Джон Кіліан Х'юстон Браннер (; 24 вересня 1934, Воллінгфорд, Англія — 25 серпня 1995, Глазго, Шотландія) — британський письменник-фантаст. Його найбільш відомий роман «Зупинка на Занзібарі» (), про перенаселення світу, отримав премію Г'юго в 1969 році і премію Британської асоціації наукової фантастики ().
Біографія Джон Браннер народився в общині Престон Кровмарш поблизу Воллінгфорда в Оксфордширі. Вчився в школі в селищі Пенгборн а згодом поступив в Челтнемський коледж. Він написав свій перший роман, «Галактичний шторм» (), в 1951 році, але активно почав займатися письменництвом в з 1958 року, особливо плідною була перша половина 60-тих. Служив офіцером в Королівських ВПС з 1953 до 1955, а в 12 липня 1958 одружився з Майорі Соєр.
В вісімдесятих його здоров'я почало погіршуватись, а в 1986 році померла дружина. В 1991 році він ще раз одружився з Лі Ю Тан. Він помер від серцевого нападу під час Всесвітнього конвенту наукової фантастики в Глазго 25 серпня 1995.
Творчість На перших порах він писав в жанрі космічної опери але згодом він почав випробовувати різні літературні стилі, написав декілька романів які номінувалися на різні літературні премії, зокрема романи «Повноцінна людина» і «Квадрати шахового міста». Це привело до написання роману «Зупинка на Занзібарі» в 1968, найвідомішого роману автора про проблему перенаселення Землі. Зокрема при написання цього твору він використовував стиль Джона Доса Пассоса з його «Трилогії „США“» і теорії медіа Маршалла Маклуена.
Наступним визначним романом став роман «Зазублена орбіта» () 1969 в якому він продовжує проблему розвитку Землі і суспільства, і розглядає США майбутнього з поширеною зброєю і насильством на расовому ґрунті. Роман «Поглянули агнці вгору» () описує екологічну катастрофу і наслідки від неї, зокрема продаж чистого повітря. Браннер одним з перших використав слово «хробак» для опису відповідного типу комп'ютерних вірусів в його романі «Той, що осідлав хвилю шоку» (), в якій він описував програмне забезпечення що відтворювало себе по мережі. Разом з романом «Зупинка на Занзібарі» ці три твори отримали спільну назву «Квартет Римського клубу», на честь організації «Римський клуб», що займалася проблемою перенаселення і видала відому доповідь «Межі зростання» ().Bisson, Simon (13 липня 2012) «Science fiction: Why it's a must read for IT pros» . ZDnet
Окрім фантастики Джон Браннер писав також поезію і статті, здебільшого до фанатських часописів, а також в науково-популярного журналу «New Scientist» та освітнього журналу «Physics Education». Physics Education (1971) volume 6 pages 389—391 «The educational relevance of science fiction» by John Brunner. IOPscience Браннер був активним членом організації «Компанія за ядерне роззброєння» () і написав текст пісні «The H-Bomb's Thunder», яку використовували на анти-ядерних демонстраціях в 60-тих. Він був почесним гостем на декількох Європейських конвентах наукової фантастики (Євроконах), зокрема на першому 1972 року в місті Трієст. Під час конвенції у Глазго він і помер.
Він був сценаристом до фільму «The Terrornauts» (1967), за мотивами роману Маррі Лайнстера «Плачевний астероїд» ()The Terrornauts на Internet Movie Database. Також два оповідання Браннера,«Деякі проміжки часу» () і «Остання самотня людина» (), були адаптовані до науково-фантастичного серіалу від BBC «Out of the Unknown».
Перекладацька діяльність
Джон Браннер також відомий як перекладач, зокрема з французької. Серед перекладів Браннера науково-фантастичний антивоєнний роман «» французького прозаїка Жерара Клайна () (1970).
