Богиня — божество жіночої статі, або жіноча божественність, аналог чоловічих божеств, відомих як «боги». У багатьох давніх релігіях і культурах богиням поклонялися, і частково цей культ зберігся донині. Уявлення про богинь та сфери їхнього впливу часто асоціюються з родючістю, материнством та іншими традиційно жіночими ролями. Водночас існують богині війни, мудрості, моря й знання.
Богині зазвичай є частиною ширшого пантеону, що охоплює божества обох статей. У деяких традиціях трапляються також гермафродитні божества — ті, що мають ознаки обох статей.
Значення
Генеративна або репродуктивна здатність богинь (так само як і богів чоловічого роду) пов'язана з міфами про створення світу. Жіноче начало асоціюється з народженням, зокрема з уявленням про виникнення космосу. Звідси походить ідея про Богиню-Матір або Матір-Землю. Цю концепцію частково підтверджують археологічні знахідки — від 100 до 200 статуеток «палеолітичних Венер», що датуються пізнім палеолітом (приблизно 40 тис. років тому). Серед них — «Венера з Холе-Фельс», одна з найдавніших відомих фігурок.
У багатьох міфах образ богині асоціюється не лише з «жіночим началом», а й з традиційно чоловічими сферами життя: війною, полюванням, владою, насильством, а також з досконалим духом і автономною сексуальністю, що лежить в основі досі непроясненого історичного міфу про амазонок. Окрім того, образ богині часто уособлює початок і кінець життя, пов’язуючи її роль з циклом народження й смерті.
Через суперечливі властивості, що приписуються богиням і богам, їх здебільшого уявляють як втілення єдності протилежностей: створення і руйнування, життя і смерті, любові й ненависті, добра і зла, духу і матерії, світла і темряви.
Богині в розвитку цивілізації При переході від малих соціальних організацій до цивілізацій культи богинь мали велике значення в усьому світі, наприклад, в Індії, Єгипті, Месопотамії, Китаї, Японії, Греції та Римі. У цих складних аграрних суспільствах богині відповідали за родючість посівів, за монархію, за захист релігійних центрів і за перемогу у війнах.Eliade, Mircea (editor). The Encyclopedia of Religion, New York 1987. Vol. 6, p. 37.
У різних культурах богині виконували багато важливих функцій, однак універсальний культ «Великої Матері» не може бути встановлений. У деяких культурах богині були тісно пов'язані з виникненням більших міст, а також з появою монархії, і вважалися джерелом виникнення найскладніших соціальних організацій. Вони часто відповідали за соціальні інститути, такі як збір податків або розподіл ресурсів, тоді як в інших культурах богині представляли лише супутників чоловічих богів або були включені в таємничу релігію із давніх шаманських культів.Ibídem, p. 40.
Концепція богині підтримується сучасними та пантеїстичними матріархами, як жіноча версія або аналогічна Богу (наприклад, бог Авраама), який у феміністських та інших колах сприймається як той, що вкорінений у патріархальні концепції, де домінує виключення жіночих концепцій.
Жіночі та чоловічі стосунки між обожнюваннями іноді виникають у монізмі, де богиня і бог розглядаються як гендери трансцендентної істоти.
Історичні релігії
У регіоні Месопотамії богині є одними з найдавніших божеств. Деякі дослідники припускають присутність жіночих божеств, які сягають передісторії, тому що значна частина знайдених скульптур є жіночими, тоді як скульптури чоловіків, скоріше, є винятком.
