Рафельштетенський митний статут, Раффельштеттенський торговий статут () — митний документ, регулюючий мито в Баварській Східній марціМаркою називалася прикордонна область, уділ. Виданий королем Східно-Франкського королівства Людовиком IV між 904 р. і 906 р.. Назва документу походить від містечка на р. Дунаї Раффельштеттен, що знаходилося в сучасній Австрії в декількох кілометрах від Лінцу (нині на територія населеного пункту Астен). Документ зберігся донині у вигляді копіїMGH, Leges, Capitularia regum Francorum, II, ed. by A. Boretius, Hanovre, 1890, p. 250–252 середини XIII століття. Витяг зі статуту«Древняя Русь в свете зарубежных источников», г. Москва, 2003 г., С. 296. :

Згідно даного документу в Європі було три РусіНазаренко А. В., Имя «Русь». Пашуто В. Т., «Русь и Австрия». Денис ИОФФЕ (Хайфа), Новая Русская Книга 2001 № 2: А. В. Назаренко, Древняя Русь на международных путях (МЕЖДИСЦИПЛИНАРНЫЕ ОЧЕРКИ КУЛЬТУРНЫХ, ТОРГОВЫХ, ПОЛИТИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ IX–XII ВЕКОВ) Назаренко А. В. // «Древняя Русь на международных путях: междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX–XII вв. », г. Москва, изд. «Языки русской культуры» (Studia historica), 2001 г. — 780 с., ISBN 5-7859-0085-8. Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. // «Из истории русской культуры. Т. II. Кн. 1. Киевская и Московская Русь », изд. «Языки русской культуры», г. Москва, 2002 г. — 944 с. ISBN 5-7859-0142-0 : «Ругіланд-Русинія» на Дунаї, «Русія» в Прибалтиці, Київська Русь.

історик й філолог Назаренко О. В. вважав, що ругами (руяни) іменувалися купці з Київської РусіНазаренко А. В. // «Немецкие латиноязычные источники IX–XI веков», г. Москва, 1993 г., С. 83-89. . У західноєвропейських письмових пам'ятках X–XI ст. ругами (руяни) іменувалися мешканці Русі, але кількість таких документів обчислюється одиницями, щоби робити впевнений висновок про ідентичність русів і ругів X століття.

У 862 році король Людовик II Німецький в документі на земельні володіння баварського монастиря згадав хоронім «Ruzaramarcha», тобто руська прикордонна смуга в сусідстві з Рафельштетеном. У V–VI ст. десь там мешкало «германське» плем'я ругів (руян), і не виключено, що під ругами (руянами) статут мав на увазі придунайських слов'ян, які населяли землі зниклих ругів (руяни). У сучасній літературі ругами (руянами) часто називають жителів острова Рюген (Руян) у Балтійському морі (Варязьке море), змішуючи колишніх ругів (руян) зі Скандинавії із заміною їх на острові слов'янами. Однак в історичних документах прибалтійських слов'ян на острові Рюген (Руян) ругами не називали.

Один шлях з відомих «руських шляхів»: з Чехії в Східну Баварію проходив уздовж ріки Гросе-Мюль, в басейні якої була річка з характерною назвою «Руська Мюль» (Ruzische Muchel)№ 16, «Комментарии» .

Згідно «Рафельштетенского статуту» торговці-руги за часів князя Олега Віщого ідентифікуються як вид слов'ян. Їх торговий маршрут пролягав, мабуть, через Прагу.

Товар ругів перерахований як віск, раби і коні. Коні як предмет торгівлі русів не відзначалися іншими авторами. Грошова одиниця «скот» (skoti), зазначена в статуті, виглядає дивно, оскільки грошова система франків ґрунтувалася на динарах (denier). Давньоруське слово «» позначало як худобу, так і гроші, хоча друге значення не було поширеним. Схожі слова в позначенні грошей відзначені в германських мовах: древньо-саксонське — «skat», готське — «». Лінгвісти не визначилися впевнено щодо того, хто і в кого запозичив дане слово для позначення назви грошей.

Примітки

Джерела INQUISITIO DE THELONEIS RAFFELSTETTENSIS // «Немецкие латиноязычные источники IX–XI веков», г. Москва, изд. «Наука». 1993 г. Васильевский Василий Григорьевич, «Древняя торговля Киева с Регенсбургом» // ЖМНП, 1888 г., июль, С. 129. George Duby, The Early Growth of the European Economy (1973) pp.131-2 of English edition DOEHAERD Renée, Le Haut Moyen Âge occidental: économies et sociétés, 3e éd. 1990, Paris, PUF, 1971, p.257-258 et p.289 (coll. Nouvelle Clio). MGH, Leges, Capitularia regum Francorum, II, ed. by A. Boretius, Hanovre, 1890, p. 250–252 (available on-line). Назаренко А. В. // «Древняя Русь на международных путях: междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX–XII вв. », г. Москва, изд. «Языки русской культуры» (Studia historica), 2001 г. — 780 с., ISBN 5-7859-0085-8. Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. // «Из истории русской культуры. Т. II. Кн. 1. Киевская и Московская Русь », изд. «Языки русской культуры», г. Москва, 2002 г. — 944 с. ISBN 5-7859-0142-0

Посилання РАФФЕЛЬШТЕТТЕНСКИЙ ТАМОЖЕННЫЙ УСТАВ , перевод Назаренко А. В., сайт «Восточная литература»