Савіо (, 9 січня 1974, Віла-Велья) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
Велику частину кар'єри провів у бразильських та іспанських клубах. На батьківщині грав за «Фламенгу» та «Деспортіва Капішаба». В Іспанії виступав за «Реал Мадрид», «Реал Сарагоса», «Реал Сосьєдад» і «Леванте». Також виступав за французький «Бордо» та кіпрський «Анортосіс».
Чемпіон та володар Кубка Бразилії. Чемпіон та володар Кубка Іспанії. Триразовий переможець Ліги чемпіонів, володар Суперкубка УЄФА та Міжконтинентального Кубка у складі мадридського «Реала». Колишній гравець збірної Бразилії. Срібний призер Кубка Америки 1995 і бронзовий призер Олімпіади 1996 в її складі.
Біографія Савіо Бортоліні Піментел народився в місті Віла-Велья, розташованому в бразильському штаті Еспіріту-Санту. Почав свою кар'єру в дитячому клубі «Флуміненсінью», організованому його батьком Абімаром Бортоліні, який був шанувальником «Флуміненсе». У 14 років Савіо вирішив стати професійним футболістом, причому бажав в майбутньому виступати за «Фламенгу». Його мати Ровена Піментел не була ні на одній грі сина, оскільки не хотіла бачити, як хтось може покалічити її сина. Вона залишалася вдома та молилася Богу, щоб її син залишився здоровим.
«Фламенгу» Шлях у «Фламенгу» лежав через місцевий клуб штату Еспіріту-Санту — «Деспортіва Капішаба», чиї селекціонери помітили молодого футболіста. А вже там на нього звернули увагу представники «Фламенгу». Юний Савіо, не роздумуючи, прийняв пропозицію клубу з Ріо-де-Жанейро. У новому клубі Савіо провів десять років. Перші п'ять років він разом з іншими молодими футболістами жив у гуртожитку «Фламенгу». Чотири перші сезону Савіо провів у другій команді «Фламенгу», за яку відіграв 119 матчів та забив 54 м'ячі, і його гра настільки вразила тренерський штаб першої команди, що 1992 року 18-річний півзахисник дебютував у тріумфальному для «червоно-чорних» чемпіонаті Бразилії 1992 року. Хоча сезон «Фламенгу» почав не вражаюче, але поступово команда, набравшись сил, завоювала п'ятий чемпіонський титул, обігравши в фінальному матчі «Ботафогу» (3:0 і 2:2).
Незабаром після того, як Савіо залучили до тренувань основного складу, його знову повернули в другу команду, щоб він набрався сил і досвіду, достатніх для виступу за основну команду. Чотири місяці тренувань з основною командою, з такими гравцями, як Зіньйо та Леовежильдо Жуніор, не пройшли дарма, ставши додатковим стимулом до професійного зростання Савіо.
Коли через кілька місяців команду прийняв тезка легендарного форварда Жуніор, він знову повернув Савіо в першу команду і став потроху допускати його до основи. Коли «Фламенгу» грав на виїзді з «Сан-Паулу» та після першого тайму програвав 0:2, в перерві Жуніор підійшов та просто сказав йому: «Готуйся грати». Савіо вийшов та повністю відіграв другий тайм; його команда поступилася, але головне, що Савіо поступово набував досвіду гри на вищому рівні, він все частіше з'являвся в основі, уболівальники стали звертати на нього увагу; незабаром Савіо провів своє перше дербі проти «Флуміненсе». Бразильська преса порівнювала показаний відмінний футбол Савіо з легендарним Зіку, але Савіо зізнався, що, хоча йому дуже лестить порівняння з його кумиром, але вважає, що він його не гідний. Зіко — єдиний та неповторний, тому нерозумно порівнювати його з ким-небудь.
За шість сезонів в «Фламенгу» з урахуванням всіх турнірів Савіо провів 248 матчів та забив 95 голів, своєю грою за клуб Савіо домігся поваги з боку шанувальників «Фламенгу». Єдине, що засмучувало Савіо — те, що 1995 року в рік сторіччя клубу команда нічого не виграла, навіть незважаючи на те, що в складі «Фламенгу» були такі зірки, як Ромаріу та Едмундо. 1996 року після виступу Савіо за збірну Бразилії на літніх Олімпійських іграх, що проходили в американській Атланті, багато провідних європейських клубів звернули увагу на молодого гравця.