Існують суперечки щодо того, чи пов'язана першість богинь із соціальним матріархатом. Порівняння з нинішніми культурами, які бачать багато богинь або серед яких є відомий культ жіночих божеств, показує, що це «не обов'язково суспільства, в яких жінок цінують і пропонують їм можливості».Fehlmann, Meret. Die Rede vom Matriarchat. Chronos Verlag, Zürich 2011, p, 105
За винятком хетської богині сонця Арінни, у більшості релігій давнини немає богинь, які очолювали б ієрархію божеств. Вони часто виступають як богині родючості, фігури матері, богині землі або просто «як доповнення до свого чоловіка без власного храму».K. H. Bernhardt, Artículo: Göttin, en: Biblisch-Historisches Handwörterbuch (BHH), Vol. 1, p. 600
Аккадська богиня Іштар — і, відповідно, шумерська богиня Інанна та східносемітська богиня Астарта — була богинею війни, богинею-матір'ю та богинею кохання. Оскільки вона була домінантною богинею, її ім'я можна було використовувати для іменування богинь у загальному вигляді.R. Border, Art. Ischtar, in: BHH 2, 778
Богиням землі, родючості поклонялися скрізь, де жили землероби, від Єгипту через Малу Азію до кельтів, германців і слов'ян. Також в культурах ацтеків, майя та інків цьому типу богинь поклонялися.
Стародавній Близький Схід
Єгипет
У Стародавньому Єгипті існувала велика кількість важливих богинь. Наприклад, богиня неба Нут, яка також була дружиною бога землі Геба, богині війни, ткацтва і переможної зброї Нейт, і Хатхор, яка як богиня неба постає в різних формах.Eliade, Mircea (editor). The Encyclopedia of Religion. New York 1987; Vol. 6, S. 38. Іншими важливими богинями в Єгипті були, наприклад, Маат, Бастет і Мут.
Однією з найвідоміших єгипетських богинь є Ісіда. Фараон вважався сином Ісіди, і оскільки її ім'я лінгвістично пов'язане з єгипетським словом «трон», вона також вважалася священним осідком фараона. Пізніше Ісіда була дружиною Осіріса і матір'ю Гора і, нарешті, стала універсальною богинею, культ якої поширився на Грецію та Рим.
Ісіда Баст Сехмет Хатхор Нефтида Ваджет Мут Нут Нейт Таурт Маат
Месопотамія
Нінхурсаг Тіамат Інанна
Аравія У язичницькій релігії, яка панувала в Аравії до ісламу, поклонялися кільком богиням, у тому числі трьом, яких називають дочками Бога: Ал-лат, Узза і Манах, три головні богині Мекка.
Індоєвропейська релігія
Дхармічні релігії
Індуїзм Індуїзм — це комплекс різноманітних систем вірувань, які розглядають різних богів і богинь як репрезентації або які вийшли з одного джерела, Брахмана, інтерпретованого як сутність, що формує все, безформне, нескінченне й безособове в традиції Адвайта, або як подвійний бог, такий як Лакшмі — Вішну, Радха — Крісна, Деві — Шіва згідно з традиціями двайта (подвійності).
Такі аспекти, як Бог, який є Богом чоловічої статі (Шактіман) з жіночою енергією (Шакті), що працює як пара, часто уявляються як боги-чоловіки та їхні дружини або подружжя, забезпечуючи багато аналогій між пасивним носієм чоловічої статі та динамізмом жіночого. енергії.
Справді, у священному писанні шакти, відомому як Деві-маджатмія, усі богині представлені як вирази та аспекти єдиної жіночої сили, єдиної у своїй істині, але виражених у формі багатьох богинь, які дають світу та космосу енергію для його працездатності. І філософські трактати, і метафори передають повідомлення про те, що потенціал чоловічого буття визначається дією божественного жіночого роду.
Місцеві божества з різних регіонів Індії часто ототожнювали з головними індуїстськими божествами, процес, який отримав назву санскритизації.
Деякі богині навіть мають понад 100 імен. У той час як моністичні сили призвели до злиття деяких богинь, відцентрові сили породили нових богинь і популярні ритуали у різних частинах світу індуїзму. Таким чином, дуже популярна богиня Дурга могла бути доведичною богинею, яка пізніше була об'єднана з іншими богинями, такими як Парваті.
