212-та піхотна дивізія (Третій Рейх) () — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Билася на Західному фронті у Французькій та Бельгійській кампаніях й на Східному фронті під Ленінградом. 17 вересня 1944 року переформована на 212-ту фольксгренадерську дивізію Вермахту.
Історія
Західний фронт 212-та піхотна дивізія розпочала формування 26 серпня 1939 року у Мюнхені в VII військовому окрузі під час 3-ї хвилі мобілізації Вермахту. Хоча процес розгортання піхотної дивізії розпочався задовго до початку Другої світової війни — у лютому 1939 року під командуванням генерал-майора В. Фрідріхса створювався штаб дивізії на основі частин Ландверу гарнізону Мюнхена.
Напередодні вторгнення німецьких військ до Польщі, дивізія була офіційно активована й укомплектувалися особовим складом в гау Мюнхен-Верхня Баварія й Байройт за територіальним принципом у складі 3 піхотних полків 3-х батальйонного складу, (316-й піхотний полк, Ландсберг-ам-Лех-Аугсбург; 320-й піхотний полк, Розенгайм-Інгольштадт й 423-й піхотний полк, Ландсгут-Нойбург) і 212-й артилерійський полк 4-х дивізійного складу. До штату 212-ї дивізії увійшли також розвідувальний, протитанковий, інженерний батальйони й решта частин і підрозділів підтримки та забезпечення.
Наприкінці серпня-початку вересня 1939 року з'єднання передислокувалося на західний кордон Третього Рейху, де зосередилося у районах Баумгольдер, Саарбрюкен і Нойнкірхен та поздовж річки Неккар. У визначеному районі до початку травня 1940 року частини дивізії провадили підготовку до бойових дій та несли охорону прикордонної смуги з Францією на «Західному валі».
З початком Французької кампанії брала участь в окупації Люксембургу, потім у складі 36-го командування особливого призначення з 24 травня 1940 року вела бої у ході наступу по території Бельгії біля Арлон, Віртон та французьких міст Лонгюїон, Дамвілле, Сен-Мієль, Коммерсі, Туль. Надалі брала участь у боях поблизу Нансі та згодом, з 26 червня до 7 липня 1940 року визначена для виконання завдань охорони таборів з військовополоненими французької армії. Після завершення кампанії на Західному фронті повертається до Німеччини. Формування дивізії дислокуються в Ларі, Фрайбурзі, Аугсбурзі, Розенгаймі, де з'єднання займається бойовою підготовкою.
5 березня 1941 року дивізія отримує наказ на передислокацію на атлантичне узбережжя окупованої Франції. Незабаром усі підрозділи зосереджуються у Бретані в районі з центром у місті Ренн. Частини виконують завдання з охорони та оборони прибережної смуги в містечках Сен-Мало, Сен-Бріє, Дінан.
У травні 1941 року 212-та дивізія перекинута на південь Франції до містечок Мон-де-Марсан і Байонна, де займається охороною франко-іспанського кордону та тилу військ Вермахту на цій ділянці.
Східний фронт
У складі 31-го командування особливого призначення дивізія знаходиться до жовтня 1941 року, коли через значні втрати в живій силі та техніки, що зазнала німецька армія на німецько-радянському фронті, отримала наказ на передислокацію до Східного фронту, в розпорядження групи армій «Північ» для посилення угруповання, що тримала блокаду Ленінграду.
З 21 жовтня, прибувши до Росії, в Гатчину, дивізія перейшла у підпорядкування XXXVIII армійського корпусу. У складі цього об'єднання 212-та дивізія перейшла до утримання визначеного рубежу на південному фасі блокованого Ленінграду поблизу Петродворця, Красного Села.
212-та піхотна дивізія бере активну участь у спробах наступу німецького Вермахту на обложене місто. У складі І-го армійського корпусу кинута на відбиття радянського контрнаступу 2-ї ударної армії на Волхові у лютому 1942 року, веде бої на річках Волхов та Тигода. В результаті активних дій розгромлена армія генерала А. Власова. Потім повернулася на попередні позиції на півдні Ленінграду, тримала оборону поблизу Оранієнбауму.
Протягом 1942–1943 років дивізія продовжує з іншими формуваннями Вермахту блокаду Ленінграду, утримуючи південні позиції навколо Оранієнбаумського плацдарму, бере участь у Красноборській операції, веде бойові дії на Чорній річці, поблизу Погостя, Вороново, Лодва, згодом б'ється у боях за Мгу.
З кінця грудня 1943 року переходить у глуху оборону по річці Мга, але з початком стратегічного наступу радянських військ на цьому напрямку, під ударами Червоної армії разом з військами XXVI армійського корпусу з боями відступала на Тосно, Луга, Струги Красні, Псков, Остров. До вечора 21 січня 1944 року Мга була звільнена радянськими військами 67-ї армії Ленінградського фронту, яка вела переслідування відступаючих військ Вермахту. 212-та піхотна дивізія своїми активними діями затримала наступ супротивника, що дозволило основним силам німців закріпитися на рубежі вздовж Жовтневої залізниці.
