«J. & G. Thomson» або «James and George Thomson», а з 1890 року «J. & G. Thomson Ltd.» - компанія морських інженерів, братів Джеймса та Джорджа Томпсонів, яка була заснована в 1845 році в Глазго, Велика Британія. Компанія спочатку займалася інженерними роботами, виробництвом двигунів та інших машин для пароплавів. У 1851 році була відкрита верф «J. and G. Thomson», яка будувала пароплави. Компанія проіснувала до 1897 року.
Чим цікава ця компанія Відомий новатор в суднобудуванні Едвард Джеймс Харланд до заснування своєї верфі працював на верфі «J. & G. Thomson». Верф «J. & G. Thomson» випускала судна для таких відомих компаній, як «David Hutcheson & Co.», «John Bibby & Sons», «British & North American Royal Mail Steam Packet Company» («Cunard» з 1878 року), «Inman Line», «Red Star Line» та інші. Верф «J. & G. Thomson» дала життя відомим суднобудівним компаніям (верфям) «Harland & Wolff» (спочатку була «E. J. Harland & Co. Ltd.»), «John Brown & Company». На цій верфі був побудований броненосний крейсер Chiyoda для Імператорського військово-морського флоту Японії, який 27 січня 1904 року брав участь у бою проти крейсера «Варяг» і канонерського човна «Кореєць» у Чемульпо. Chiyoda також брав пасивну участь в Цусимській битві, тому що застарів к тому часу, та участь в інших баталіях в часи Російсько-японської війни. «J. & G. Thomson» збудувала пароплав Sicilia для італійської компанії, який першим з італійських пароплавів перетнув Атлантику від Італії до Нью-Йорку. «J. & G. Thomson» збудувала досить багато пароплавів, які стали рекордсменами Блакитної Стрічці Атлантики. Ця компанія мала позитивні результати в подовжуванні пароплавів. Досить багато побудованих компанією «J. & G. Thomson» пароплавів перепродали в "блокадні бігуни" для прориву блокади Конфедеративних Штатів. В останні роки компанія будувала кораблі для Королівського військово-морського флоту Великої Британії.
Історія «J. and G. Thomson» 1845 рік - Фірма з інженерних робіт була заснована Джеймсом і Джорджем Томсонами за адресою вулиця Фіністин () в Глазго. 1847 рік - Заснован їх ливарний завод в Андерстон (), Глазго. Двигун та котельні займали площу 2½ акрів; дизайн багато в чому скопіювали зі старих робочих підприємств Роберта Нейпіа () – Вулкан () і Лансфілд () ливарні заводи; підйом і обробка частин машин була виконана майже повністю ручною працею; перевезення машин спиралися на великі бригади чоловіків і хлопчиків.
Перша машина для пароплава була зроблена на ливарному заводі Клайдбанку - це був один шпиль з двигуном 50 HP для «West Highland trade», що належав до «G. and J. Burns».
У 1840-х Густав Крістіан Швабе став молодшим партнером в судноплавній компанії «John Bibby & Sons», яка базувалася в Ліверпулі. У той же час Швабе зустрівся з Едвардом Харланд, тоді Харланд був учнем в "Robert Stephenson and Company" в Ньюкасл-апон-Тайн.