Греко-римська релігія
Доолімпійські грецькі богині, як правило, були інтегровані в рослинні ритуали, такі як Мати-Земля та хнотична Мати Богів, Гея. До того , як Дельфійський оракул був присвячений Аполлону, він був у стосунках з Геєю. Під час здійснення культу Геї приносили в жертву тварин, злаки та фрукти, а також практикували транс володінняEliade Mircea (editor). The Encyclopedia of Religion. New York 1987; Bd. 6, S. 39.
В Елевсінських містеріях поклонялися богині Землі Деметрі. У цьому культі фігурує тема перевтілення в дочку Деметри Персефону, викрадену з Аїда в підземному світі.Mircea Eliade (Hrsg.): The Encyclopedia of Religion. New York 1987; Vol. 6, p. 39.
Гея Потнія Терон Деметра Афіна Кібела Гера Тейя Персефона Артеміда Афродіта Нікс
Кельтська релігія Данна Богиня Матір Суліс, Вербея Бригіт Агрона, Морріган
Германська релігія З відомостей, що дійшли до нас про германську міфологію, видно, що в ній були численні жіночі божества, велетні та богині.
Фрейя Фрігг Фулла Гна Гулльвейг Хел Глін Ідунн Нанна Нетус Норни Нотт Скаді Соль
Доіспанська мексиканська релігія У долині Мексики з незапам'ятних часів було звичайним шанування надзвичайно великого жіночого пантеону. Деякі з них були перетворені, і їхнє поклоніння триває донині.
Коатлікуе Чіуакоатль Тонанціна Ікстоціуатль
У Південній Америці інки мали кілька жіночих божеств.
Мама Кілья Пачамама
Полінезійські вірування Із стародавнього і тисячолітнього культу, що знаходяться на нинішніх островах Тихого океану. Від невеликих, що належать Океанії, до групи Гавайських островів.
Кейн Мілохай Пеле
Авраамічні релігії
Монотеїстичні культури, які визнають лише одне головне божество, зазвичай приписують йому чоловічі характеристики, неявно використовуючи чоловічий граматичний рід і явно використовуючи такі терміни, як «Батько» або «Господь». Однак у всіх монотеїстичних релігіях є містичні течії, які підкреслюють жіночі аспекти божества; наприклад, колірідійці при зародженні християнства, які бачили Марію як богиню; середньовічна візіонерка Джуліан Норвічська в юдаїзмі Шехіна або в гностичних традиціях ; і деякі суфійські тексти ісламізму.
Юдаїзм Староєврейська, як і новоєврейська, не мають середнього роду, лише чоловічий і жіночий. Хоча юдаїзм використовує слова чоловічого роду для опису Бога, він стверджує, що Бог не має статі. Мається на увазі баланс, коли Бога можна було б називати в чоловічому роді в більшості об'єктів, пов'язаних з поклонінням в юдаїзмі, так само, як Тора згадується в жіночому роді.
Християнство
Віра в жіноче божество в християнстві зазвичай вважалася єретичною або характерною для єресі, хоча шанування Марії, матері Ісуса, як особливо привілейованої людини, хоча і не божества, продовжується з початку християнської віри.
У деяких християнських аспектах (наприклад, у православному) Софія є уособленням божественної мудрості (або архангелом), що приймає жіночу форму. Вона згадується в першому розділі Книги Соломона.
Із 1980-х років християнські феміністки кидають виклик цьому традиційному погляду. Деякі, наприклад Мері Дейлі, більше не вважають себе християнками, але інші продовжують шукати простір у своїх традиціях для божественної жінки та жіночого духовного лідерства (див. теологію).
Однак важливо зазначити, що хоча виразне використання терміна «богиня» рідко зустрічається в традиційному християнстві, віра в те, що Бог виходить за межі статі, володіючи і чоловічим і жіночим, є доволі поширеною. Займенники жіночого роду історично використовувалися для позначення Святої Трійці. Катехизис Католицької Церкви вчить, що Бог не є чоловіком, але через роль, яку Він відіграє в нашому світі, термін «Батько» є більш доречним, ніж «Мати».