Через серйозні втрати рештки з'єднання відведені у тилову смугу групи армій «Північ», де розбиті формування зосереджені у Верхньодвінську, Глибокому, Швянченісі та Укмерге. У процесі реабілітації та відновлення боєздатності прийнято рішення не формувати вдруге нову 212-ту піхотну дивізію, а передати вцілілі підрозділи до Імперської області Країна Варти на навчальний центр у Серадзі, де переформувати на фольксгренадерську дивізію.
17 вересня 1944 року із залишків піхотної дивізії сформована 212-та фольксгренадерська дивізія Вермахту.
Райони бойових дій Німеччина (серпень 1939 — травень 1940); Люксембург, Бельгія, Франція (травень — липень 1940); Німеччина (липень 1940 — лютий 1941); Франція (лютий — жовтень 1941); СРСР (північний напрямок) (жовтень 1941 — вересень 1944).
Командування
Командири генерал-майор Вальтер Фрідріхс () (26 серпня — 15 вересня 1939); генерал-лейтенант Теодор Ендрес () (15 вересня 1939 — 1 жовтня 1942); генерал-лейтенант Гельмут Рейманн () (1 жовтня 1942 — 1 жовтня 1943); генерал-майор Карл Коске () (1 жовтня 1943 — 1 березня 1944); генерал-лейтенант Франц Зенсфусс () (1 березня — 17 вересня 1944).
Підпорядкованість
ЧасКорпусАрміяГрупа армій (округ)Штаб 1939 вересень
7-ма армія Група армій «C» Саарбрюкен 1940 січень — 7-ма армія Група армій «C» Саарбрюкен травень Резерв ОКГ навчальний центр Хойберг червень — 16-та армія Група армій «A» Лотарингія липень Резерв ОКВ Фрайбург 1941 січень Резерв ОКВ Фрайбург березень XXVIII-й ак 6-та армія Група армій «D» Бретань травень XXV-й ак 7-ма армія Група армій «D» Мон-де-Марсан червень XXXI-е КОП 7-ма армія Група армій «D» Мон-де-Марсан листопад XXXVIII-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Ленінград грудень XXVI-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Ленінград 1942 січень XXVI-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Ленінград квітень I-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Волхов травень L-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Ленінград серпень XXVIII-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Ленінград 1943 січень XXVIII-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Ленінград березень XXVI-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Волхов 1944 січень XXVI-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Волхов лютий L-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Луга березень XXVIII-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Псков квітень XXXVIII-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Псков червень XXVIII-й ак 18-та армія Група армій «Північ» Райхскомісаріат Остланд липень IX-й ак 3-тя ТА Група армій «Центр» Райхскомісаріат Остланд вересень
3-тя ТА Група армій «Центр» Серадз
Склад
Вересень 1939Червень 1943 316-й піхотний полк 316-й гренадерський полк 320-й піхотний полк 320-й гренадерський полк 423-й піхотний полк 423-й гренадерський полк 212-й артилерійський полк 212-й інженерний батальйон 212-й протитанковий дивізіон 212-й протитанковий батальйон 212-й розвідувальний батальйон 212-й дивізійний фузілерний батальйон 212-й дивізійний батальйон зв'язку 212-те дивізійне управління постачання 212-й запасний батальйон
Нагороджені дивізії Нагороджені дивізіїHolders of high awards
Кавалери Золотого Німецького Хреста 70
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 2 (№ 403 командир 316-го гренадерського полку оберстлейтенант резерву, доктор медицини Рудольф Кольбек — 22.02.1944№ 568 командир 212-го дивізійного фузілерного батальйону майор резерву Якоб Гансмаєр — 02.09.1944)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста 24
Кавалери Почесної застібки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» 15
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (3)
Див. також Оранієнбаумський плацдарм Стрєльнинсько-Петергофська операція Дем'янська операція (1941) 2-га Синявінська операція Пулковські висоти
Посилання
212. INFANTERIE-DIVISION — UNIT HISTORY 212.Infanterie-Division Infantry Division (3rd Wave) Infanteriedivision (3. Welle) 10 May 1940
Література Tessin, Georg (1979). Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945, Band 7: Die Landstreitkräfte. Nr. 131–200. 2. Auflage. Osnabrück. ISBN 3-7648-1173-0. Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
200th through 370th German Infantry, Security, and Panzer Grenadier Divisions. Organizations and Histories 1939–1945 (PDF; 461 kB), Nafziger Collection, Combined Armed Research Library.
Примітки