1851 рік - Брати Томпсони відкрили, після їх ливарного виробництва в Глазго, верф в Кесник () під назвою «J. and G. Thomson». Стара за будівлею верф в Гоуван () займала площу близько 3 гектарів. Обидві будівлі (верф та ливарне виробництво) зайняли близько 1500, коли повністю вступили в лад. Цього року «J. and G. Thomson» найняла 200 чоловік. Густав Крістіан Швабе домовився, щоб морські інженери «J. & G. Thomson», які будували кораблі для «John Bibby & Sons», найняли Харланда. Гвинтовий пароплав Tiber побудувала в 1851 році компанія «J. Reid & Co. Ltd.». Ось що писав про цей пароплав Едвард Джеймс Харланд: "... пароплав для «Bibby and Co» на Клайді, суднобудівник пан Джон Рід (), а двигуни від «J. and G. Thomson», в той час я був з ними (з Томсонами). Пароплав розглядався на предмет екстремальної довжини, яка була 235 футів, в пропорції до ширини, яка була 29 футів. Серйозні побоювання, чи зможе судно встояти в бурхливому морі, були викинуті. Думали, що кораблі в таких пропорціях можуть згинатися і навіть небезпечні. Проте, на мій погляд здавалося, що пароплав мав великий успіх. З цього часу я почав думати і працював над перевагами і недоліками такого судна, розглядаючи це з точок зору судновласника і будівельника. Результат мав перевагу на користь власника судна, і це спричинило труднощі в будівництві відносно суднобудівельника. Однак ці труднощі, я думав, можуть бути легко подолані." Першим судном, яке почали будувати на верфі в Гоуван, був Mountaineer для «West Highland trade», що належала «David Hutcheson and Co.» На верфі будували одразу кілька суден. 1852 рік - В травні спустили на воду перший пароплав Jackal. 1852-1853 роки - Деякі джерела вказують, що Mountaineer був збудований в 1853 році, але це може бути завдяки подовженню судна чи рік вступу судна в дію. Побудовано три пасажирських пароплава для «John Bibby & Sons». «J. & G. Thomson» швидко завоювала репутацію з створенню престижних пасажирських суден. Надалі побудовано близько сорока пасажирських пароплавів, головним чином для Атлантичного поштового зв'язку для «Cunard» і «G. and J. Burns». У ті часи конкуренція щодо швидкості пароплавів збудованих в Клайді була дуже напруженою. Головне місце серед конкурентів займав Девід Хатчінсон, який, хоча і був в захваті від побудованого Томпсонами в 1853 році пароплава Mountaineer, не вагався в рішенні подовжити його в сторону носа, щоб зробити ніс більш гострим для забезпечення панування пароплава в швидкості під час подальшого сезону. Результати були задовільними. У 1853 році Едвард Джеймс Харланд повернувся в Ньюкасл, де влаштувався на роботу на верф біля річки Тайн. Надалі Едвард Джеймс Харланд працював ще на одної верфі в Белфасті, у 1856 році заснував свою верф «E. J. Harland & Co. Ltd.» і цей бізнес потім розподілив з племінником Швабе і компанія змінила назву на «Harland & Wolff». До цієї нової суднобудівної компанії перейшов від «J. & G. Thomson Ltd.» клієнт «John Bibby & Sons», - більше «J. & G. Thomson Ltd.» не будувала судна для «John Bibby & Sons». У 1854 році на верфі вперше збудували пароплав для «British & North American Royal Mail Steam Packet Company» (з 7 серпня 1878 року «Cunard») - гвинтовий пароплав Jura, який також був подовжений. Завдяки задоволеним результатам в подовженні пароплава Mountaineer пароплави росли і росли, доки вони не перетворилися в знамениті Іона і Cambria, які збудували пізніше для «David Hutcheson and Co.» на верфі «J. and G. Thomson». 1862 рік - Бразилія. Бурхливий для Бразилії 1862 рік пройшов серед безлічі перипетій. Різні міністерства кілька разів скидалися майже негайно після сформування. Цим міністерствам доводилося розплутувати наслідки зіткнення з Англією, які мали місце в червні попереднього року. 1863 рік - «Galbraith & others» з Лондону замовили це судно в «J. & G. Thomson» від імені флоту Конфедеративних штатів. Це торгове судно спустили на воду 29 листопада 1863. Спір з урядом над якістю збірки Pampero призвів до конфіскації судна в грудні 1863. Pampero - це південно-американське (бразильське чи уругвайське чи парагвайське) слово, яке означає пампаси. Можливо, що побудований пароплав могли віддати чи продати одній з країн конфлікту навколо Уругваю чи Парагваю. Отже, конфіскацію судна Pampero треба розглядати і з цього боку.
1863 рік - Джеймс Томсон пішов у відставку; Джордж Томсон взяв на себе бізнес. 1864 рік - Побудували колісний пароплав Rio de la Platte, номер 75 за верф'ю, для Річної Інспекції Уругваю. 1865 рік - Бразилія. Стан справ був надзвичайно заплутаним. Казна була близька до дефіциту. Були витрачені значні суми на армію, - спочатку на увазі побоювань, породжених зіткненням з Великою Британією, а потім внаслідок чвар з Монтевідео і Парагваєм. Непорозуміння між Бразилією і Англією отримало мирне вирішення. Укладення Договору про Потрійний союз між Бразилією, Уругваєм і Аргентиною 8 травня 1865 року об'єднало ці три країни проти Парагваю і було зустрінуте загальною радістю. У цьому році з верфі «J. & G. Thomson» зійшли на воду 5 суден загальним тоннажем 8790 тонн. 1865 рік - І все ж Британський Уряд продав Pampero у 1865 році Військово-морському флоту Чилі. А в 1866 році Чилі перепродала судно Військово-морському флоту Іспанії. 1866 рік - 28 червня помер Джордж Томсон (1815-1866) Есквайр, інженер і суднобудівник. Бізнес продовжили його два сини. 1867 рік - Бразилія. Річка Амазонка була відкрита для всесвітньої торгівлі. Вільний пропуск торгових кораблів всіх національностей в бразильські води великої річки мав величезний вплив на розвиток цивілізації в цих ще пустельних країнах. 1870 рік - 14 березня помер Джеймс Томсон (1803-1870). 1872 рік - Понад 120 суден було створено між 1852 і 1872 роками на верфі «Clyde Bank», що належала «J. and G. Thomson».