Статистика виступів за «Фламенгу»СезонЧемпіонат Бразилії Матчі/ГолиКубок Бразилії Матчі/ГолиЛіга Каріока Матчі/ГолиВсьогоМатчі/Голи19923/20/00/03/219938/20/00/08/2199421/9?/??/?60/16199516/3?/??/?70/24199611/1?/??/?41/22199724/7?/??/?66/29Разом83/24?/??/?248/95
«Реал Мадрид» 1997 року Савіо Бортоліні підписав контракт з іспанським «Реалом» з Мадрида. Бразилець прибув до Іспанії 28 грудня 1997 року разом з дружиною, сином Брено та матір'ю дружини. Дебют Савіо в складі мадридського «Реала» відбувся 3 січня 1998 року в матчі проти «Бетіса», що завершився поразкою «Реала» з рахунком 3:2, Савіо в тому матчі провів на полі 74 хвилини, після чого був замінений на Гуті. Через півроку Савіо став свідком історичної події для клубу — мадридський «Реал» після 32-річної перерви повернув собі звання найкращого клубу Європи. 20 травня 1998 року в фіналі Ліги чемпіонів сезону 1997/98 мадридський «Реал» зустрівся на «Амстердам Арені» з італійським «Ювентусом». Завдяки єдиному м'ячу Предрага Міятовича підопічні німецького тренера «Реала» Юппа Гайнкеса стали переможцями Ліги чемпіонів. У фінальному матчі Савіо участь не брав. В чемпіонаті Іспанії сезону 1997/98 Савіо забив 3 м'ячі в 12 матчах. Йому вдалося не загубитися серед інших футболістів королівського клубу, і незабаром він закріпився в основному складі.
На початку сезону 1998/99 Савіо став володарем Міжконтинентального кубка, в фіналі якого «Реал» обіграв бразильський «Васко да Гама» з рахунком 2:1, Савіо провів на полі всі 90 хвилин. В чемпіонаті Іспанії сезону 1998/99 Савіо забив 6 м'ячів в 34 матчах, а його клуб зайняв друге місце, поступившись чемпіонством «Барселоні», яку на той момент тренував Луї ван Гал.
Єврокубковий сезон також був не дуже вдалим для Савіо і його клубу. «Реал» покинув Лігу Чемпіонів 1998/99 на стадії чвертьфіналу, де поступився київському «Динамо» (1:1; 0:2). До цього матчу, в груповому турнірі, «Реал» зустрічався з італійським «Інтером», австрійським «Штурмом» та російським «Спартаком». У першому турі «Реал» на стадіоні «Рамон Санчес Пісхуан» в Севільї обіграв «Інтер» з рахунком 2:0, Савіо відмінно відіграв той матч, створював моменти, небезпечно бив по воротах. Саме Савіо заробив пенальті, який реалізував Фернандо Єрро, другий м'яч за «Реал» забив Кларенс Зедорф.
Після домашньої перемоги «Реал» на виїзді поступився московському «Спартаку». Потім «Реал» двічі розгромив «Штурм» — 6:1 на «Сантьяго Бернабеу» і 5:1 на стадіоні ім. Шварценеггера. Два з 11 м'ячів «Реала» було на рахунку Савіо. Потім «Реал» зазнав поразки на виїзді від «Інтера» 1:3. В останньому турі королівський клуб за активною участю Савіо, який забив з передачі Міятовича гол головою, легко взяв три очки в домашньому матчі з московським «Спартаком». «Реал» набрав 12 очок і вийшов в 1/4 фіналу як найкраща з команд, що зайняли друге місце. Цим же правилом скористався і майбутній тріумфатор того розіграшу Ліги чемпіонів англійський «Манчестер Юнайтед», який фінішував у групі «D» з 10 очками, позаду мюнхенської «Баварії».
У чвертьфіналі королівський клуб очікувала зустріч з київським «Динамо». На «Сантьяго Бернабеу» Савіо вийшов на заміну через три хвилини після гола Андрія Шевченка. Бразильцеві знадобився деякий час, щоб увійти в гру. Швидкий Савіо, що зайняв позицію на лівому фланзі, доставив багато неприємностей захисникам «Динамо», яким дуже часто доводилося порушувати правила, щоб зупинити 11 номера «Реала». Через кілька хвилин після виходу Савіо рахунок зрівняв його партнер по атаці Міятович. У матчі-відповіді Савіо участі не брав, «Реал» зазнав поразки 0:2.
У розіграші Ліги чемпіонів 1999/2000 «Реал» знову зустрівся з киянами. Успішно подолавши перший груповий етап (Савіо забив три голи — два у ворота «Молде» і один «Олімпіакосу») Ліги чемпіонів, в другому «Реал» потрапив в одну групу з «Динамо». В київському матчі на засніженому стадіоні «Олімпійський» «Реал» обіграв «Динамо» 2:1. Савіо відзначився гольовим пасом, легко обігравши на лівому фланзі захисника Раміза Мамедова, поборовшись з Андрієм Гусіним і віддавши трохи назад на Рауля, який з 22-х метрів забив гол.
