Лутига розлогаДжерело — Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович, лутига креслата (Atriplex patula L.) — вид рослин з роду лутига (Atriplex) родини амарантових (Amaranthaceae).
Загальна біоморфологічна характеристика
Однорічна трав'яниста рослина 30-90 см заввишки з сильно розгалуженим коренем. Терофіт. Стебло висхідне або прямостояче, іноді з борошнистим нальотом. Гілки горизонтально віддалені і дугообразно спрямовані вгору, більш-менш довгі. Листя чергові, нижні довгасто-ромбічні, зубчасті, зі списовидною основою; верхні ланцетні або лінійно-ланцетні, зазвичай темно-зелені. Суцвіття колосовидно-волотисті, гілочки волоті короткі.Квітки обох статей або одностатеві, зібрані в клубочки, з борошнистим нальотом, утворюють складний колос, який у верхній частині може бути пониклим. Оцвітини немає, його замінюють два приквітка, широко-ромбічних, при основі списоподібно-подовжених, більш-менш зубчастих. Плоди на ніжках, які мають однакову з ними довжину. Насіння диморфне: чорне 1-2 мм в діаметрі і коричневе 2-З мм в діаметрі. Цвіте з липня по вересень.
Число хромосом: 2n = 36.
Галофіт. Максимальна солоність - до 720 мМ, оптимальна від 0 до 180 мМ.
Тип фотосинтезу - C3.
Поширення
Природний ареал
Африка Північна Африка: Алжир; Єгипет; Марокко; Туніс Азія Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Іран; Ліван; Сирія; Туреччина Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан Сибір: Алтайський край, Східний Сибір, Західний Сибір Середня Азія: Казахстан (рідкісний); Узбекистан Китай: Синьцзян Європа Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російська Федерація — Європейська частина; Україна (вкл. Крим) Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція (вкл. Крит); Італія вкл. Сардинія, Сицилія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія (вкл. Балеарські острови)
Інтродукція
Африка Макаронезія: Португалія — Азорські острови Південна Африка: Південна Африка Австралія Нова Зеландія Північна Америка Канада США Південна Америка Аргентина — Буенос-Айрес, Санта-Фе; Чилі; Уругвай
Екологія
Росте на багатих мінеральними солями місцях: уздовж доріг, на берегах річок, а також як бур'ян в городах, посівах, на луках, в садах, на полях.
Застосування
Вирощують як овочеву культуру.
Хімічні властивості розлогої лутиги не вивчено.
У народній медицині лутигу розлогу застосовують як зміцнювальний засіб при геморої й подагрі, а при сухому й хронічному кашлі — як відхаркувальний засіб. Її використовують і при гінекологічних захворюваннях, при болях, мізерних менструаціях і при пологах (для полегшення виходу дитячого місця). В усіх перелічених випадках препарати з цієї рослини вживають усередину.
Зовнішньо застосовують свіже листя з лутиги розлогої при ранах.
Спосіб застосування: Відвар: 20,0-200,0; по одній склянці три рази на день.
Примітки
Див. також
Список видів роду Лутига
Література
Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934–1964 Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). Allan, H. H. B. et al. 1961-. Flora of New Zealand. Black, J. M. 1943–1957. Flora of Southern Australia, ed. 2. Botanical Society of the British Isles. BSBI taxon database (on-line resource). CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. Cabrera, A. L. & E. M. Zardini. 1978. Manual de la flora de los alrededores de Buenos Aires. Cabrera, A. L., ed. 1965–1970. Flora de la provincia de Buenos Aires. Cooper, M. R. & A. W. Johnson. 1998. Poisonous plants and fungi in Britain: animal and human poisoning. Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. Duncan, W. H. & J. T. Kartesz. 1981. Vascular flora of Georgia: an annotated checklist. Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. Eriksson, O. et al. 1979. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 2. Euro+Med Editorial Committee. Euro+Med Plantbase: the information resource for Euro-Mediterranean plant diversity (on-line resource). FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. Germishuizen, G. & N. L. Meyer, eds. 2003. Plants of southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14. Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1963. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. Greuter, W. et al., eds. 1984-. Med-Checklist. Harrington, H. 1954. Manual of the plants of Colorado. Hitchcock, C. L. et al. 1955–1969. Vascular plants of the Pacific Northwest. Instituto de Botánica Darwinion. 2008. Flora del Conosur. Catálogo de las plantas vasculares. Integrated Botanical Information System (IBIS). Australian plant common name database (on-line resource). Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae. Kearney, T. H. & R. H. Peebles. 1969. Arizona flora, ed. 2. Navas-Bustamante, L. E. 1973–1979. Flora de la cuenca de Santiago de Chile. Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. Radford, A. E. et al. 1964. Manual of the vascular flora of the Carolinas. Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. Sukhorukov, A. P. 2006. Zur Systematik und Chorologie der in Russland und benachbarten Staaten (in den Grenzen der ehemaligen UdSSR) vorkommenden Atriplex-Arten (Chenopodiaceae).Ann. Naturhist. Mus. Wien 108B:342-344. Täckholm, V. 1974. Students' flora of Egypt, ed. 2. Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. Welsh, S. L. & G. Moore. 1973. Utah Plants. Willis, J. H. 1970–1972. A handbook to plants in Victoria. Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition).
Джерела
Посилання
http://www.tropicos.org/Name/7200006 Atriplex patula L. на сайті «Плантариум»