Сабатон (), він же солерет () — латний черевик. Кріпився до наголінника.
Перші панцерні сабатони з'явилися в Італії в середині XIV століття і складалися з 4-5 сегментів, а по формі копіювали тодішнє взуття, тобто мали короткий гострий носок.
В XV столітті в міланських і готичних обладунках сабатони робилися з довгим гострим носком, який для ходьби відстібувався. На противагу їм сабатони максиміліанівських обладунків копіювали тодішню моду на взуття і робилися широкими і тупими, їх за це називали «ведмежі лапи».
Пізніші сабатони робилися з круглим або злегка загостреним носком, і теж не довгі.
Вийшли з ужитку разом з наголінниками в другій половині XVI століття.
Джерела August Demmin: Die Kriegswaffen in ihrer historischen Entwickelung von der Steinzeit bis zur Erfindung des Zündnadelgewehrs. Ein Handbuch der Waffenkunde. Seemann, Leipzig 1869.