Біографія
Романи і повісті
1951 — «Galactic Storm» (під іменем Гілл Хант) 1959 — «Threshold of Eternity» 1959 — «The 100th Millennium»(перевидана в 1968 як «Catch a Falling Star») 1959 — «Echo in the Skull» (перевидана в 1974 як «Give Warning to the World») 1959 — «The World Swappers» 1959 — «The Brink» 1960 — «Slavers of Space» (перевидана в 1968 як «Into the Slave Nebula») 1960 — «The Skynappers» 1960 — «The Atlantic Abomination» 1960 — «Sanctuary in the Sky» 1961 — «I Speak for Earth» (під ім'ям Кейс Вудкотт) 1961 — «Meeting at Infinity» 1962 — «Secret Agent of Terra» (перевидана в 1969 як «The Avengers of Carrig». Перша книга з серії «Zarathustra Refugee Planets».) 1962 — «The Super Barbarians» 1962 — «The Ladder in the Sky» (під ім'ям Кейс Вудкотт) 1963 — «The Dreaming Earth» (перевидана в 1961 серією «Put Down This Earth») 1963 — «The Psionic Menace» (під ім'ям Кейс Вудкотт) 1963 — «Listen! The Stars!» (перевидана в 1972 як «The Stardroppers») 1963 — «The Astronauts Must Not Land» (перевидана в 1973 як «More Things in Heaven») 1963 — «The Space-Time Juggler» (також видавалася з назвою «The Wanton of Argus») 1963 — «Castaways' World» (перевидана в 1974 як «Polymath». Друга книга серії «Zarathustra Refugee Planets».) 1963 — «The Rites of Ohe» 1964 — «To Conquer Chaos» 1964 — «Endless Shadow» (перевидана в 1982 як «Manshape») 1964 — «The Whole Man» (також відома як «Telepathist») 1965 — «The Martian Sphinx» (під ім'ям Кейс Вудкотт) 1965 — «Enigma from Tantalus» 1965 — «The Repairmen of Cyclops» (Третя книга серії «Zarathustra Refugee Planets».) 1965 — «The Altar on Asconel» 1965 — «The Day of the Star Cities» (перевидана в 1973 як «Age of Miracles») 1965 — «The Long Result» 1965 — «Квадрати шахового міста» () 1966 — «A Planet of Your Own» 1967 — «The Productions of Time» 1967 — «Born Under Mars» 1967 — «» () 1968 — «Bedlam Planet» 1968 — «Зупинка на Занзібарі» (, 1968) 1969 — «The Evil That Men Do» 1969 — «Подвоюйся, подвоюйся» () 1969 — «Зазублена орбіта» () 1969 — «Timescoop» 1970 — «The Gaudy Shadows» 1971 — «The Wrong End of Time» 1971 — «Драматурги Єну» () 1972 — «Поглянули агнці вгору» () () 1973 — «The Stone That Never Came Down» 1974 — «Повне затемнення» () 1974 — «Web of Everywhere» 1975 — «» (, 1975) 1980 — «» (, 1980) 1980 — «» (, 1980) 1982 — «Manshape» (перевидання повісті «„Endless Shadow“») 1983 — «Тигель часу» (, 1983)) 1984 — «Припливи часу» (, 1984) 1987 — «The Shift Key» 1989 — «Діти грому» (, 1989) 1991 — «A Maze of Stars» 1993 — «» (, 1993)
Збірки прозових фантастичних творів 1962 — «No Future in It» 1962 — «Times Without Number» (розширена і перевидана в 1969) 1965 — «Now Then!» 1966 — «No Other Gods But Me» 1967 — «Out of My Mind» 1968 — «Not Before Time» 1971 — «The Traveler in Black» (розширена і перевидана під назвою «The Compleat Traveller in Black» в 1986) 1972 — «From This Day Forward» 1972 — «Entry to Elsewhen» 1973 — «Time-Jump» 1976 — «The Book of John Brunner» 1976 — «Interstellar Empire» (Колекція з повісті і двох романів) 1980 — «Foreign Constellations» 1988 — «The Best of John Brunner» 1989 — «Victims of the Nova» (Повна серія книг «Zarathustra Refugee Planets») 2013 — «The Man Who Was Secrett and Other Stories»
Поетичні збірки 1970 — «Life in an Explosive Forming Press» 1971 — «Trip: A Sequence of Poems Through the USA» 1974 — «A Hastily Thrown Together Bit of Zork» 1978 — «Tomorrow May Be Even Worse» 1983 — «A New Settlement of Old Scores»
Інші твори 1964 — «The Crutch of Memory» 1965 — «Wear the Butcher's Medal» 1969 — «Black Is the Color» 1969 — «A Plague on Both Your Causes» (також видавалась під назвою «Backlash») 1970 — «The Devil's Work» 1971 — «Good Men Do Nothing» 1971 — «Honky in the Woodpile» 1983 — «The Great Steamboat Race» 1988 — «The Days of March»
Примітки