У весняному матчі на «Сантьяго Бернабеу» Савіо проти «Динамо» не вийшов. Він ще наприкінці січня в перенесеному матчі 18-о туру з «Бетісом» отримав серйозну травму (правий півзахисник севільців Хорхе Отеро прямою ногою вдарив його в коліно) та надовго вибув з ладу. Відсутність через травму не могла не позначитися на грі Савіо. З часом в «Реалі» у Вісенте дель Боске для бразильця все рідше стало знаходитися місце в основі. Головний тренер став більше довіряти купленому у «Атлетіко» аргентинцю Сантьяго Соларі. Поступово Савіо випав з ігрової схеми команди і був відданий в оренду французькому «Бордо».
Статистика виступів за «Реал Мадрид»СезонЧемпіонат Іспанії Матчі/ГолиКубок Іспанії Матчі/ГолиЛіга чемпіонів Матчі/ГолиВсьогоМатчі/Голи1997/199812/32/01/015/31998/199934/67/36/147/101999/200025/411/52/038/92000/200126/311/11/138/52001/20028/04/21/113/3Разом105/16?/??/?196/52
«Бордо» Савіо мав французький паспорт та давно мріяв вивчити французьку мову і бульше дізнатися про культуру своїх предків. У «Бордо» Савіо отримав нарешті ту ігрову практику, якої йому в останні сезони не вистачало в Мадриді. У своєму першому сезоні за «Бордо» Савіо забив 7 м'ячів в 27 матчах чемпіонату Франції 2002/03, а його клуб зайняв четверте місце в чемпіонаті, яке дає право виступати в кубку УЄФА.
Після закінчення сезону у Франції у Савіо закінчувався контракт з мадридським «Реалом». Савіо надходили пропозиції від англійського «Ліверпуля» і від «Бордо», який бажав залишити футболіста у себе. Савіо цілком міг залишитися у Франції, але він вирішив повернутися в Іспанію, отримавши пропозицію від «Сарагоси», яка повернулася в елітний іспанський дивізіон, з якою Савіо 24 липня 2003 року підписав дворічний контракт.
Статистика виступів за «Бордо»СезонЧемпіонат Франції Матчі/ГолиКубок Франції Матчі/ГолиВсього Матчі/Голи2002/200327/710/037/7
«Реал Сарагоса» Довгий час після переїзду до Іспанії сім'я Савіо жила в готелі «Рейно де Арагон» в місті Сарагоса. Пізніше Савіо підшукав будинок для себе і школу для своїх дітей.
У «Сарагосі» Савіо знадобився деякий час, щоб влитися в колектив та зігратися з партнерами по команді. Бразилець подолав усі труднощі та поступово став лідером команди. 29 зіграних офіційних матчів, два забиті голи і безліч відданих результативних пасів стали відмінним підсумком його дебютного сезону.
2004 року «Сарагоса» виграла кубок Іспанії, здолавши колишній клуб Савіо, мадридський «Реал», в додатковий час з рахунком 3:2, Савіо відмінно відіграв фінальний матч, на ньому мадридці заробили дві жовті картки, і він віддав гольову передачу на Дані Гарсію. В чемпіонаті 2003/04 «Сарагоса» за підсумками сезону посіла лише 12-е місце, але отримала путівку в Кубок УЄФА як переможець Кубка Іспанії.
У своєму наступному сезоні 2004/05 Савіо вже після восьми турів забив чотири м'ячі. Сам бразилець, якого іспанська преса охрестила сарагоським «галактико», не приховував радості з приводу своєї хорошої форми та сподівався її зберегти до кінця сезону. «Сарагоса» відмінно почала сезон: арагонці вперше в історії взяли Суперкубок Іспанії, всупереч всім прогнозам здолавши чемпіонів Іспанії «Валенсію». Причому мало хто вірив в успіх арагонцев після поразки 0:1 у домашньому матчі на «Ромареді». Але «Сарагоса» розвіяла всі сумніви, здолавши «Валенсію» в гостях, на їх стадіоні «Месталья», 3:1. Савіо, відзначившись гольовою передачею, став одним з героїв того матчу.
У чемпіонаті ж «Сарагоса» зав'язла внизу турнірної таблиці, зате в кубку УЄФА справи йшли найкраще, на груповій стадії «Сарагоса» здолала «Утрехт» 2:0, і «Дніпро» 1:0, програла віденській «Аустрії» 0:1, ще один матч, з бельгійським клубом «Брюгге», завершився внічию 1:1.