Наконечники шнурків зроблені для того, щоб полегшити втягання шнурків у взуття та оберегіти кінці шнурків від розплітання.
Серед археологічних знахідок, датованих 18 століттям, є кілька об'єктів, дуже схожих з наконечниками шнурківLeonard G. Bianchi, Barbara A. Bianco, Shannon Mahoney. CHAPTER 12. BUTTONS AND FASTENER . New York African Burial Ground Archaeology Final Report February 2006..
Особливості Сьогодні наконечники частіше роблять із пластику, хоча все ще зустрічаються наконечники з металів, скла або каменю. Деякі наконечники проте створювалися і з декоративними цілями з дорогоцінних металів, таких як срібло. До винаходу ґудзиків, вони використовувалися на кінцях стрічок, що скріплюють одяг. Іноді ці наконечники виконувалися у вигляді деяких фігурок. Вільям Шекспір у своїй п'єсі «Приборкання норовливої» називав цей тип наконечників «aglet baby».
Саморобні наконечники можуть бути зроблені з скотча, воску, смоли, клею, пряжі і деяких інших матеріалів, а також шляхом оплавляння кінця шнура.
Назви Іноді наконечники називають еглетами (, від старого — «голочка»).
В англійській мові aglet, aiglet походить від ранішого aiguillette («аксельбант»), яке сходить до французького слова зі значенням «голочка». Еглети використовуються і на декоративних шнурках, таких як краватка боло або аксельбантах, які є частиною військової уніформи.
Див. також Підвіска (прикраса) Аксельбант
Примітки
Література Picken, Mary Brooks: The Fashion Dictionary, Funk and Wagnalls, 1957. (1973 edition ISBN 0-308-10052-2)
Посилання Про еглети на сайті Fieggen.com.