Нова верф компанії «J. and G. Thomson»
1872 рік - В 1872 році згідно примусового замовлення «J. and G. Thomson» були змушені продати верфі «Clyde Bank» у Bankton тресту «Clyde Navigation Trust» за 90000 £, в результаті «J. and G. Thomson» переїхали в нову верф далі вниз за течією в Західний Данбартоншир і взяв з собою назву для нової верфі «Clyde Bank» і ефективно заснувавши місто Клайдбанк. Ця верф компанії «J. and G. Thomson» біля Клайдбанку в 1899 році стала верф'ю компанії «John Brown & Company». 1880 рік - Верф почала перехід від чавуну до сталі для будівництва пароплавів, прибережних пасажирських суден і колісних пароплавів для шотландських і бразильських компаній. 1881 рік – Рік пішов на роботи з двигунів. Найнято 3500 робітників. 1884 рік - На верфі було побудовано судно America (оснащене як бриг з двома димовими трубами), - це один з багатьох рекордних кораблів, які виграли Блакитну Стрічку Атлантики протягом декількох місяців. Взагалі з верфі вийшло декілька інших суден, які також захопили Блакитну Стрічку. 1889 рік - Не бажаючи використовувати французьку верф після катастрофи побудованого на ній бронепалубного крейсера Імператорського флоту Японії Unebi, Імператорський флот Японії розмістив замовлення в «J. and G. Thomson» в Глазго на будівництво нового .Стаття англійської вікіпедії був замовлений як заміна нещасливого , і був проплачений завдяки грошовій страховці, яку отримали від французького уряду після зникнення без сліду корабля Unebi в Південно-Китайському морі, на шляху до Японії. 1888 рік - Компанія була експонентом (пред'явником) на виставці в Глазго. 1889 рік - 15 серпня 1889 року на воду спустили і 7 грудня здали для Red Star Line пасажирський пароплав Friesland. Friesland був визнаний одним з найбезпечніших судів свого часу в зв'язку з тим, що мав подвійне дно і водонепроникні перегородки, за кількістю рятувальних шлюпок і за той факт, що міг прийняти баласт до 1000 тонн води.Стаття німецької вікіпедії
«J. & G. Thomson Ltd.» 1890 рік — Компанія взяла обмежений статус і стала зватися «J. & G. Thomson Ltd.», — схоже, що це відбулося завдяки випадку з і в зв'язку з будуванням 1890 рік - 3 червня спустили на воду за японським замовленням, який хоча і вважався бронепалубним, але по суті був броненосним, так як окрім 25-35-мм броньової палуби він ніс 92-мм пояс з хромової стали, поставлений прямо на зовнішню обшивку, який закривав більше половини довжини його корпуса. 1890 рік - Пре-дедноутний лінкор замовили відповідно до Програми згідно Закону Військово-Морської Оборони 1889 року. Побудували, в тому числі і двигуні, на верфі «J. & G. Thomson Ltd.» і спустили на воду 1 березня 1892 року за ціною трохи більше 900 000 £. Корабель будували на стапелі з мілководним наклоном так, що він ковзав до води вниз 86 хвилин за допомогою колод для штовхання і буксирів, які тягнули судно до води, але часами так повільно, що рух не відчувався людським оком. Тому велика кількість присутніх для спостереження спуску корабля людей пішло до того, як корабель був у воді.Стаття англійської вікіпедії 1891 рік - Будівництво контролювали Араї Юкан () і Іджуін Гороо (). 1 січня 1891 року будівництво крейсеру було закінчено і благополучно прибув в Йокосука 5 вересня 1892 року.