Стеван Сремац (*Стеван Сремац; 11(23 листопада) 1855, Сента —† 12(25 липня) 1906, Сокобаня) — сербський письменник епохи реалізму.
Життєпис Походив зі знатної родини Сремац. Народився у містечку Сента (сучасна Воєводина, Сербія). Початкову освіту отримав у Піроті. Рано втратив батьків. Разом із дядьком Йованом Джорджевичем у 1868 році перебирається до Белграду. Тут у 1875 році закінчив гімназію. У 1878 році закінчив історичне відділення Белградського університету.
Добровольцем брав участь у російсько-турецькій війні 1877—1878 років. Викладав історію в школах Ніша, Пірота та Белграда. При цьому був активним членом Ліберальної партії, підтримував династію Обреновичів. Помер у 1906 році.
Творчість Став відомим наприкінці 1880-х років завдяки циклу романтичних оповідань про старовину (зібрані в книзі «Зі старовинних книг», 1903—1909).
Визнання принесли гумористичні та сатиричні оповідання, повісті, романи про сучасність, в яких дана блискуча характеристика провинційного середовища, побуту, звичаїв середнього стану (повісті «Івкова слава», 1896 рік; «Зона Замфірова», 1907 рік; роман «Поп Чира і поп Спіра», 1898 рік).
З найбільшою силою його талант проявився в сатирі, спрямованій проти політиканства, діляцтва — оповідання «Поважний старець!», «Новий рік», сатиричний роман «Вукадін» (1896—1897 роки). Тут вплинули традиції українського письменника М. Гоголя.
Вибрані твори Різдвяне печеня (Божићна печеница)(1893) Івкова слава (Ивкова слава)(1895) Ілюмінація на селі (Лимунација на селу)(1896) Поп Чира і поп Спіра (Поп Ћира и поп Спира)(1898) З книг старовинних (Из књига староставних)(1903—1909) Вукадін (1903) Дядько Йордан (Чича Јордан)(1903) Зона Замфірова (1906)
Джерела Глигорић В. Српски реалисти, 4 изд., Београд, 1965 Биографія на саті САНУ
Примітки