездітним Веспасіан (бл.1612—1677)Polski Słownik Biograficzny. — S. 455. — єзуїт, потім світський ксьондз, кам'янецький латинський єпископ Лукаш

Інші представники роду Кшиштоф — кальвініст, радомський кастелянKaniewska I. Lanckoroński (Włodzisławski) Krzysztof h. Zadora (zm. 1591) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 443—445. Катажина — дружина Яна Слабоша, мати Станіслава МенжикаLanckoronscy (01) .

Резиденції, фундації

Цікаві факти Троє представників роду — усі з іменем Станіслав — посідали уряд Подільського воєводи.

Див. також Кароль Лянцкоронський Кароліна Лянцкоронська

Примітки

Джерела Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich . — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 331—349. Niesiecki К.'' Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 23—30.

Посилання Рід Лянцкоронських Osoby o nazwisku «Lanckoroński» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego .