Даніель Костянтинович Виговський (?—1740)(Конюший великий литовський)  Маршалок, граф, Імперський ,Знать Поморська, Смоленський депутат на надзвичайний сейм 1712 р. та надзвичайний сейм (з межами) 1712/1713 рр. політичний діяч Великого князівства Литовського. Представник українського православного шляхетського роду Лучичів Виговських гербу Абданк, Деякі представники з часом перейшли в католицтво.Дворянський титул, наданий родині Лучичів Виговських імператором Леопольдом I Габсбургом , описаний у дворянських книгах Шляхетного родоводу Виговських під номером А 350 від 1832 року.

Життєпис Даніель Виговський — представник давнього українського шляхетського роду Лучичів Виговських гербу Абданк, родове прізвище якого походить від поселення Вигів (тоді Овруцького повіту Київського воєводства, нині Коростенського району Житомирської області).Мицик Ю. А. Виговські // Батько — Костянтин Виговський, київськийСенютович-Бережний В. Рід і родина Виговських . — С. 164. , пан на Лисянці. Матір — дружина батька Раїна — S. 304. (Регіна) Мещерська (Мещерина). Данило мав шість братів та одну сестру. Рідний брат , Магната. Габріеля фон виговського, Степана Виговського дворянина Яна III та маршалка двору Гедвіги Пфальц--Нойбурської та Конюшого Марії Казимири Петра Виговського

Посол на конвокаційний сейм 1696 року від Вількомирського повіту.Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr … — T. 4. — S. 614. 1720 року продав Станіславові Любомирському Соколівку. — S. 34—35.

Є конкретний документ від 16 квітня 1704 року:

Даніель виговський особисто прибув до королівського судового уряду у Варшаві та подав до актів маніфест Олександра Бенедикта Собеського про викрадення Якуба і Константина. Собеських Августом II Сильним

Польська дослідниця Магдалена Уйма прямо зараховує Олександра, Стефана, Данила, Петра, й Габріеля Виговських до близьких товаришів родини Собеських. Служба при дворі Собеських не випадкова адже прямі представники родни лучичів виговських мали привілеї французької династії Валуа а саме Від Генріха III та іньших перечисленних, Ваза, Сфорца, Ягелони, Баторі, самих могутніх династій Речі Посполитої та ВКЛ .У роду Собеських є дуже прямий зв'язок із Генріхом III Валуа: брат Антуана — François de La Grange de Montigny, відомий маршал Франції, служив за Генріха III. Саме ця лінія La Grange була при французькому дворі Валуа. Та мае зв'язок з Замойськими з роду яких походила Дружина Яна III Марія Казимира Луїза де Лагранж д'Аркен тому Виговські століттями служили европейській монархії про що свідчать грамоти та привілеї данні родині за службу 1546 Підтвердження по клопотанню королеви Бони Сфорци привілей Сігізмунда I Овруцьким боярам 1554 Привілей Сігізмунда II Августа 1570 Грамота Сігізмунда II Августа 1581 Грамота Стефана Баторія 1611 Грамота Сігізмунда III 1633 Грамота Владислава IV 1574 Привілей Генріха III Валуа 1541 Грамота Привілей Сгізмунда І перша згадка Лучичів 1560 Грамота Сігізмунда ІІ Августа Уряди (посади): чашник київський (1690-1704), конюший великий литовський (призначений Станіславом Лещинським) (1707-1709, хоча вживав цей титул ще в 1712 р.), маршалок двору найсвітлішої королеви Катажини, мінський каштеляну першій частині першого тому свого гербівника Каспер Несецький вказує, що після 1691 року мінським каштеляном був Виговський гербу Абданк невідомого імені → Див.: Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi… — Lwów, 1728. — T. 1. — Cz. 1. — S. 246—247 з 19 лютого 1713 рокуУраднікі (пасади, тытулы) Менскага ваяводства XVI—XVIII стагоддзяȳ (Біяграфічны даведнік) . — Мінск : Олдеран, 2007. — С. 54. , <<після смерті Міхала Щуки>> староста Несвізький, Візненський, Севежський і Шиманський,  Неборовський, Реклинський і Велятицький (Віленське воєводство), посади отримав «цесією» від Казимира Яна Сапеги 16 червня 1701 року.Rachuba A. Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademja Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 46.

Дружина — княжна Тереза Друцька-Любецька . Мав доньку Рахель Терезу (Рахелю; 15 лютого 1694, Мінськ — 23 листопада 1739, Вільно), яка 1712 року в Мінську стала дружиною дорсунського старости князя Кароля Огінського (бл.1690—1716Karol ks. Ogiński h. Oginiec (ID: dw.4902) . ) а після його смерті стала в 1717 році дружиною троцького каштеляна Антонія Казимира Сапеги.

Текст напису з латини має такий переклад: «Зупинися, перехожий, і подивись! Тут покоїться Петро з Вигова Виговський, граф Священної Римської імперії, походження якого дало йому славу та гідність, а природа наділила його найвідповіднішим характером. Але що ж?! Найблагороднішій здатності не дали розвинутися так, як вона могла. Бо коли він користується прихильністю Казимири, найпрекраснішої королеви Польщі, і керує її конюшнею та двором, обіймаючи послідовні посади в розквіті сил, він помирає в Ґданську через передчасний ірон долі та той, хто завдячував своїм початком місцевості на Чорній Мочі в Київській губернії знаходить могилу біля моря Балтійського 15 серпня 1697 року у віці 30 років. Його найлюбіший брат, його величність, граф Данило Виговський, останній конюший Великого Князівства Литовського, маршалок двору найсвітлішої королеви польської Катаржини, староста Нєсвезький, Візненський, Севежський і Шиманський, на свідоцтво невмирущої братерської любові і з поваги до праху поставив скорботний цей мармуровий надгробок. Геть, перехожий! І пам'ятаючи, що ти смертний, помолися над прахом покійного»

Примітки

Джерела Сенютович-Бережний В. Рід і родина Виговських. — С. 149—167. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 614.

Посилання Daniel Wyhowski h. Wychowski (ID: psb.28066.5) . https://gdansk.dominikanie.pl/2022/08/epitafium-piotra-wyhowskiego/