Андрі́й Микола́йович Галай ( 10 грудня 1993; Вікно, Городенківський район, Івано-Франківська область — 20 липня 2014, смт Георгіївка) — солдат Збройних сил України, 80-та окрема аеромобільна бригада. Учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 1993 року в селі Вікно Городенківського району Івано-Франківської області. 2009 року закінчив 9 класів Вікнянського НВК; 2013-го — Чернівецький транспортний коледж. Від 2013 року служив за контрактом, в зоні бойових дій з травня 2014. Загинув в час прориву ворожого оточення до Луганського аеропорту 20 липня. Взявши вогонь на себе, він надав можливість вивезти з оточення більше як 50 поранених десантників, в яких вже не було медикаментів. Перед боєм, ніби щось відчуваючи, він оповів побратиму Івану: «Я сьогодні загину, а ти поїдеш в село і скажеш моїй дівчині, що я її дуже кохав та подаруєш їй великий букет ромашок». Тоді ж загинув сержант Чигрин Олександр Іванович.
В Городенківщині по його загибелі оголошується триденна жалоба. 24 липня 2014 року похований у своєму селі.
Родина Вдома лишилися батько з матір'ю та молодша сестра.
Нагороди та вшанування за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, орден «За мужність» III ступеня (8.09.2014, посмертно) нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). 21 червня 2015 року на фасаді Вікнянського навчально-виховного комплексу йому відкрито меморіальну дошку.
Див. також
Список українських спортсменів, тренерів і функціонерів, що загинули під час Революції гідності чи внаслідок російської агресії в Україні
Посилання Указ Президента В зоні АТО загинув Андрій Галай з Городенківщини Перед загибеллю Андрій Галай попросив подарувати ромашки своїй дівчині Галай Андрій Миколайович Книга пам'яті Український Меморіал «Вічна пам'ять полеглим за Україну»! В Міноборони вшанували загиблих захисників